РефератыМеждународные отношенияДіДіяльність транснаціональних корпорацій на світовому ринку

Діяльність транснаціональних корпорацій на світовому ринку

Реферат з міжнародних економічних відносин на тему :

«Діяльність
транснаціональних корпорацій
на світовому ринку»


Дрогобич - 2004


План
1. Суть та основні риси транснаціональних корпорацій
2. Масштаби діяльності транснаціональних корпорацій на світовому ринку

Список використаної літератури


1.
Суть та основні риси транснаціональних корпорацій.


80-90-ті ХХст. характеризуються значним посиленням процесу транснаціоналізації світової економіки. ТНК стали головним суб’єктом економічної діяльності у світовому економічному просторі, що модернізується. Відзначаючи цю тенденцію, багато дослідників пишуть про “настання ери транснаціональної економіки”, чи нової “цивілізації транснаціонального бізнесу”.


ТНК є, з одного боку, наслідком, а з іншого - причиною зростання міжнародної концентрації виробництва, а отже і розгортання процесу інтернаціоналізації. Будучи на сучасному етапі однією з найефективніших організаційних форм інтернаціоналізації господарського життя, вони перебувають у центрі історичного процесу глобалізації світової економіки.


Транснаціоналізація веде до небувалого високого рівня взаємозалежності між країнами. Як центри координації й рушії світового виробництва та обміну ТНК формують усередині своїх комплексів і між собою мережу відносин, які виходять за межі національних держав. Розвиваючись з одногалузевих елементів національних господарських систем, сучасні ТНК перетворилися на міжгалузеві внутрішньодиверсифікованікомплекси з інтернаціональним масштабом операцій, діалектично заперечуючи, таким чином, свою первинну основу.


В науковій літературі нині утверджується висновок, що до сучасних ТНК навряд чи можливо застосувати категорію конкретної національної належності. В рамках стратегії глобалізації країна початкового базування дедалі частіше розглядається ними лише як один із районів з певними перевагами розміщення. ТНК беруть участь у міжнародному поділі праці на двох рівнях – внутрішньофірмовому і міжфірмовому. Внутрішньокорпораційний поділ праці, який визначає характер і способи взаємодії окремих структурних ланок в процесі міжнародного усуспільнення виробництва, складається під впливом стратегії ТНК. На міжфірмовому рівні такий поділ праці починає дедалі більше складатися не між країнами, а між діючими в них ТНК. [6 ]


Глобальна конкуренція між фірмами змушує їх розглядати світ як величезний цілісний ринок. Незважаючи на олігополістичний характер структури багатьох сегментів цього ринку, тут відбувається постійна зміна співвідношення сил між агентами економічної діяльності внаслідок передусім змін у перевагах власності, а також еволюції переваг інтерналізації й розміщення. В цій бородьбі за контроль над ринком перетворення національних фірм у транснаціональні або підвищення ступеня “міжнародності” останіх часто стає однією з найважливіших умов зростання фірм. ТНК – найдинамічніший структурний елемент світової економіки. За мобільністю, здатністю до трансформації зв’язків та організаційних структур, швидкістю реакції на імпульси НТР вони набагато перевершують або регіональні форми господарських утворень. На відміну від них ТНК не прив’язані до цієї чи іншої території, а отже здатні з’єднати фактори виродництва різної державної належності і брати участь в освоєнні ринків у будь-якій частині світу.


Транснаціональні компанії характеризуються такими основними рисами:


¨ інтернаціональні і сфері функціонування і застосування капіталу;


¨ мають, як правило, величезний матеріальний і фінансовий потенціал;


¨ виходячи з попередньої ознаки, мають можливість здійснювати значні відрахування на науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки ( ТНК є носіями досягнень передової науки, передових технологій );


¨ мають, як правило, тісні зв’язки з національними банківськими компаніями і національними банківськими системами, входять у фінансові угрупування;


¨ як правило, це багатономенклатурні фірми, діяльність яких досить сильно диверсифікована;


¨ їм притаманна відносна незалежністьруху власного капіталу по відношеню до процесів, що відбуваються в націонільних межах.


Організаційна й управлінська здатність ТНК інтегрувати фактори й умови виробництва у всесвітньому масштабі і реалізувати переваги власності, інтерналізації та розміщення роблять їх високоефективним агентом економічної діяльності. З погляду ефективності поєднання факторів виробництва сучасні ТНК, очевидно, не мають альтернативи у світовій економіці. Така ефективність досягається транснаціональними корпораціями в ході боротьби за одержання стабільних прибутків. Саме стратегія максимізації загальнокорпораційного прибутку є основою оптимізації ТНК форм і напрямів їх господарської діяльності, внушньофірмових і міжфірмових взаємозв’язків. [5 ]


Діяльність ТНК суттєвою мірою визначає не тільки конкурентоспроможність окремих галузей або країн, але й загальні обриси сучасної і майбутньої світової економіки. Інтернаціоналізація веде до посилення взаємозв’язків усіх складових частин світового господарства, до глобалізації економічного розвитку. ТНК виступають основною рушійною силою цього процесу. До початку 90-х років практично не залишилось жодної краіни у світі, не охопленої їхніми виробничо-інвестиційними операціями. Формуючи тісні коопераційні взаємозв’язки між підконтрольними підприємствами на базі одиничного поділу праці, ТНК закладають міцний фундамент цілісності і взаємозалежності глобальної економіки.


Транснаціональними корпораціями (ТНК) вважаються суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють її за межами однієї країни. В економічній літературі також можна зустріти думку, що транснаціональною є корпорація, капітал якої мононаціональний, а сфера діяльності - міжнародна. Термін “багатонаціональні корпорації” іноді застосовується до корпорацій, які багатонаціональні і за природою свого капіталу, і за сферою діяльності. Усі ці визначення можна застосувати до поняття “транснаціональна корпорація”.


На нинішньому етапі саме ТНК, а не країни, як такі вважаються основними учасниками міжнародної торгівлі, переважний обсяг якої стосується торгівлі у межах ТНК напівфабрикатими та компонентами.


Конкурентні переваги ТНК :


-інформаційна обізнаність з економічними і політичними особливомтями різних країн;


-володіння значними ресурсами капіталу, техноголіями, управлінською майстерністю та здатність до їх оперативного переміщення;


-масштабність економіки


Вирізняють чотири стадії зовнішньоторговельної експансії ТНК :


-попит певного зарубіжного ринку на товари корпорацій задовільняється за рахунок таких товарів на зазначений ринок;


-ТНК утворює на відповідних зарубіжних ринках виробничі потужності для постачання товарів на ці нові ринки, при цьому експорт товарів з материнської компанії скорочується або взагалі припиняється;


-утворені компанії, продовжуючи постачати товари на місцеві ринки, починають освоювати ринки інших країн;


-утворені компанії починають експортувати до країни материнської компанії товари виготовлені ними економічно ефективніше між на своєму ринку материнської коипанії.


Стадії експансії ТНК уперше було помічено у сфері так званих первинних матеріалів ( зокрема, нафти та міді ), потім обробних галузях економіки, а нині – в третинному секторі. [ 8 ]


2.
Масштаби діяльності транснаціональних корпорацій на світовому ринку.


Сучасні ТНК відрізняються від своїх попередників масштаьами, формами та структурою організації діяльності, стратегією трансграничних операцій.


Характерною рисою сучасного етапу транснаціоналізації є величезний масштаб операції ТНК. Насамперед це виявляється в значному зростанні кількості материнських компаній ТНК та їхніх зарубіжних філій.


Протягом останніх двох десятиліть кумулятивний обсяг прямих іноземних інвестицій за темпами зростання більш ніж удвоє випереджав показниксвітових валових інвестицій в основний капітал. Зазначені дані свідчать про те, що міжнародне виробництво стає дедалі важливішим елементом світової економіки. Інші показники теж підтверджують цю тенденцію. Міжнародна виробнича мережа філій ТНК зростає швидкими темпами: їхні загальні активи досягли наприкінці 2002 р. 13 трлн дол., а загальна додана вартість, створена ними, - 2 трлн дол. Приблизно 70 % світових платежів за технологію є результатом внутрішньофірмових трансакцій ТНК.


Про зростання масштабів транснаціоналізації світової економіки свідчить те, що сума внутрішнього та зовнішнього нагромаджених обсягів прямих іноземних інвемтицій досягла 1/5 світового ВВП, експорт закордонних філій ТНК – 1/3 світового експорту; ВВП, вироблений за рахунок закордонних філій, становить 7 % світового ВВП.


90 % кількості транснаціональних фірм базується в розвинутих країнах з ринковою економікою. Однак з кожнім роком в процес транснаціоналізації дедалі більше залучаються фірми країн, що розвиваються, а також країни Схілної та Центральної Європи. П’ять країн – Німеччина, Японія, США, Велика Британія, Франція є районами базування для половини материнських транснаціональних корпорацій промислово розвинутих країн. На ці країни припадає також 2/3 сукупного вивозу прямих іноземних інвестицій. У промислово розвинутих країнах розміщено близько 46 % усіх філій ТНК, у той час у країнах, що розвиваються, - 42 %. [ 2 ]


На долю ТНК припадає основна частина міжнародних прямих інвестицій та міжнародної торгівлі. Вони відіграють вирішальну роль у структурі міжнародного виробництва, слугують чинником інтеграційних та глобадізаційних процесів, здійснюють глобальний трансфер нових технологій, прискорюють міжнародний рух капіталу, приводять до мобільності факторів виробництва та багато іншого.


Транснаціоналізація виробництва та обігу здійснюється на основі закордонної інвестиційної діяльності. Ось чому майже всі теорії ПІІ розглядають транснаціональні корпорації як основні суб’єкти прямого іноземного інвестування.


У 2002 р. 100 найбільших нефінансових ТНК усього світу володіли закордрнними активами на суму 1,8 трлн дол. США, обсяг їхнього закордонного продажу становив 2,1 трлн дол США, на їхніх іноземних філіях було зайнято близько 6 млн осіб. Майже 90 % із 100 найбільших ТНК припадає на країни “тріади” ( ЄС, США,

Японія ). Найбільші компанії зосереджені в таких галузях, як автомобільна промисловість, електроніка, виробництво електрообладнання, нафтова промисловість, хімічна та фармацевтична промисловість. У 2002 р. загальний обсяг закордонних активів 50 найбільних нефінансових ТНК, розташованих у країнах, що розвиваються, станавив 105 млрд дол США. Ці компанії в основному розміщені у невеликій групі країн та територій, включаючи Гонконг, Корею, Венескелу, Мексику і Бразилію. Вони зосереджені в таких галузях, як виробництво харчових продуктів та напоїв, нафтова промисловість, будівництво і диверсифіковані операції. [ 3 ]


У 1980 р. у 15 найрозвиненіших країнах світу розміщувалися штаб-квартири 7,5 тис. транснаціональних корпорацій. За станом на 2000р. їх кілбкість збільшилася до 25 тис. У 2003р. у світі налічувалося 50 тис. ТНК, які контролювали 40 % приватних капіталовкладень і забезпечували виробництво третини товарів у країнах з рикновою економікою. Безпосередньо на ТНК працюють понад 100 млн. чол. Транснаціональні корпорації забезпечували зайнятість населення у розвинених країнах на 4 %, а у країнах, що розвиваються, - 12 %. [ 7 ]


Стратегічні союзи дедалі частіше вкладають між ТНК рівних країн базування. Кожна транснаціональна фірма може вступати в союз з великою кількістю інших компаній. Іноді такі альянси об’єднують фірми- конкуренти, породжуючи складні взаємовдіносини одночасного співробітництва та суперництва. В результаті створюються цілі “скупчення”, “галгктики” ТНК, що об’єбнують значну кількість прямо й опосередковано контрольованих ними фірм. Нерідко при цьому надвеликі ТНК опиняються в центрі численних міжфірмових угод.


Значного розвитку стратегічні союзи набули у високотехнологічних галузях, де швидкі темпи інновацій та стрімко зростаючі витрати на НДДКР спонукають ТНК кооперуватися, щоб спільно нести витрати і ризики, пов’язані з розробкою нової продукції. Прискорення темпів НТП приводить до того, що ТНК змушені розробляти, виробляти і продавати продукти на глобальній основі з самого початку циклу життя продукту. В умовах обмеження часу і ресурсів транснаціональні фірми розподіляють шляхом альянсів витрати інновацій і забезпечують ефективнімть використання своїх інвестицій.


Про значне поширення стратегічних альянсів свідчить те, що тільки європейські ТНК у галузі інформатики у 90-ті роки створили понад 700 таких союзів. Великий резонанс викликав, наприклад, альянс ТНК “Сіменс” та ІВМ з виробництва напівпровідників, до якого потім приєдналися найбільші японські ТНК, а потім і головні споживачі напівпровідників. Цей стратегічний союз символізував фундаментальну трансформацію цієї галузі електроніки. “ Тошиба”, “Епл” та ІВМ вступили в стратегічний альянс у галузі розробок та обміну програмними продуктами для нового покоління ЕОМ.


Децентралізація внутрішньої управлінської структури ТНК, у свою чергу, передбачає появу в межах цілого частин, ідентичних рівнів макросистеми ТНК. Ілюстрацією цього є дедалі більше поширення регіональних штаб-квартир, які беруть на себе багато функцій центральної штаб-квартири і використовують, на додаток до цього, специфічні переваги розміщення даного регіону, що веде до зростання ефективності діяльності регіональних філійних мереж. Японські ТНК, наприклад, одним з перших створили в Сінгапурі регіональні офіси, що керують виробництвом автомобілів та електропобутової техніки в країнах Південно- Східної Азії. Іншим проявом зміни структури управління є активне створення транснаціональними фірмами за кордоном центральних органів за основними напрямами господарської діяльності. ТНК США ІВМ перенесла свою штаб-квартиру з виробництва комп’ютерних систем із країни базування в Англію, AT&T створили в Франції головний офіс для керівництва своєю глобальною мережою з виробництва телефонної техніки, а “Дюпон” – дві зарубіжні штаб-квартири з певних видів діяльності.


Для ведучих промислово розвинених країн саме зарубіжна діяльність їх ТНК оприділяє характер зовнішньоекономічних зв’язків. Так, до 40 % вартості майна 100 крупніших ТНК ( вклячаючи фінансові ) находяться за межами їх країни базування. Якщо співставити об’єм зарубіжного (міжнародного ) виробництва ТНК з об’ємом їх експорта, очищеного від внутрішньофірмової торгівлі, то в кінці 90-их років це відношення для США, Японії і Німеччини складало відповідно: 4,1 : 1; 2,6 : 1; 1,5 : 3.


Активну участь в процесах міжнародного виробництва на базі традиційного міжнародного поділу праці, ТНК створили власне внутрішньофірмове міжнародне виробництво на основі модернізованого МРТ з підключенням ряду розвиваючихся ринків з новою для них спеціалізацією. Саме цей внутрішньофірмовий варіант міжнародного виробництва став для сучасних міжнародних корпорацій основним.


ТНК в найбільшій степені стає опреділяючим фактором для рішення долі тієї чи іншої країни в міжнародній системі економічних зв’язків. Активна виробнича, інвестиційна, торгівельна діяльність ТНК дозволяє їм виконувати функцію міжнародного регулятора виробництва і розпреділення продукції і також, як рахують експерти ООН сприяти економічній інтеграції в світі.[ 4 ]


ТНК порушують сфери, які традиційно рахувались областю державних інтересів – роблять висновки експерти ООН в докладі ЮНКТАД і транснаціональних корпорацях. Разом з тим мова не іде проо рух в повній інтеграції світової економіки під керівництвом ТНК. В дійсності діяльність ТНК веде до інтеграції, інтернаціоналізації тільки в тих рамках і границях, які опреділені полученням максимального прибутку.


Відмічаючи позитивні сторони функціонування ТНК в системі світового господарства і міжнародних економічних відношеннях, треба сказати про їх негатавний вплив на економіку тих країн, де вони функціонували. Спеціалісти вказують :


¨ на протидію реалізації економічної політики тих країн де ТНК виконують свою діяльність;


¨ на порушення законодавства країни перебування. Так, маніпулюють політикою трансферних цін, дочірні компанії ТНК, які діють в різних країнах, уміло обходять національні закони в цілях скриття доходів від налогообкладання шляхом перекачування їх із однієї країни в іншу;


¨ на встановлення монопольних цін, диктат умов;


В цілому ТНК – це досить складний і постійно розвиваючийся феномен в системі міжгосподарських зв’язків, потребуючий постійної уваги, вивчення і міжнародного контролю.


В деяких зарубіжних вивченнях до міжнародним корпораціям відносять компанії, які мають 25 % активів за кордоном. Самі великі закордонні активи серед ТНК ( крім фінансового сектора ) мають англо-голандський концерн “Роял Датч/Шелл”, а також чотири фірми США: “Форд”, “Дженерал моторс”, “Екссон” і “ІВМ”. [ 1 ]


Таблиця 2.1


Відмінні характеристики найбільших корпорацій


































































































Компанія
Галузь

Доля іно-


земних ак-


тивів в спільних активах (%)


Річний продаж за кордон в загальному об’ємі продажу
Число занятих за кордоном від загальної численості персоналу
Роял Датч/шелл Енергетика 67,8 73,3 77,9
Форд Автомобілебудівництво 29,0 30,6 29,8
Дженерал електрик Енергетика 30,4 24,4 32,4
Екссон Енергетика 79,1 79,6 53,7
Дженерал моторс Автомобілебудівництво 24,9 29,2 33,9
Фольксваген Автомобілебудівництво 84,8 60,8 44,4
ІВМ Виробництво ЕОМ 51,9 62,7 50,1
Тойота Автомобілебудівництво 30,5 45,1 23,0
Нестле Харчова промисловість 86,9 98,2 97,0
Баєр Хімічна промисловість 89,8 63,3 54,6
АББ Електротехнічне виробництвл 84,7 87,2 93,9
Нісан Автомобілебудівництво 47,2 44,2 43,5
Єльф Акітен Енергетика 54,5 65,4 47,5
Мобіл Енергетика 61,8 65,9 52,2
Даймлер-Бенц автомобілебудівництво 39,2 63,2 22,2

Список використаної літератури


1. Авдокушин Е. Ф. Міжнародні економічні відносини. Підручник. – М.: Юристь, 2001. – 368с.


2. Буглай В. Д., Лівенцев Н. Н. Міжнародні економічні відносини. Навчальний підручник. – М.: Фінанси і статистика, 1999. – 160с.


3. Дахно І. І., Бовтрук Ю. А. Міжнародна економіка. Навчальний посібник. – К.: МАУП, 2002. – 216с.


4. Козик В. В., Панкова Л. А., Даниленко Н. Б. Міжнародні економічні відносини. Навчальний посібник. – К.: Знання-прес,2003. – 406с.


5. Рибалкін В. Е., Щербанін Ю. Н, Балдід Л. В. та ін. Міжнародні економічні віднониси. Підручник для вузів. – М.: ЮНІТІ-ДАНА, 1999. –503с.


6. Рибалкін В. Е., Щербанін Ю. Н, Балдід Л. В. та ін. Міжнародні економічні віднониси. Підручник для вузів. – М.: ЮНІТІ-ДАНА, 2001. – 591 с.


7. Семенов К. А. Міжнародні економічні відносини. Підручник для вузів. – М.: ЮНІТІ-ДАНА, 2003. – 544с.


8. Філіпенко А. С., Рогач О. І., Шнирков О. І. Світова економіка: Підручник. – К.: Либідь, 2000. – 582с.

Сохранить в соц. сетях:
Обсуждение:
comments powered by Disqus

Название реферата: Діяльність транснаціональних корпорацій на світовому ринку

Слов:2463
Символов:21538
Размер:42.07 Кб.