РефератыБотаника и сельское хоз-воПрПриродні умови та господарська діяльність ДП "Жовтневому ДЛГ"

Природні умови та господарська діяльність ДП "Жовтневому ДЛГ"

ПРИРОДНІ УМОВИ ТА ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ


ДП «ЖОВТНЕВИЙ ДУГ»


1. Клімат


Клімат району Жовтневого лісгоспу помірно-континентальний і є під впливом вологих повітряних мас, які приносяться західними повітряними потоками з Атлантичного океану й із західної Європи.


Коротка характеристика кліматичних умов району, що мають значення для лісового господарства, наведена на прикладеної кліматограм й у таблиці 1.


Кліматичні фактори, що негативно впливають на ріст і розвиток деревної рослинності:


– пізні весняні й ранні осінні заморозки; часті й тривалі зимові відлиги; недостатня кількість і нерівномірне випадання атмосферних опадів протягом року;


– періодично повторювані посушливі періоди й суховії.


У цілому ж клімат вищевказаного лісорослинного району сприятливий для успішного вирощування наступних деревних і чагарникових порід:, сосни звичайної, дуба черешчатого, ясена звичайного, клена гостролистого, липи, берези, вільхи чорної, тополі і інших деревних і чагарникових порід.


Таблиця 1. Природно-кліматичні умови

















































Найменування показників Одиниця вимірювання Значення Дата

1. Температура повітря:


середньорічна


абсолютна максимальна


абсолютна мінімальна


градус


– «-


– «-


+8


+40


-35


2. Кількість опадів за рік мм 510
3. Тривалість вегетаційного періоду днів 160
4. Останні заморозки весною 30.04
5. Перші заморозки восени 10.09
6. Середня дата початку паводку 25.03

7. Сніговий покрив:


потужність


час появи


час сходження


см


15


15.12.


30.03.


8. Глибина промерзання ґрунту см 58

9. Напрям переважаючих вітрів по сезонам:


зима


весна


літо


осінь


румб


– «-


– «-


– «-


Сх


Зх.


ПдС


ПнЗ


10. Середня швидкість переважаючих вітрів


по сезонам:


зима


весна


літо


осінь


м/с


– «-


– «-


– «-


5


6


3


5


11. Відносна вологість повітря % 70

Ґрунт в телиці заготовлюється в найближчому бору, шляхом зрізання гумусового шару товщиною 20–25 см. Перед закладкою ґрунту до теплиці, він просівається, очищується від рослинних залишків, і укладається в теплицю шаром 25 см. Зверху додають перегній 2–3 см і перекопують штиковою лопатою, а потім вирівнюють ґрунт граблями. Закриття телиці плівкою проводиться у ІІІ декаді березня, в І декаді квітня проводиться підготовка насіння і починається висів.


Головним завданням є забезпечення садивним матеріалом місто Харків.


Рельєф поверхні водно-ерозійного походження – підвищена хвилясто-горбиста лісова рівнина, розчленована балками та ярами. Переважаючі типи ґрунтів:


- чорноземи звичайні мало гумусні;


- чорноземи звичайні на лісовидних суглинках;


- лугово-чорноземні на балочному делювії


Безпосередньо до заплав прилягають пісчані тераси, що розвинені на долинах майже всіх річок, у вигляді широких смуг і вкриті кварцовими пісками, в наслідок чого часто мають низько кучугурний рельєф. Вище піщаних розташовані більш довгі під заплавні тераси, вкриті лісовими породами. У місцях, де гідрографічна мережа густа, рельєф набуває вузько хвилястого і навіть горбастого характеру. Місцеві вододіли вузькі на них переважають схили значної крутизни, що сприяє посиленому стоку поверхневих вод і розвитку ерозії. У місцях де гідрографічна мережа менш густа, рельєф набуває широкохвилястого характеру, вододіли широкі, рівнинні, схили крутіші тільки в прибалковій смузі завдовжки 70–100 м. На такій території ерозійні явища поширені менше, ніж на попередній, а землі сприятливіші для лісогосподарського виробництва.


Взагалі ж ґрунти даного району потребують заходів спрямованих на підвищення їхньої продуктивності, регулювання водного режиму та режиму живлення.


2. Рельєф


Територія району по характеру рельєфу являє собою південну окраїну Середньоруської височини і є, в основному водозбірним басейном ріки Сіверський Донець. Правий берег це територія з більше вираженим рельєфом, сильно порізана балками й місцями ярами. Лівий берег це територія з порівняно рівною поверхнею, характерної для заплавних долин і надлугових терас. Території ДП «Жовтневе лісове господарство» віднесені до рівнинних умов.


3. Гідрологічні умови


Територія Жовтневого лісгоспу розташована в басейні рік Уди, Мжа, Лопань, Харків. Характеристика рік, що протікають по території приводиться в таблиці 2. Рівень ґрунтових вод коливається в межах 2,0–3,0 м на піднесених вододілах до 3–6 м на боровій терасі, по дну балок й ярів. По вологості більша частина ґрунтів ставиться до категорії свіжих.


Таблиця 2. Характеристика рік, що протікають по території лісгоспу





































Назва рік та водойм Куди впадає ріка Протяжність, км Швидкість течії, м/с Ширина, м Глибина, м
Уди С. Донець 211 0,3 10–20 До 3 м
Лопань Харків 46 0,2 4–6 До 3 м
Харків Уди 40 0,2 5–10 До 3 м
Мжа С. Донець 90 0,2 5–10 До 3 м

На частку ґрунтів надлишкового зволоження доводиться 0,5% площі. Процеси заболочування мають місце на площі 331,2 га.


Гідромеліоративні роботи на території лісгоспу та на сусідніх з ним землях не проводяться.


4. Економіка району


В районі розташування Мерчанського лісництва переважають галузі агропромислового комплексу. Валківський район знаходиться у північно-західній частині Харківської області.


На території району знайдено залеж і природного газу, глини, піску.


Провідні галузі промисловості: машинобудування, легкої промисловості, будівельних матеріалів, харчової.


Основні культури: озима пшениця, ячмінь, гречка, кукурудза, соняшник, овочеві, плодові, кормові.


Аналізуючи природно-економічні умови приходимо до висновку, що вони цілком сприятливі для розвитку лісового господарства, а саме:


- штучного лісоутворення;


- озеленення населених пунктів;


- створення захисних лісонасаджень.


Тому проектування лісового розсадника, який би забезпечив потреби лісництва у якісному садивному матеріалі є доцільним та економічно вигідним.


Зона діяльності Жовтневого лісгоспу включає території дев'яти адміністративних районів, з них – три аграрно-промислових (Дергачівський, Харківський райони та територія міськради м. Харкова) і шість сільськогосподарських.


Провідною галуззю народного господарства в промислово-індустріальних районах є важка й легка промисловості. Основними галузями важкої промисловості є: машинобудування, транспортне машинобудування, електросилове устаткування, металообробка, електротехнічна й хімічна галузі.


Значне місце в легкій промисловості займають текстильна, трикотажна, швейна, взуттєва й інша галузі. Велике значення має виробництво будматеріалів шлакоблоків, залізобетонних виробів, цементу, цегли, гіпсу, скла й ін.


Деревообробна й деревопереробна промислове ти працюють, в основному, на привізній сировині й представлені меблевими фабриками в м. Харкові та сел. Солоніцевка.


У прилягаючих до м. Харкова сільськогосподарських районах розвинене багатогалузеве сільське господарство зернового напрямку. Поряд із зерновими культурами розвинене м'ясомолочне тваринництво, садівництво й вирощування технічних культур.


Целюлозно-паперової й лісохімічної промисловості в районі розташування лісгоспу немає.


Жовтневий лісгосп задовольняє потребу в деревині наступних адміністративних районів: Богодухівського, Валківського, частково Дергачівського, Зміївського, Золочівського, Краснокутського, Нововодолажського, Харківського районів.


Найбільш великими споживачами є фермерські господарства, меблеві фабрики, населення, районні організації.


Основні сортименти, що заготовлюються: пиловочник, будліс, фанерний кряж.


Загальна місцева потреба в деревині становить 483,0 тис. м3
ліквіду.


Покриття дефіциту деревини виробляється за рахунок ввозу із багатонаселених районів країни або лишається незадоволеною.


З побічних лісових користувань в держлісгоспі мали місце збір лікарської сировини, заготівля сіна і виробництво меду.


Мисливська фауна в лісах держлісгоспу представлена такими видами: кабан, козуля, лисиця, заєць, білка, куниця, ондатра, сіра куріпка, дикі качки та інші. Полювання носить аматорський характер.


5. Особливості рослинництва


1. Посадковий матеріал з розплідників повинен відповідати вимогам за якістю і параметрам, встановленим державним стандартом (ГОСТ 24909–81 із змінами від 01.01.88 р., ГОСТ 25–769–83 із змінами від 01.01.89 г., ГОСТ 26869–86) і справжніми Правилами.


Саджанці повинні мати симетричну крону, очищену від сухих і пошкоджених гілок, прямий штамб, здорову, нормально розвинену кореневу систему з добре вираженою скелетною частиною; на саджанцях не повинно бути механічних пошкоджень, а також ознак поразки хворобами і заселення шкідниками. Саджанці із закритою кореневою системою переважніші.


2. Посадочний матеріал в розплідниках повинен прийматися тільки із спеціальних прикопов. Саджанці хвойних, вічнозелених і листяних порід старше 10 років, а також видів, що важко переносять пересадку (горіх сірий і маньчжурський, дуб черешковий і червоний, слива Піссарді, і ін.), повинні прийматися тільки з грудкою відразу після викопала їх з місць вирощування.


3. Стандарт посадочного матеріалу повинен визначатися проектом.


4. Відбір посадочного матеріалу в лісових насадженнях і лісокультурах забороняється


5. Категорично забороняється завозити і висаджувати в місті дерева і чагарники слабо розвинені, з потворними кронами (однобокими, сплюснутими і ін.), з наявністю ран, пошкодженнями крони і штамбу, а також пошкоджених шкідниками і хворобами.


6. Для ремонту, реконструкції і реставрації насаджень можуть використовуватися рослини великих параметрів, ніж передбачені стандартом.


7. При перевезеннях партій саджанців з інших областей (окрім Московської), республік і країн кожна партія повинна супроводжуватися сертифікатом (дозволом) Державної інспекції по карантину рослин. При придбанні посадочного матеріалу в розплідниках Московської області необхідно дотримувати правила внутрішнього карантину рослин, не допускаючи на об'єкти озеленення міста небезпечних або нових видів шкідників і хвороб.


рослинництво посадковий матеріал життєздатність



6. Шляхи під

вищення життєздатності рослин в місті


1. Активізувати життєздатність і підвищити стійкість і декоративність рослин можливо завдяки застосуванню інтенсивних заходів дії на рослинний організм – внесення ефективних в екстремальних умовах міського середовища добрив і регуляторів зростання.


2. Вживані в місті біологічно активні речовини, повинні швидко інактивуватися в природних умовах, бути безпечними для людей і теплокровних тварин, не викликати патологічних змін в зростанні і розвитку рослин, негативно впливати на ґрунтові мікроорганізми.


3. В умовах міста, особливо в місцях застосування протиожеледніх матеріалів, необхідне обов'язкове внесення препаратів органічного походження, направлених на поліпшення структури, біологічної активності і водно-повітряного режиму ґрунту, а також повнішого забезпечення рослин елементами живлення.


4. Рекомендується застосовувати органічні добрива рідких форм і компости.


5. Підгодівлю насаджень необхідно проводити в період вегетації рослин шляхом внесення компостів на поверхню пристволового круга дерев. Після внесення компости закладають в ґрунт на глибину до 10 см під деревами і до 8 см під чагарниками.


Таблиця 3. Норми і кратність внесення компостів «Суперкомпост Пікса» і «Неоорганік»














































№№ Міські об'єкти Норми внесення компосту Кратність внесення
«Суперкомпост Пікса» «Неоорганік»
1. Дерева:
– віком до 15 років 1 кг/м2 2 кг/ м2

– віком 15–35 років


– віком 35–50 років


2 кг/м2


2,5–3 кг/м2


4 кг/ м2


4–5 кг/ м2


-віком старше 50 років

5–6 кг/ м2


пристволового круга


5–6 кг/ м2
2.

Чагарники одиночные і в групах:


1–3 року


понад 3 роки


0,5 кг під кущ


1,0 кг під кущ


1,0 кг під кущ


1,5 кг під кущ


1 раз на 2–3 роки
3. Чагарники в живоплотах 2,0 кг на 1 м2
4. Газони 1,5 кг/м2 2,0 кг/ м2 на партерних – 1 раз на 2 роки, звичайних – 1 раз в 3–4, спортивних – кілька разів в рік
5. Квітники з багаторічних рослин 1,5 кг/ м2 1 раз на рік

6. Органічні добрива рідких форм – «Біуд» ТУ-9818–002–48805865–00 – вноситься під дерева і чагарники навесні і на початку літа (відразу після відтавання ґрунту до закінчення цвітіння) після дощу або поливу в заздалегідь розпушений ґрунт (табл. 4).


Таблиця 4. Норми і кратність внесення рідкого органічного добрива
















































































№№ Міські об'єкти Норми внесення Кратність внесення за рік
1. Дерева:
– віком до 15 років 1 л/м2 2
– віком 15–35 років 2 л/м2 1
-віком 35–50 років 2,5 л/м2 1
– віком старше 50 років 3 л/м2 пристволового круга 1
2. Чагарники одиночные і в групах:
віком 1–3 року 1 л/кущ 2
понад 3 роки 2 л/кущ 1
3. Чагарники в живоплотах 5 л/ м 1
4. Газони:
– партерні 1 л/ м2 3
– звичайні 1 л/ м2 2
– лугові 0,5 л/ м2 1
– на магістралях і вулицях 1 л/ м2 3
– на укосах 0,5 л/ м2 1
5. Квітники:
– з однорічних і дворічних рослин 1 л/ м2 3
– з кущових і кореневищних багаторічних рослин 1 л/ м2 2
– з троянд 1 л/ м2 3

4. Норми витрати робочого розчину при внесенні «Біуда» наступні:


- – листяні дерева – 20–30 л/м2 площі живлення


- – хвойні дерева (у віці 15–20 років) – 25 л /м2


- – чагарники – 10–20 л /м2


- – газони – 10 л/м2


- – квітники -10 л/м2.


5. Органічне добриво «Біуд» вноситься:


- – під молоді дерева (у перших 3–5 років після посадки) – 2 рази на рік.


- – під дерева у віці старшого 20–35 років, – 1 раз на 2 роки.


- – під чагарники різного віку – один раз за рік.


6. Внесення рідкої форми добрив доцільно проводити за допомогою довгого вертикального зволожувача з перфорованих трубок.


7. Як комплексне добриво,
сприяюче кращій збалансованості елементів живлення, поліпшенню декоративних якостей зелених насаджень, активізації процесів їх зростання, підвищенню стійкості до захворювань і несприятливих умов навколишнього середовища, адаптаційні властивості і імунітет рослин рекомендується застосування «Свентовіта» ТУ 2387–001–18909171–00, виготовленого з екстракту 11 видів лікарських трав з добавкою мінеральних добрив.


8. Біологічні і хімічні особливості компонентів препарату дозволяють застосовувати його різними способами – шляхом поливу ґрунту в період вегетації рослин, методом внекорневого внесення як комплексне добриво і стимулятор зростання рослин.


9. Внесення «Свентовіта» на молодих посадках проводиться


- – при осінніх і весняних посадках – через 2 тижні


- – при посадці дерев і чагарників в пізній осінній період (при мінусових температурах) – навесні відразу після відтавання ґрунту


- – при весняних пересадках крупних саджанців – через 10–12 днів.


Таблиця 5. Норми і кратність внесення комплексного добрива



























































































п/п


Міські об'єкти Норми внесення Кратність внесення за рік
ґрунтове внекорневе
1. Дерева:
– віком до 15 років 0,8 л/дерево 0,1 л/дерево 2
– віком 15–35 років 1,2 л/дерево 0,2 л/дерево 1
-віком 35–50 років 1,5 л/дерево 0,4 л/дерево 1
-віком старше 50 років 1,8 л/дерево 0,6 л/дерево 1
2. Чагарники одиночные і в групах:
віком 1–3 року 0,3 л/кущ 0,04 л/кущ 2
понад 3 роки 0,6 л/кущ 0,1 л/кущ 1
3. Чагарники в живоплотах 1.1.1.1.1.1 0,6 л/ м 1.1.1.1.1.2 0,1 л/кущ 1
4. Газони:
– партерні 3
– звичайні 2
– лугові 0,3 л/ м2 0,04 л/ м2 1
– на магістралях і вулицях 2
– на укосах 1
5. Квітники:
– з однорічних і дворічних рослин 0,3 л/ м2 0,04 л/ м2 2
-з кущових і кореневищних багаторічних рослин 0,3 л/ м2 0,04 л/ м2 1
– з троянд 0,3 л/ м2 0,04 л/ м2 3

10. Препарат «Свентовіт» при кореневому внесенні застосовується в концентрації 3%. Норми витрати робочої рідини:


- – під чагарники – 20 л/кущ


- – дерева до 15 років –25 л/дерево


- – дерева у віці 15–25 років –40 л/ дерево


- – дерева понад 25 років – 50 л/ дерево


- – газони –10 л/ м2


- – квітники – 10 л/м2.


11. Внекорневые підгодівля зелених насаджень «Свентовітом» проводиться в першій половині вегетації (травень – початок червня) в 2% концентрацій.


12. Як регулятори зростання рослин рекомендується застосовувати препарати, приведені в таблиці 5.


13. Обприскування крони дерев і чагарників проводиться двічі за сезон: перший раз – в період інтенсивного зростання і формування нового листя або хвої, другої, – у фазу заставляння верхівкової нирки.


Таблиця 5. Регламент застосування регуляторів зростання рослин для обприскування крони дерев і чагарників












































Препарат Концентрація, % Норми витрати препарату (гр. на 1 рослину)
чагарники дерева до 15 років

дерева


15–25 років


дерева


25–50 років


дерева


старше 50 років


Агат 25К 0,03% 0,6 1,5 2,1 3,0 4,5
Епін 0,04% 0,8 2 2,8 4,0 6,0
Гумат калія 0,02% 0,4 1 1,4 2,0 3,0
Іммуноцитофіт 0,01% 0,2 0,5 0,7 1,0 1,5

14. Регулятори зростання ефективні тільки при достатньому забезпеченні ґрунту елементами мінерального живлення.


15. Внесення регуляторів зростання до ґрунту проводиться одночасно з внесенням мінеральних добрив (у одному робочому розчині) або без них один раз в рік.


16. У випадках накопичення в лунках дерев, що виростають в примагістральній смузі газону, що застосовувався в зимовий період для прибирання магістралей піску, необхідно видалити верхній шар (10–15 см), а для поліпшення механічного складу ґрунту, що залишився, внести органіку.


17. На вулицях і уздовж транспортних магістралей, зимове прибирання яких здійснюється із застосуванням матеріалів, допускається наявність хлору в ґрунті не більше 0,01% або 10 мг/100 г. ґрунту. При збільшенні даного показника і появі на листі ознак «краєвого опіку» необхідно в кінці травня – початку червня провести водну меліорацію ґрунту шляхом промивки її водою один раз в 2–3 роки за умови проведення постійних поливів. У разі сильного засолення доцільно збільшити кількість промивів. Норма витрати води складає для ґрунтів легкого механічного складу 100–110 л/м2 пристволової лунки, важкого – 120–160 л/м2
.

Сохранить в соц. сетях:
Обсуждение:
comments powered by Disqus

Название реферата: Природні умови та господарська діяльність ДП "Жовтневому ДЛГ"

Слов:2621
Символов:24992
Размер:48.81 Кб.