РефератыМаркетингФоФорми платежів у зовнішньоекономічній діяльності підприємства

Форми платежів у зовнішньоекономічній діяльності підприємства

Міністерство освіти і науки України


Донбаський державний технічний університет


Кафедра Економіки і Управління


ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА


з дисципліни: «Зовнішньоекономічна діяльність підприємства»


Алчевськ – 2010


ЗМІСТ:


1(16)Форми платежів у зовнішньоекономічній діяльності підприємства. 3


Задача № 12 10


Задача № 16 17


Література 29


1(16) Форми платежів у зовнішньоекономічній діяльності підприємства.


Першочерговою і необхідною умовою здійснення будь-якої зовнішньоторгової операції являється зовнішньоторговий контракт. Одна з важливих вимог при його складанні - визначення валютно-фінансових умов угоди.Валютні умови нараховують такі позиції: валюта ціни; валютаплатежу; курс перерахунку валют у валюту платежу; обмовки, що захищаютьсторони від ризику втрат.


Фінансові умови включають такі позиції, як умови розрахунків; заходипроти необґрунтованої затримки платежу; форми розрахунків; засоби розрахунків. Дослідження валютно-фінансових умов зовнішньоторгового контракту показало, що при здійсненні зовнішньоторгової операції дуже важливий правильний вибір форми розрахунків, оскільки дозволяє учасникам угоди знижувати витрати і ризик, пов'язаний з невиконанням протилежною стороною своїх обов'язків по контракту).


Форми розрахунків - це регульовані законодавством країни-учасникарозрахунків способи виконання через банк грошових зобов'язань підприємств.В Україні міжнародні розрахунки здійснюються в порядку, встановленомузаконодавством країни, а також правилами, прийнятими в міжнароднійбанківській практиці.


Виходячи з міжнародної торгової і банківської практики, виділяють 4 основніформи розрахунків: авансовий платіж, інкасо, акредитив і відкритий рахунок.Включення в цю класифікацію розрахунків з допомогою чеків, банківських переказів і векселів вважається недоцільним. Дані платіжні інструменти швидше являються способами платежу, за допомогою яких проходить реалізація основних розрахункових форм.


Кожна форма міжнародних розрахунків в тій чи іншій мірі пов'язана з ризиком для експортера й імпортера. Це залежить від багатьох факторів - від виду товару, ступеня взаємної довіри партнерів, їх платоспроможності, надійності банків, залучених до даної угоди і т. д. Тому кожен учасник угоди прагне відстояти ту форму розрахунків, яка являється для нього більш вигідною і в меншій мірі пов`язана з ризиком.


Авансовий платіж. Аванс - це грошова сума чи майнова цінність, передана покупцем продавцю до відвантаження товару в рахунок виконання зо


бов`язань по контракту.


Аванс відіграє в даному випадку двояку роль. З одного боку, імпортер з допомогою авансу кредитує експортера, а з другого - забезпечує виконання своїх зобов'язань по контракту.


Аванс може бути наданий в грошовій і товарній формах. Останній передбачає передачу імпортером експортеру сировинних матеріалів чи комплектуючих виробів, необхідних для виготовлення замовленого обладнання. Аванс в грошовій формі передбачає виплату покупцем узгоджених в контракті сум в рахунок платежів за умовами договору до відвантаження товару (надання послуг), а інколи навіть до початку виконання контракту.


В світовій практиці авансові платежі використовуються у випадках: 1) коли продавець сумнівається в платоспроможності покупця; 2) коли політична і (чи) економічна обстановка в країні покупця нестабільна;


3) при постачанні дорогого обладнання; 4) при поставці товарів стратегічного призначення; 5) при тривалих строках здійснення контракту.


Аванс може надаватися як на повну вартість, так і в вигляді певного відсотку від неї. Його величина залежить від мети авансу, характеру товару, його новизни, вартості і строків виготовлення. В світовій практиці авансові платежі зазвичай складають 10-30% суми контракту.


Погашається аванс шляхом заліку при поставці товару. Ця умова повинна бути зафіксована в контракті.


Авансові платежі як форма міжнародних розрахунків більш вигідні експортеру і менше - імпортеру. Для імпортера вона являється ризиковою формою розрахунків, тому імпортер наполягає на виставленні на свою користь гарантії першокласного банку (гарантії повернення авансу чи гаранти належного виконання контракту).


В міжнародній практиці авансові платежі, головним чином часткові, одержали достатній розвиток. Однак в даний час, особливо в країнах Західної Європи, вони не користуються широкою популярністю. Більша кількість угод укладається на умовах розстрочки платежу.


Інкасова форма розрахунків. Використання даної форми розрахунків регулюється "Уніфікованими правилами по інкасо", прийнятими Міжнародною торговою палатою в 1978 році (публікація МТП №322).


Інкасо - це банківська розрахункова операція, засобом якої банк за дорученням свого клієнта одержує на основі розрахункових документів належні йому кошти від платника за відвантаженні на його адресу товари або за надані йому послуги і зараховує ці кошти на його рахунок в банку.


В здійсненні інкасової операції при міжнародних розрахунках приймають участь: імпортер (платник); експортер (довіритель); банк імпортера (інкасуючий чи представницький банк); банк імпортера (банк ремітент).


Інкасова форма розрахунків об'єднується з акцептною формою. Акцепт -згода платника на оплату документів рахунку. При акцептній формі розрахунків товари відвантажуються негайно, не чекаючи оплати покупцем товару.


Покупець оплачує товар після одержання розрахункових, документів, на випадок порушення постачальником умов договору, вокупцеві може відмовитися від оплати товару. При порушенні договору постачальник має право застосувати до нього санкції.


Інкасо може бути чистим і документальним. Чисте інкасо - це інкасо фінансових документів, не супроводжене комерційними документами (переказні й прості векселі, чеки та ін.). Документальне інкасо - це інкасо фінансових документів, супроводжених комерційними документами (рахунки, страхові документи та ін.), а також інкасо тільки комерційних документів.


Документальне інкасо в міжнародній торгівлі являє собою зобов'язання банку одержати за дорученням експортера від імпортера суму платежу за контрактом проти передачі останнього товарних документів і перерахувати її експортеру.


1. Експортер відвантажує товари на адресу покупця у відповідності до умов договору.


2. Експортер підготовляє своєму банку пакет товаросупроводжуючих документів та інкасове доручення.


3. Банк-ремітент, перевіривши відповідність наданих документів, перерахованих в інкасовому дорученні, відправляє їх разом з інкасовим дорученням банку імпортера.


4. Банк імпортера віддає одержані документи імпортеру. 5. Інкасуючий банк одержує платіж від імпортера.


6. Сума платежу переводиться банком покупця банку продавця. 7. Банк - ремітент зараховує гроші на рахунок експортера. Інкасові операції порівняно прості і недорогі для контрагентів. Разом з тим вони мають серйозні недоліки, які різко знижують переваги в розрахунках по експорту. Одним з таких недоліків являється розрив у часі між відвантаженням товару, передачею документів у банк імпортера й одержанням платежу (інколи від кількох тижнів до кількох місяців), що, звичайно, затримує оборотність коштів експортера. Акредитивна форма розрахунків. Акредитив являє собою письмове зобов'язання банку провести за проханням і у відповідності до вказівок імпортера платіж експортеру проти набору документів, що повністю відповідають умовам акредитиву.


В акредитивній операції беруть участь: імпортер, який дає доручення своєму банку на відкриття акредитива (наказодавець акредитива), бенефіціар (зазвичай експортер), на користь якого відкривається акредитив; банк, що виставив акредитив (банк-емітент); банк, через який здійснюється платіж на користь бенефіціара (виконуючий банк).


Документальний акредитив являється найбільш вигідною формою розрахунків для експортера, дякуючи надійності платежу і більш швидкому одержанню експортної виручки.


В міжнародній торговій і банківській практиці використовуються єдині стандартизовані процедури і правила використання документальних акредитивів. Ці процедури були сформульовані Міжнародною торговою палатою (МТП) в Уніфікованих правилах і звичаях для документальних акредитивів (УПДА), до яких приєдналася більшість банків світу. УПДА періодично переглядаються. В даний час діє редакція правил 1993 р. (публікація МТП №500).


1. Експортер відправляє імпортеру товару факс про готовність товару до відвантаження і просить виставити на його користь акредитив.


2. Імпортер дає вказівки своєму банку відкрити акредитив на користь бенефіціара у себе чи за кордоном.


3. Банк імпортера повідомляє експортера про відкриття акредитива і відправляє акредитивний лист, в якому докладно викладені умови акредитива. 4. Банк експортера повідомляє бенефіціару про відкриття на його користь акредитива і про умови цього акредитива.


5. Експортер відвантажує на адресу покупця товари у відповідності до умов договору.


6. Продавець передає виконуючому акредитив банку товаросупроводжуючі документи.


7. Виконуючий банк перевіряє відповідність наданих товаросупроводжуючих документів умовам акредитива й відправляє їх банку-емітенту.


8. Банк імпортера також перевіряє документи і тоді перераховує відповідну суму валюти на кореспондентський рахунок виконуючого банку.


9. Виконуючий банк зараховує відповідну суму валюти на рахунок бенефіціара. 10. Банк імпортера відправляє товаросупроводжуючі документи разом з акредитивним листом імпортеру.


11. Імпортер, одержавши документи, перевіряє їх відповідність умовам акредитива і приймає для акцепта. Якщо зауважень немає, банк списує гроші з рахунку наказодавця по акредитиву й відправляє останньому виписку. При здійсненні міжнародних розрахунків на основі акредитива сторонам даного механізму, особливо бенефіціару, важливо звертати увагу на види акредитива. Розрізняють такі види акредитива: відзивні і безвідзивні; підтверджені й непідтверджені; перевідні (трансферабельні); револьверні (встановлюючі); покриті й непокриті.


Відкритий рахунок. При розрахунках по відкритому рахунку контрпартнери ведуть взаємний облік сум поточної заборгованості. Експортер відвантажує товар імпортеру, відправляє на його адресу товаросупроводжуючі документи і заносить суму заборгованості в дебет рахунку, відкритого на ім'я імпортера. Останній здійснює такий же запис в кредит рахунку експортера. Після оплати товару експортер й імпортер здійснюють компенсуючі проведення.


Особливості даної форми розрахунків: 1) передбачає ведення контрагентами великого обсягу роботи; 2) товаросупроводжуючі документи поступають прямо до імпортера, мимо банку, в зв'язку з чим весь контроль за своєчасністю платежів лягає на плечі учасників угоди;


3) рух товару передує руху валютних коштів.


Порядок погашення заборгованості по відкритому рахунку залежить від домовленості сторін угоди.


Платіж по відкритому рахунку в більшій мірі вигідний імпортеру, оскільки відсутній ризик оплати недоставленого товару, а відсотки за користування кредитом не знімаються.


Для експортера цей платіж являється самою ризикованою формою розрахунків, оскільки в нього немає ніяких гарантій, що покупець врегулює свою заборгованість в узгоджений строк.


Платежі у формі відкритого рахунку займають сьогодні міцні позиції в торгівлі багатьох країн світу, особливо Західної Європи (до 60% всіх платежів). На жаль, в українській практиці, як і в інших постсоціалістичних країнах, розрахунки по відкритому рахунку не одержали достатнього розповсюдження.


Це пов'язано в значній мірі з низькою платіжною дисципліною, недостачею інформації про фінансове становище фірм, відсутністю законодавчої бази для проведення розрахунків в цій фірмі.


Ми вважаємо, що з розширенням зовнішньоекономічної діяльності підприємств, поглибленням теоретичних знань працівників даної сфери прийде й досвід у виборі найбільш оптимальних форм і умов платежу у відповідності до світових стандартів, частково, країн ЄС. Ключові поняття: міжнародні розрахунки, валютний курс, конвертованість валюти, валютні умови контракту, фінансові умови контракту, форми платежу, способи платежу, авансовий платіж, інкасова форма платежу, документальний акредитив, платіж по відкритому рахунку, виконуючий банк, інкасуючий банк, банк-ремітент, банк-емітент, експортер-бенефіціар, експортер-довіритель.


Задача № 12


Проаналізувати експортну діяльність підприємства за два останні роки за даними таблиці 1.


Таблиця 1 — Експортна діяльність підприємства.

























































Продукція
2004
2005
К-ть, тис.т
Ціна, Євро
Вартість, Євро
К-ть, тис.т
Ціна, Євро
Вартість, Євро
Згідно контракту
Товстолистова сталь 40+26 500+26 ? 55+26 550+26 ?
Рейки 18 500 ? 23 517 ?
Всього ? ? ? ?
Фактично
Товстолистова сталь 38,8 545 63,9 565
Рейки 17,9 495+26 26,5 500+26
Всього ? ? ? ?

Спочатку проаналізуємо виконання контрактних зобов'язань на основі наступних коефіцієнтів:


- коефіцієнт виконання зобов'язань по вартості:



де Ріф
і Q
іф
– фактичні ціни і кількість товару і згідно контракту;


п
– кількість товарів.


Коефіцієнт виконання зобов`язань по вартості у 2004 р дорівнює 0,697


[(38,8*545)+(17,9*521)] / [(66*526)+(18*500)] = 30471,9/43716 = 0,697


Коефіцієнт виконання зобов`язань по вартості у 2005 р дорівнює 0,8547


[(63,9*565)+(26,5 *526)] / [(81*576)+(23*517)] = 50042,5 /58547 = 0,8547


- коефіцієнт виконання зобов`язань експорту товарів за фізичним обсягом:



де Ріп
і Q
іф
–вартість експорту товару і фактично за ціною контракту;


Ріп
і Q
іп
– вартість товару і за контрактом;


п
– кількість товарів.


коефіцієнт виконання зобов`язань експорту товарів за фізичним обсягом у 2004 році дорівнює 0,6715


[(38,8*526)+(17,9 *500)] / [(66*526)+(18*500)] = 29358,8 /43716 = 0,6715


коефіцієнт виконання зобов`язань експорту товарів за фізичним обсягом у 2005 році дорівнює 0,9157


[(63,9 *576)+(26,5 *517)] / [(81*576)+(23*517)] = 53617,3 /58547 = 0,9157


- коефіцієнт виконання зобов`язань експорту товарів за ціною:



де Ріф
і Q
іф
– фактична вартість експорту товару і;


Ріп
і Q
іф
– вартість експорту товару і фактична за ціною контракту;


п
– кількість товарів.


коефіцієнт виконання зобов`язань експорту товарів за ціноюу 2004 році дорівнює 1,0379


[(38,8 *545)+(17,9 *521)] / [(38,8*526)+(17,9*500)] = 30471,9 /29358,8 = 1,0379


коефіцієнт виконання зобов`язань експорту товарів за ціноюу 2005 році дорівнює 1,7277


[(63,9 *565)+(26,5 *526)] / [(26,5*576)+(26,5*517)] = 50042,5 /28964,5 = 1,7277


Результати розрахунку зводимо в таблицю 2, після чого аналізуємо одержані дані.


Таблиця 2.


















Назва коефіцієнта
2004
2005
Коефіцієнт виконання зобов'язань по вартості 0,697 0,8547
Коефіцієнт виконання зобов`язань експорту товарів за фізичним обсягом 0,6715 0,9157
Коефіцієнт виконання зобов`язань експорту товарів за ціною 1,0379 1,7277

Далі проаналізуємо динаміку експорту підприємства на основі наступних індексів:


- індекс вартості:



де Рі
1і Q
і
1 – ціни і кількість товарів у звітному періоді;


Рі
0і Q
і
0 – ціни і кількість товарів у базовому періоді;


п
– кількість товарів.


Індекс вартості згідно контракту дорівнює – 1,339


[(81 *576)+(23 *517)] / [(66*526)+(18*500)] = 58547 /43716 = 1,339


Індекс вартості фактично дорівнює – 1,642


[(63,9 *565)+(26,5 *526)] / [(38,5*545)+(17,9*521)] = 50042,5 /30471,9 = 1,642


Зміна вартості експорту (імпорту) може бути викликана багатьма чинниками, досліджувати можна вплив зміни ціни і фізичного об`єму:


- індекс цін:



Індекс цін згідно контракту дорівнює – 1,082


[(81 *576)+(23 *517)] / [(81*526)+(23*500)] = 58547 /54106 = 1,082


Індекс цін фактично дорівнює – 1,029


[(63,9 *565)+(26,5 *526)] / [(63,9*545)+(26,5*521)] = 50042,5 /48632 = 1,029


Індекс фізичного об`єму:



Індекс фізичного об`єму згідно контракту дорівнює – 1,237


[(81 *526)+(23 *500)] / [(66*526)+(18*500)] = 54106 /43716 = 1,237


Індекс фізичного об`єму фактично дорівнює – 1,5959


[(63,9 *545)+(26,5 *521)] / [(38,8*545)+(17,9*521)] = 48632 /30471,9= 1,5959


Зміна фізичного об`єму обумовлене сукупною зміною кількості і кількісною структурою товарів. Індекс фізичного об`єму є сумою індексу кількості і індексу структури. Вплив кожного з цих чинників необхідно визначити окремо:


- індекс кількості:



Індекс кількості згідно контракту дорівнює – 1,238


(81 + 23) / (66 + 18)= 104 /84 = 1,238


Індекс кількості фактично дорівнює – 1,594


(63,9 + 26,5) / (38,8 + 17,9)= 90,4 /56,7 = 1,594


Зміна вартісної структури експорту (імпорту) по країнам і по товарам визначається для кожного порівнюваного року шляхом розрахунку суми експорту в тис.грн. і її питомої ваги у відсотках до загального підсумку.


Для товарних груп, які включають і кількісно і якісно порівнянні товари (наприклад, деревина, нафтопродукти: бензин, дизельне паливо, мазут), визначається також індекс кількісної структури:



_


де Ріо
– середня ціна товару і у базовому періоді, яка визначається по формулі:



Середня ціна товару і у базовому періоді згідно контракту дорівнює 513 Євро


(526+500)/2 = 513 Євро


Середня ціна товару і у базовому періоді фактично дорівнює 533 Євро


(545+521)/2 = 533 Євро


Індекс кількісної структури згідно контракту дорівнює – 1,255


[(81 *526)+(23 *500)] / [(66*513)+(18*513)] = 54106 /43092 = 1,255


Індекс кількісної структури фактично дорівнює – 1,617


[(63,9 *545)+(26,5 *521)] / [(38,8*533)+(17,9*533)] = 48632 /30061,2 = 1,617


Якщо індекс кількісної структури більше одиниці, це означає, що в межах товарної групи збільшилася питома вага дорожчих товарів за рахунок зниження питомої ваги дешевших товарів. При зворотній зміні структури індекс буде менше одиниці.


Результати розрахунку зводимо в таблицю 3, після чого аналізуємо одержані дані.


Таблиця 3


r="1">


























Назва індексу
Значення
Контрактні
Фактичні
Індекс вартості 1,339 1,642
Індекс фізичного об`єму 1,237 1,5959
Індекс цін 1,082 1,029
Індекс структури 1,255 1,617
Індекс кількості 1,238 1,594

Коефіцієнти виконання зобов`язань за експортними поставками


2004 2005






0,697






0,8547







1,728






0,9157






1,038






0,6715


Таким чином у 2004 р. підприємство недовиконало свої експортні зобов`язання в основному за рахунок недовиконання зобов`язань за фізичним обсягом.


У 2005 р. підприємство перевиконало свої зобов`язання за експортними поставками за рахунок перевиконання зобов`язань за ціною незважаючи на недовиконання зобов`язань по вартості.


Індекси виконання експортних зобов`язань






1,339






1,642







1,5959






1,237






1,029






1,082













1,594






1,617






1,255






1,238


Задача № 16.


Між фірмами поміщений контракт на постачання продукції. Визначити загальну суму міжнародного контракту «куплі – продажу» за різних умов постачання. У п. 9 – 22 приведена питама вага до вартості партії товару (%).






































































Показники
Країна-експортер Туреччина
Місце призначення Одеса
Найменування товару Крем шокол.
Розфасовка товару (од.вим.) ст. банку, 350 гр.
Ціна за одиницю 2,75 USD
Загальна кількість 14500
Вид транспорту Морський
Вар-сть зберігання продукції на складі підприємства в країні-експортері до передачі покупцю 0,07
Витрати на перевірку якості продукції 0,03
Витрати на упаковку товару 0,02
Вартість вантаження на підприємстві в країні-експортері 0,1
Витрати на транспортування до передачі перевізнику або місця перевантаження на основний транспорт 6,2
Витрати по розвантаженню і складуванню 2,5
Витрати на митні збори, експортне мито 10,0
Витрати на експортну ліцензію 5,0
Витрати по вантаженню на основний вид транспорту 6,0
Витрати на фрахт судна або вартість основного транспорту 16,0
Витрати на страхування основного перевезення 5,0
Витрати на перевалку вантажу в місці призначення 2,0
Витрати на митні збори, імпортне мито 15,0
Витрати на імпортну ліцензію 8,0
Умови постачання EXW, FAS,FOB, CPT,CIF,DES,DEQ

У зовнішньоекономічному контракті базис постачання визначає наступні три основні питання:


1) розподіл між продавцем-експортером і покупцем-імпортером транспорт них витрат по доставці товару (які витрати і до якого моменту - географіч ного пункту - несе продавець і які, починаючи звідки, - покупець);


2) момент переходу з продавця на покупця:


- ризиків пошкодження, витрат або втрати вантажу;


- права власності на товар;


3) дату постачання товару.


Для спрощення складання міжнародних договорів куплі- продажу товарів Міжнародною торговою палатою узагальнені і зафіксовані основні вимоги базисних умов постачань товарів вдокументі "Інкотермс – 2000" – Міжнародні правила по тлумаченню торгових термінів. Посилання на Інкотермс – 2000 в договорі купли— продажи чітко визначає відповідні обов'язки сторін і зменшує ризикюридичних ускладнень.


Рішення:


EXW
- EXWorks (…namedplace) Франко завод ( ...назва місця)


Термін "франко-завод" означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.


Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов'язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення. Однак, якщо сторони бажають покласти на продавця обов'язки щодо завантаження товару в місці відправлення та всі ризики й витрати такого вантаження, це має бути чітко обумовлено шляхом включення відповідного застереження до договору купівлі-продажу. Цей термін не слід застосовувати, коли покупець не в змозі виконати експортні формальності, прямо чи посередньо. За таких обставин має застосовуватися термін FCA, за умови, що продавець погоджується нести витрати й ризики, пов'язані з завантаженням товару.


Згідно цього міжнародного контракту «куплі – продажу» сума контракту становитиме 39962,73
USD
.


Вартість партії товару = ціна за одиницю * загальну кількість товару.


Вартість партії товару = 2,75*14500 = 39875 USD


Вартість зберігання продукції на складі підприємства в країні-експортері до передачі покупцю 39875*0,07% = 27,91 USD


Витрати на перевірку якості продукції 39875*0,03% = 11,96 USD


Витрати на упаковку товару 39875*0,02% = 7,98 USD


Вартість вантаження на підприємстві в країні-експортері 39875*0,1% = 39,88 USD


FAS
- FreeAlongsideShip (... namedportofshipment) ФРАНКО ВЗДОВЖ БОРТУ СУДНА (... назва порту відвантаження).


Термін "франко вздовж борту судна" означає, що поставка є здійсненоюпродавцем, коли товар розміщений біля борту судна у названому портувідвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чипошкодження товару повинен нести покупець.


Термін FAS зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту.ЦЕ ПРАВИЛО СТАНОВИТЬ ВІДХІД ВІД ПОПЕРЕДНІХ ВЕРСІЙ "ІНКОТЕРМС", ЯКІ ПОКЛАДАЛИ ОБОВ'ЯЗКИ ЩОДО МИТНОГО ОЧИЩЕННЯ ТОВАРУ ДЛЯ ЕКСПОРТУ НА ПОКУПЦЯ.


Проте, якщо сторони бажають, щоб покупець узяв на себе обов'язки з експортного очищення товару, сторони повинні включити чітке застереження про це у договір купівлі-продажу.


Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.


Згідно цього міжнародного контракту «куплі – продажу» сума контракту становитиме 51566,35
USD
.


Вартість партії товару 2,75*14500 = 39875 USD.


Вартість зберігання продукції на складі підприємства в країні-експортері до передачі покупцю 39875*0,07% = 27,91 USD


Витрати на перевірку якості продукції 39875*0,03% = 11,96 USD


Витрати на упаковку товару 39875*0,02% = 7,98 USD


Витрати на транспортування до передачі перевізнику або місця перевантаження на основний транспорт 39875*6,2% = 2472,25 USD


Витрати на митні збори, експортне мито 39875*10% = 3987,5 USD


Витрати по вантаженню на основний вид транспорту 39875*6% = 2392,5USD


Витрати на страхування основного перевезення 39875*5% = 1993,75 USD


Витрати на перевалку вантажу в місці призначення 39875*2% = 797,5USD


FOB
- Free On Board (... named port of shipment) ФРАНКО-БОРТ (... назвапортувідвантаження)


Термін "франко-борт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Якщо сторони не мають намірів щодо здійснення поставки товару через поручні судна, слід застосовувати термін FCA


Згідно цього міжнародного контракту «куплі – продажу» сума контракту становитиме 55793,11
USD


Вартість партії товару: 2,75*14500 = 39875 USD


Вартість зберігання продукції на складі підприємства в країні-експортері до передачі покупцю 39875*0,07% = 27,91 USD


Витрати на перевірку якості продукції 39875*0,03% = 11,96 USD


Витрати на упаковку товару 39875*0,02% = 7,98 USD


Вартість вантаження на підприємстві в країні-експортері 39875*0,1% = 39,88 USD


Витрати на транспортування до передачі перевізнику або місця перевантаження на основний транспорт 39875*6,2% = 2472,25 USD


Витрати на митні збори, експортне мито 39875*10% = 3987,5 USD


Витрати на експортну ліцензію 39875*5% = 1993,75 USD


Витрати по розвантаженню і складуванню 39875*2,5% = 996,88 USD


Витрати на фрахт судна або вартість основного транспорту 39875*16% = 6380 USD


CPT
- Carriage Paid To (... named place of destination).


ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (... назва місця призначення) Термін "фрахт/перевезення оплачено до ..." означає, що продавець здійснює пос тавку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.


Підсловом "перевізник" розумієтьсябудь-якаособа, щонапідставідоговоруперевезеннязобов'язуєтьсяздійснитиабозабезпечитиздійсненняперевезеннятоварузалізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнімводнимтранспортомабокомбінацієюцихвидівтранспорту.


У випадку здійснення перевезення в узгоджений пункт призначення декількома перевізниками, перехід ризику відбувається в момент передачі товару першому з них.


Термін CPT зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту.


Цей термін може застосовуватися незалежно від виду транспорту, включаючи мультимодальні (змішані) перевезення.


Згідно цього міжнародного контракту «куплі – продажу» сума контракту становитиме 52802,48
USD


Вартість партії товару 2,75*14500 = 39875 USD


Вартість зберігання продукції на складі підприємства в країні-експортері до передачі покупцю 39875*0,07% = 27,91 USD


Витрати на перевірку якості продукції 39875*0,03% = 11,96 USD


Витрати на упаковку товару 39875*0,02% = 7,98 USD


Вартість вантаження на підприємстві в країні-експортері 39875*0,1% = 39,88 USD


Витрати на транспортування до передачі перевізнику або місця перевантаження на основний транспорт 39875*6,2% = 2472,25 USD


Витрати на митні збори, експортне мито 39875*10% = 3987,5 USD


Витрати на фрахт судна або вартість основного транспорту 39875*16% = 6380 USD


CIF - Cost, Insurance and Freight (... named port of destination). ВАРТІСТЬ, СТРАХУВАННЯ ТА ФРАХТ (... назва порту призначення).


Термін "вартість, страхування та фрахт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, ПРОТЕ, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця.


Однак за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов'язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.


Отже, продавець зобов'язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміна CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям .


У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.


Термін CIF зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту.


Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Якщо сторони не мають намірів щодо здійснення поставки товару через поручні судна, слід застосовувати термін CIP.


Згідно цього міжнародного контракту «куплі – продажу» сума контракту становитиме 5
4796,23
USD


Вартість партії товару 2,75*14500 = 39875 USD


Вартість зберігання продукції на складі підприємства в країні-експортері до передачі покупцю 39875*0,07% = 27,91 USD


Витрати на перевірку якості продукції 39875*0,03% = 11,96 USD


Витрати на упаковку товару 39875*0,02% = 7,98 USD


Вартість вантаження на підприємстві в країні-експортері 39875*0,1% = 39,88 USD


Витрати на транспортування до передачі перевізнику або місця перевантаження на основний транспорт 39875*6,2% = 2472,25 USD


Витрати на митні збори, експортне мито 39875*10% = 3987,5 USD


Витрати на фрахт судна або вартість основного транспорту 39875*16% = 6380 USD


Витрати на страхування основного перевезення 39875*5% = 1993,75 USD


DES
- Delivered Ex Ship (... named port of destination) ПОСТАВКАЗСУДНА (... назвапортупризначення)


Термін "поставка з судна" означає, що продавець виконав свої обов'язки щодо поставки, коли товар, що не пройшов митного очищення для імпорту, наданий у розпорядження покупця на борту судна в названому порту призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до названого порту призначення до розвантаження. Якщо сторони бажають покласти на продавця витрати й ризики розвантаження товару, слід застосовувати термін DEQ.


Цей термін може застосовуватися виключно у випадках доставки товару морським або внутрішнім водним транспортом, чи то в змішаних перевезеннях, коли товар прибуває в порт призначення на судні.


Згідно цього міжнародного контракту «куплі – продажу» сума контракту становитиме 43232,48
USD


Вартість партії товару 2,75*14500 = 39875 USD


Вартість зберігання продукції на складі підприємства в країні-експортері до передачі покупцю 39875*0,07% = 27,91 USD


Витрати на перевірку якості продукції 39875*0,03% = 11,96 USD


Витрати на упаковку товару 39875*0,02% = 7,98 USD


Вартість вантаження на підприємстві в країні-експортері 39875*0,1% = 39,88 USD


Витрати на транспортування до передачі перевізнику або місця перевантаження на основний транспорт 39875*6,2% = 2472,25 USD


Витрати на перевалку вантажу в місці призначення 39875*2% = 797,5USD


DEQ
- DeliveredExQuay (... namedportofdestination) ПОСТАВКА З ПРИЧАЛУ (... назва порту призначення)


Термін "поставка з причалу" означає, що продавець виконав свої обов'язки щодо поставки, коли товар, що не пройшов митного очищення для імпорту, наданий у розпорядження покупця на причалі (набережній) у названому порту призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до названого порту призначення та розвантаженням товару на причал (набережну). Термін DEQ покладає на покупця обов'язок здійснити митне очищення товару для імпорту та сплату всіх податків, мит і інших зборів і витрат, якими супроводжується імпорт товару.


Якщо сторони бажають включити у зобов'язання продавця сплату всіх або частини витрат, що підлягають сплаті при імпорті товару, сторони повинні включити чітке застереження про це у договір купівлі-продажу.


Цей термін може застосовуватися виключно у випадках доставки товару морським або внутрішнім водним транспортом чи то в змішаних перевезеннях, коли товар вивантажується з судна на причал (набережну) в порту призначення. Однак, якщо сторони бажають покласти на продавця витрати й ризики, пов'язані з переміщенням товару з причалу до іншого місця (складу, терміналу, транспортної станції і т. ін.) у порту або за межами порту, слід застосовувати термін DDU або DDP.


Згідно цього міжнародного контракту «куплі – продажу» сума контракту становитиме 52004,98
USD


Вартість партії товару 2,75*14500 = 39875 USD


Вартість зберігання продукції на складі підприємства в країні-експортері до передачі покупцю 39875*0,07% = 27,91 USD


Витрати на перевірку якості продукції 39875*0,03% = 11,96 USD


Витрати на упаковку товару 39875*0,02% = 7,98 USD


Вартість вантаження на підприємстві в країні-експортері 39875*0,1% = 39,88 USD


Витрати на транспортування до передачі перевізнику або місця перевантаження на основний транспорт 39875*6,2% = 2472,25 USD


Витрати по вантаженню на основний вид транспорту 39875*6% = 2392,5USD


Витрати на фрахт судна або вартість основного транспорту 39875*16% = 6380 USD


Витрати на перевалку вантажу в місці призначення 39875*2% = 797,5USD


Висновок:

самим вигідним договором для покупця є договірEXW
.


ЛІТЕРАТУРА:


1. Внешнеэкономическая деятельность предприятия. Основы Учебн. для вузов / Г.Д.Гордеев, ЛЯ. Иванова, С.К.Казанцев и др. Под ред. проф. Л.Е. Стровского. — М: Законы право. ЮНИТИ, 1996.— 408 с.


2. Управление внешнеэкономической деятельностью: Учебное пособие- 2—е изд. / Под общ. ред. АИ. Кредисова— К: ВИРА— Р, 2001. —640 с.


3. Дегтярева О.И и др. Внешнеэкономическая деятельность : Учеб. пособ. / Академ. народного хозяйства при Правительстве РФ ; ОМ Дегтя рева, Т.Н.Полякова, С.В. Оаркисов. — М: Дело, 2000.—319 с.

Сохранить в соц. сетях:
Обсуждение:
comments powered by Disqus

Название реферата: Форми платежів у зовнішньоекономічній діяльності підприємства

Слов:4693
Символов:42519
Размер:83.04 Кб.