КУРСОВА
РОБОТА
з дисципліни «ЛОГІСТИКА»
на тему “Управл
іння запасами матеріалів на підприємстві”
КИЇВ – 2009
Розділ 1. Розрахунок обсягу закупівель матеріалів
1.1 Обчислення оптимального розміру закупівлі матеріалів та загальних витрат на створення запасів матеріалів
Для визначення розміру (обсягу) замовлення Qзі
матеріалу i
-го найменування, яке забезпечує найменші витрати на створення запасів, спочатку розрахуємо оптимальні розміри замовлень Qopt.і
, Qopt
1і
, Qopt
2і
для всіх наведених в завданні цін Рі
, Р
1і
, Р
2і
з усіх дванадцяти позицій матеріалів згідно з формулою Харріса:
Отримані результати округлюємо до цілих одиниць і вносяться у відповідні колонки табл. 1.
Розрахунок Qopt
, Qopt
1
, Qopt
2
для першої позиції заданих матеріалів.
Після обчислення оптимальних розмірів замовлень для всього ансамблю існуючих цін {Рі
, Р
1і
,
Р
2і
}, виходячи з усіх можливих розмірів замовлень {Qopt.і
,Qopt
1і
, Qopt
2і
, Q
1і
, Q
2і
}, розраховуємо загальні річні витрати на створення запасів матеріалів {Fств.opt.i
, Fств.opt
1i
, Fств.opt
2і
, Fств
1i
, Fств
2i
} згідно з формулою:
де – річні витрати на оформлення замовлень матеріалу i
-го найменування; – річні витрати на утримання запасу тариi
-го найменування;
– річні витрати на закупівлю матеріалу i
-го найменування.
1.2 Вибір обсягів замовлень та цін матеріалів
Обсяг (розмір) замовлень на закупівлю матеріалівQз.і
визначається за мінімальними загальними річними витратами на створення запасів матеріалів {Fств.opt.і
, Fств.opt
1і
, Fств.opt
2і
, Fств
1і
, Fств
2і
, FствDі
}, які розраховані в попередньому розділі. Але під час вибору найменших значень загальних річних витрат врахуємо деякі особливості ансамблів {
Qopt.і
, Qopt
1і
, Qopt
2і
, Q
1і
, Q
2і
}
та {
Fств.opt.і
, Fств.opt
1і
, Fств.opt
2і
, Fств
1і
, Fств
2і
, FствDі
}
, для усвідомлення яких спочатку необхідно для першої позиції табл. 1 побудувати графік, на якому водночас повинні бути зображені:
¨ функція зворотно пропорційних витрат
;
¨ функція прямо пропорційних витрат для ціни Рі
;
¨ функція змінних річних витрат на створення запасу для ціни Рі
;
¨ функція загальних річних витрат на створення запасу Fств.i
(Q)
з урахуванням знижок цін
;
— ступінчата функція.
Побудуємо графіки цих функцій для першого матеріалу з табл. 1 (рис. 1).
Рис. 1 -Графіки функцій витрат на замовлення, утримання, закупівлю та створення запасів
Розрахуємо оптимальне замовлення для кожного виду матеріалів. Дані наведені у табл. 1.
Таблиця 1 - Показники обсягу замовлень матеріалів
Розділ 2. АВС-класифікація матеріалів
Обчислимо річну потребу у кожному виді матеріалу та питому вагу кожного серед усієї маси. Результати у табл. 2.
Таблиця 2 - Питома вага позицій матеріалів
Відсортуємо дані по позиціям так, щоб їх питома вага зменшувалась (табл. 3).
Таблиця 3- АВС-класифікація позицій матеріалів
Розділ 3. Аналіз руху запасів матеріалів та розрахунок обігових коштів у запасах матеріалів
Проаналізуємо рух запасів матеріалів для таких 4-х систем поповнення запасів:
¨ ПСФЗ – періодична система поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення;
¨ ПСЗЗ – періодична система поповнення запасів із змінним обсягом замовлення;
¨ БСФЗ – безперервна система поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення;
¨ БСЗЗ – безперервна система поповнення запасів із змінним обсягом замовлення.
3.1
Розрахунок загальних показників руху запасів
Річна потреба матеріалу D = 120000 од. Цикл закупівлі tз
= 7 дн. Річна кількість робочих днів L= 200 дн. Середньорічний розмір замовленняQз
= 10000 од. Закупівельна ціна Pз
= 3,45 грн. Проаналізуємо рух запасів на перших 5-х циклах постачань.
В подальшому для аналізу руху запасів матеріалу в різних системах поповнення запасів приймемо такі загальні показники для першого циклу постачання:
Тривалість першого циклу постачання
де – річна кількість замовлень.
Денне споживання матеріалу на першому циклі постачання
Нормативний рівень поточного запасу на початку циклу постачанняSн
приймається рівним обсягу замовлення Sн
= Qз
= 10000 од.
Рівень запасу на початку першого циклуприймається рівним обсягу замовлення, тобто Sп
І
= Qз
= 10 000 од.
Рівень запасу у точці замовлення становить Sз
= dс
tз
= 600 × 7= 4200 од.
Споживання матеріалу за перший циклDІ
= dІ
ТІ
п
= 600 × 16,7 = 10000 од.
Рівень запасу в кінці першого циклуSк
I
= Sп
I
– DI
= 10000 – 10000 = 0 од.
Обсяг замовлення матеріалу на першому цикліQз
І
= Qз
= 10000 од.
Рівень запасу на початку другого циклудорівнює Sп
ІІ
= Sк
I
+ Qз
І
= 0 + 10000 =
= 10000 од.
Інтервал часу від початку циклу до точки нуль-перетину поточного запасу становитиме tо
І
= 16,7 дн. (нуль-перетину немає).
На трьох подальших циклах постачання приймемо такі середні денні споживання матеріалу:
II цикл: dIІ
= 600 × (100 – 80)/ 100 = 120 од./день;
III цикл: dIІІ
= 600 × (100 – 50)/ 100 = 300 од./день;
IV цикл: dIV
= 600 × (100 + 40)/ 100 = 840 од./день;
V цикл: dV
= 600 × (100 + 70)/ 100 = 1020 од./день.
3.2
Періодична система поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення
Функціонування періодичної системи поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення (ПСФЗ) характеризується наступним: Тривалість j
-го циклу постачання є незмінним ТJ
п
= Тп.с
= const.
День точки замовлення на j-
му циклі постачання є незмінним Тз
j
= Тj
2
= Тj
п
– tз
= const (Тз
j
= 16,7 – 7 = 9,7 дн.
).
Обсяг замовлення на j-
му циклі постачання є незмінним Qз
j
= Qз
= const (в нашому завданні Qз
= 10000 од.).
Таблиця 4 - Рівні поточного запасу в системі ПСФЗ
3.3Періодична система поповнення запасів із змінним обсягом замовлення
Функціонув
Тривалість
j-
го циклу постачання є незмінним
Тj
з
= Тз.с
= const (в нашому завданні Т
І
з
= Т
ІI
з
= Т
ІII
з
= Т
ІV
з
= Тз.с
= 16,7 дн.
).
День точки замовлення на
j-
му циклі постачання є незмінним
Tз
j
= Тj
2
= Тj
п
– tз
= const (для завдання – Tз
j
= 16,7 – 7 = 9,7 дн.
).
На відміну від системи ПСФЗ обсяг замовлення на
j
-му циклі постачання визначається окремо на кожному циклі, тобто
Qз
j
= varia, виходячи з нормативного рівня поточного запасу на початку циклу, який є незмінним Sн
= const (Sн
= Qз
= 10000 од.
), і споживання матеріалу за j
-й цикл Dj
, тобто Qз
j
= Sн
– Sк
j
.
Таблиця 5 - Рівні поточного запасу матеріалу в системі ПСЗЗ
3.4Безперервна система поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення
Функціонування безперервної системи поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення (БСФЗ) характеризується наступним:
Обсяг замовлення на
j
-му циклі постачання є незмінним
Qз
j
= Qз
= const (Qз
j
= 10000 од.)
.
Рівень запасу у точці замовленняє незмінним
Sз
= const і встановлюється рівним Sз
= tз
dc
( Sз
= 7 × 600= 4200 од.)
.
Тривалість j-
го циклу постачання визначається окремо на кожному циклі, тобто Т
j
з
= varia, виходячи з циклу закупівлі tз
= const і інтервалу часу від початку j-
го циклу постачання до точки замовлення Т
2
j
, який в свою чергу визначається як Т
2
j
= D
2
j
/dj
.
День точки замовлення на j-
му циклі постачання визначається окремо на кожному циклі.
Таблиця 6 - Показники руху поточного запасу матеріалу в системі БСФЗ
Для побудови графіка руху запасу спочатку на основі відповідних показників табл. 6 складаємо табл. 7.
Таблиця 7 - Рівні поточного запасу матеріалу в системі БСФЗ
3.5Безперервна система поповнення запасів із змінним обсягом замовлення
Функціонування безперервної системи поповнення запасів із змінним обсягом замовлення (БСЗЗ) характеризується наступним:
Обсяг замовлення на
j
-му циклі постачання визначається окремо на кожному циклі, тобто
Qз
j
= varia, виходячи з нормативного рівня поточного запасу на початку циклу, який є незмінним Sн
= const (в нашому завданні цеSн
= Qз
= 10000 одиниць
), і споживання матеріалу заj
-
й циклDj
.
Рівень поточного запасу в точці замовленняє незмінним
Sз
= const і встановлюється рівним Sз
= tз
dc
(в завданні це Sз
= 7× 600= 4200 од.)
.
Тривалість
j
-го циклу постачання визначається окремо на кожному циклі, тобто
Тj
п
= varia, виходячи з циклу закупівлі tз
= const і інтервалу часу від початку
j-
го циклу постачання до точки замовлення
Т
2
j
, який в свою чергу визначається як Т
2
j
= D
2
j
/dj
.
День точки замовлення на
j
-му циклі постачання визначається окремо на кожному циклі (
в завданні Tз
j
= Т
2
j
).
Рівень поточного запасу у другому бункері на початку циклу
є величина постійнаS
2
j
= Sп
j
– Sз
= Sн
– Sз
=
const(в завданні цеS
2
= 10000 – 4200 = 5800 од
.).
Таблиця 8 - Показники руху поточного запасу матеріалу в системі БСЗЗ
Таблиця 9 - Рівні поточного запасу матеріалу в системі БСЗЗ
3.6 Розрахунок обігови
х коштів та порівняння систем поповнення запасів
Для всіх систем, виходячи з розрахунків руху запасів матеріалу, які виконані в розділах 3.2–3.5, обчислюємо суму обігових коштів, яка вкладена в запаси матеріалу.
Загалом сума обігових коштів, яка вкладена в запас матеріалу, становить:
ОК = Sc
Рз
=
(Sпот.с
+ Sрез
)Рз
, грн
;
де Sc
– середній загальний запас матеріалу за інтервал усереднення Т
; – закупівельна ціна матеріалу; Sпот.с
– середній поточний запас матеріалу за інтервал усереднення Т
; Sрез
– резервний запас матеріалу.
Середній поточний запас матеріалу
Sпот.с
розраховується за формулою
де Sпот
(t
)–
функція руху поточного запасу матеріалу, яка описується умовою:
S
(t
) –
функція руху запасу матеріалу в часі; Т –
інтервал усереднення (рік, півріччя, квартал, місяць, декілька циклів постачань).
Резервний запас обчислюється як середнє від’ємних значень рівнів запасу в кінцях циклів постачань, тобто за формулою
де Sj
к.від’ємн.
— від’ємне значення рівня запасу в кінці j
-го циклу постачання; К –
загальна кількість від’ємних значень рівнів запасу в кінцях циклів.
На підставі розрахунків тривалості циклів та інтервалів часу t0
j
, які наведені в табл. 9 обчислимо інтервал часу усереднення (сума перших п’яти циклів)
Т = ТІ
+ ТІІ
+ ТІІІ
+ ТІV
+ ТV
= 16,7 + 83,3 + 33,3 + 13,9 + 12,7 = 159,9 дн.
може бути обчислений, як сума площин фігур на відповідних циклах постачання, тобто середній поточний запас матеріалу становитиме
В нашому прикладі має місце два від’ємних значення рівня запасу в кінці четвертого і п’ятого циклу постачання Sj
к.від’ємн.
, тому резервній запас матеріалу складе
Таким чином, сума обігових коштів, яка вкладена в запаси матеріалу становить
OK = (Sпот.с
+ Sрез
)Рз
= (5944 + 2310) 3,45 = 28476,30 грн.
Аналогічно розраховуються вартості обігових коштів, які вкладені в запаси, для всіх інших систем.
Для аналізу та формулювання висновків отримані результати розрахунків обігових коштів звели до табл. 10.
Таблиця 10 - Порівняння систем
Висновки
В системі ПСФЗ немає потреби в резервному запасі; використовується оптимальний об’єм закупівлі, що розраховується метод ЕОQ. Недоліком системи є те що, можуть накопичуватися надлишкові резервні запаси.
В системі ПСЗЗ є можливість відслідковувати попит на власну продукції зміною об’єму закупівлі. Недоліком є надмірний рівень резервного запасу; більша трудоємність в експлуатації, ніж в ПСФЗ.
В системі БСФЗ принципово менша потреба в резервному запасі, ніж в періодичній системі; відслідковується попит на власну продукцію зміною тривалості циклу поставки. Недоліком є велика трудоємність в експлуатації, ніж в ПСФЗ.
В системі БСЗЗ попит відслідковується найкращим чином, зміною об’єму і циклу закупівлі; невеликою є потреба в резервному запасі. Недоліком є найбільша трудоємність експлуатації.