План
1.Характеристика стимулювання поведінки і діяльності вихованців
2.Колектив і його роль у вихованні школярів. Ознаки колективу. Стадії розвитку колективу
3.Діалектика розвитку колективу
4.Завдання і зміст морального виховання. Шляхи і засоби морального виховання
Використана література
гра змагання колектив виховання
1. Характеристика стимулювання поведінки і діяльності вихованців
Методистимулюваннядіяльностійповедінки
Усвоїйсукупностіціметодипокликанірегулювати,коригуватиістимулюватидіяльністьтаповедінкувихованців.Найефективнішісередних—гра,змагання,заохоченняіпокарання.
Гра—одинізвидівдіяльностідитини,щополягаєувідтвореннідійдорослихістосунківміжними.
Видиігорвизначаютьнаосновірізноплановоїдіяльностідітей:ігри-дозвілля(ігризавласнимбажанням),ігрипедагогічні(організованізметоювирішеннянавчально-виховнихзавдань).
Залежновідтого,наскількигнучкими,динамічними,творчими,регламентованимиєрольовідії,правилаізміст,колективнірозважальніігриподіляютьнагрупи:
1.ігритворчі:сюжетно-рольові,конструкторські,драматизаціїзвільнимрозвиткомсюжету,ігри-жарти,ігри-розиграші.
2.Ігризавизначенимиправилами:рухові,хороводні,спортивно-змагальні,настільні.
Педагогічніігридиференціюютьвідповіднодопедагогічноїспрямованості:дидактичні(організовуютьупроцесінавчання),творчіпедагогічні(розробленіпедагогомзметоюдосягненняконкретнихвиховнихзавдань).
Головноюумовоюуспішногозастосуванняігорєактивнезалученняучнівнелишедогри,айдопроцесустворенняїї.Щодостворенняновогооригінальногоігриподіляютьнатакі,якимневистачаєінформації;умовиякихпотребуютьдоповнення;вякихвідомолишесюжет;ізсуперечностямизмісту;іззапланованимипомилкамиузмісті(задлявиправленняпомилок);іззапланованимсюжетоміумовами,результатиякихвизначаютьучасники.Існуютьрізніметодикиорганізаціїтапроведенняпедагогічнихтворчихігор,алеосновніелементиїхспільні—розробкасценарію,розподілролей,визначеннявиховнихцілей.
Змагання—природнасхильністьдітейдоздоровогосуперництвайсамоутвердженнявколективі.
Змаганнябуваютьіндивідуальнимиіколективними.Формамиіндивідуальногозмаганняєпредметніолімпіади,конкурсидитячихтворів,малюнків,виставки,індивідуальнівидиспортивнихзмаганьтощо.Увиховномупланівонистимулюютьдіяльність,щоґрунтуєтьсянаіндивідуальнихмотивахтаособливостях.Формамиколективногозмаганняеігри(футбол,волейболтощо),конкурсихудожньоїсамодіяльності(внутрішкільні,міжшкільні,районнітощо).Підбиваючипідсумкизмагань,відзначаютьдітей,якідосяглиуспіху,йтих,хточерезнедостатнійрівеньпідготовкивідстав,аледокладавмаксимумзусиль.
Заохочення—схваленняпозитивнихдійівчинківзметоюспонуканнявихованцівдоїхповторення.
Полягаєвтому,щовідчуттязадоволення,радості,зумовленігромадськимвизнаннямзусиль,старань,досягненьзміцнюєвпевненістьусвоїхсилах,викликаєприпливенергії,піднесенийнастрій,готовністьдороботи,забезпечуєхорошесамопочуття.
1.Середосновнихвидівзаохоченнявиділяють:схваленняпохвала,нагорода,важливедоручення,авансуванняособистості
Покарання
—осуднедостойнихдійтавчинківзметоюїхприпинення,запобіганняумайбутньому.
Покарання,якізаохочення,слідвикористовуватитількияквиховнийзасіб.Вономаєвикликативучнівпочуттясоромуіпровини,намірнеповторюватиподібного.
Беручизаосновуособливостівпливунаучня,виділяютьтаківидипокарань:покарання-вправляння](наприклад,поганевиконанняобов'язківчерговогоукласі_караєтьсядодатковимчергуваітям);покарання-обмеження(обмеженнящодоотриманняпевнихблаг:можливостіпоїхатинаекскурсію,тимчасовазаборонавідвідуванняспортивноїсекції);покарання-осуд/^попередження,доганазвизначеннямпевнихстроківнавиправлення)покараня-умовність(наприклад,учнязалишаютьнапевнийчасукабінетідиректорадляобдумуваннясвоговчинку);покарання-змінаставлення(більшсуворийтонвчителяпідчасаналізувчинку,суворийпогляд).
Покараннямаєбутигуманним,таким,щонеображаєлюдськугідність,ґрунтуватисянадобродушностіпедагогаіповазідоособистостідитини
2. Колектив і його роль у вихованні школярів. Ознаки колективу. Стадії розвитку колективу
Колектив
—організованаформаоб'єднаннялюдейнаосновіцілеспрямованоїдіяльності.
Дитячий
колектив
—об'єднаннядітей,згуртованихспільноюкорисноюдіяльністю(навчанням,працею,спортом,громадськоюроботою).
Характернимирисамиколективуєсуспільнезначущамета,щоденнаспільнадіяльність,спрямовананаїїдосягнення,наявністьорганівсамоврядування,встановленняпевнихпсихологічнихстосунківміжйогочленами.Дитячийколективвідрізняєтьсявідіншихколективіввіковимимежами,специфічноюдіяльністю(навчання),послідовноюмінливістюскладу,відсутністюжиттєвогодосвіду,потребоювпедагогічномукерівництві.
Ушколієтакітипиколективів:а)навчальні
—класний(первиннийабоконтактний),загальношкільний,предметнихгуртків;б)самодіяльні
організації
—колективихудожньоїсамодіяльності(хор,ансамблі,гуртки);в)товариства—спортивне,книголюбівтаін.;г)об'єднання
за
інтересами;
ґ)
тимчасові
об'єднання
длявиконанняпевнихвидівроботи.Усітипиколективівпов'язаніміжсобоюзагальноюметоюнавчально-виховноїдіяльностішколи,забезпечуютьзалученняучнівдорізноманітноїдіяльності.Найважливішийзахарактеромдіяльності—колективкласу.Уньомувиникаютьнайтривалішістосункиміжйогочленамитаміжпедагогамиіколективом.Коженколективмаєорганисамоврядування,якіразомстановлятьсистемуучнівськогосамоврядуванняшколи.
Колективздійснюєорганізаторську(керуєсвоєюдіяльністю),виховну(єносіємморальнихпереконань),стимулюючу(сприяєформуваннюморальноціннихстимулів,регулюєповедінкусвоїхчленів,взаємовідносиниучасників)функції.
Шляхизгуртуванняколективу
Дитячийколектив,завченнямА.Макаренка,усвоємурозвиткупроходитьдекількастадій,
Напершійстадії(післяорганізаційногооформленняколективу)важливосформулювативихованцямсистемупедагогічнихвимог,рішучихзаформою,зрозумілихзазмістом,зпевнимиелементаминавіювання.Здійснюютьтакожінтенсивнийвпливнаучнів,формуютьядроактивузучнів,якідобревчаться,виконуютьвимогишкільногорежимуіправиладляучнів.
На
другій
стадії
вимогипедагогапідтримуєчастинавихованців,активставитьвимогидотоваришівідосамихсебе.Цястадіяпочинаєтьсястворенняморганівсамоврядування.Вколективітриваєпроцесвивченняодинодного,пошукитоваришівідрузів.
Особливуувагуприділяютьзасвоєннюорганамисамоврядуваннясвоїхправіобов'язків,методівроботи.Розширюєтьсяактив.
На
третій
стадії
вимогивисуваєколектив.Цьогодосягають,згуртувавшивихованцівуєдинійдіяльності.Педагогпрацюєзактивом,допомагаєйомузавоюватиавторитетсередучнів,контролюєйогодіяльність,прагнучизалучитидоньогонайбільшеучнівзметоюпосиленняйоговиховнихможливостей.
На
четвертій
стадії
коженученьсприймаєколективні,загальноприйнятівимогияквимогидосебе.Створюютьумовидлянових,складнішихвимог,яківисуваютьсявпроцесірозвиткуколективу,розширюютьсяправатаобов'язкиактиву,ускладнюютьсявидидіяльностіколективу.
Навсіхстадіяхрозвиткуучнівськогоколективу
—низкапослідовнопоставленихпередколективомцілей,досягненняякихзумовлюєперехідвідпростогозадоволеннядоглибокогопочуттяобов'язку.
3. Діалектика розвитку колективу
Колектив—незастигластруктура,вінпостійнорозвивається,проходячипевністадії.Стадійністьрозвиткуколективуєвираженнямвнутрішньоїдіалектикийогостановлення,восновіякої—рівеньвзаємовідносинміжвихователемівихованцями,міжчленамиколективу.Шкільнийколективусвоємурозвиткупроходитьчотиристадії:
1. Створенняколективуучнів.Спочаткуколективлишеформується,членийогонедостатньознаютьодинодного,невиявляютьініціатививдіяльності.Щенесформованиййогоактив.
Педагогповинендопомогтиучнямсформулюватисистемуєдинихвимог—рішучихзаформою,зрозумілихзазмістом,організуватийогодіяльністьназасадахєдиноначальностікерівництва,педагогічногоавторитаризму.Взаєминиміжпедагогомівихованцямибудуютьсяназасадахбезпосередньоговпливунаколективтанакожногойогоучасника.
2. Поширеннявпливуактивунавеськолектив.Наційстадіївідбуваєтьсязалученняактивістівдокерівництваколективом,акцентуючиїхувагунавідповідальності,ініціативітасамостійності.Водночасвідбуваєтьсязалученняпасивнихучнівдогромадськогожиття.
Стадіятриваєодин—півторароку,залежновідстосунківусерединіколективу.Наїїпочаткуколективнібитоподіленийнатрисоціально-психологічнімікрогрупи:активістів(опорукласногокерівника),пасивнихучнів(якіпоступоводолаютьбайдужість), «ядроопору» (педагогічнезанедбанідіти).Наприкінціїїкласстаєпсихологічнотапедагогічнеоднорідним.
3.Вирішальнийвпливгромадськоїдумкибільшості.Більшістьдітейзпершихднівдієсвідомо,активно,аколективусвідомлюєзавдання,поставленіпередним.Педагогдопомагаєактивовіздобутиавторитетсередучнів,контролюєйогодіяльність.Керівництвоколективомвідбуваєтьсяназасадахдемократизму,визнанніправаколективусамостійновирішуватипитанняпрозаохоченнячипокараннясвоїхучасників,плануванняроботи,оцінюванняповедінкиучнів,запровадженнясистемидорученьмікро-групамучнів,окремимчленамколективу.Наційстадіїпосилюєтьсявпливгромадськоїдумкиколективу,боротьбазайогочесть,орієнтаціятасамоконтрольповедінкиінавчальноїдіяльності.
4.Самовихованняяквищийтипвихованнявколективі.Коженученьсприймаєколективні,загальноприйнятівимогияквимогидосебе.Унихрозвиваєтьсяінтересдосамовиховання,щопереходитьувнутрішнєпрагненнядовдосконаленняособистихякостей,рисхарактеру.Педагогінструктує,консультує,надаєметодичнудопомогущодоприйомівсамовиховання(самоаналізу,самонавіювання,самонаказу,самовідмовивіднегативного),поступовопривчаючидоньоговеськолектив.Допомагаєучнямвизначитипотрібнідлясамовдосконаленняякості,скластиіндивідуальніпланисамопізнання,саморозвитку.
Навсіхстадіяхрозвиткуучнівськогоколективунеобхіднасистемність—послідовносформульованіпередколективомзавдання,виконанняякихзабезпечуватимеперехідвідпростогозадоволеннярезультатамидоглибокогопочуттяобов'язку.
4.
Завдання
і
зміст
морального
виховання.
Шляхи
і
засоби
морального
виховання
Закономірностінавчання
Дидактика,якікожнанаука,маєсвоїзакономірності.
Закономірності
навчання
—об'єктивні,стійкійістотніза'язкивнавчальномупроцесі,щозумовлюютьйогоефективність.
Специфікадидактичнихзакономірностейполягаєвтому,щовонивідображаютьстійкізалежностіміжусімаелементаминавчання—діяльністювчителя,діяльністюучнятаоб'єктомзасвоєння,тобтозмістомнавчання.Закономірностінавчанняєоб'єктивними,властивимипроцесунавчаннязайогосуттю,тасуб'єктивними,залежнимивідучителя,йогодіяльності.
ОБ'ЄКТИВНІЗАКОНОМІРНОСТІПРОЦЕСУНАВЧАННЯ
Виховнийірозвиваючийхарактернавчання.Упроцесінавчанняучнізасвоюютьзнання,наційосновіунихформуютьсянауковийсвітогляд,моральні,трудові,естетичнітафізичніякості,виробляєтьсявідповіднеставленнядопроцесунавчання.Водночасздійснюєтьсяіпроцесрозвиткуособистості,їїпізнавальнихсил—мислення,пам'яті,уваги,уяви,мовленнятаін.
Ефективністьреалізаціїзакономірностівиховногоірозвиваючогохарактерунавчаннязростаєзаумови,щовчительзнаєівраховуєпідчасурокупереконанняучнів,їхнєставленнядознань,глибинуусвідомленості,світоглядніідеїтарисихарактеру,якіформуютьсяврезультатінавчання.Першоряднезавданняпедагога—навчитишколярівмислити,виховувативнихпрагненнядопізнаннянового,досамостійногоопануваннязнаннями.Таказдатністьформується-ірозвивається,коливонимаютьзмогувиявлятисамостійністьіактивність.
Зумовленістьнавчаннясуспільнимипотребами,їїсутністьутому,щокоженетапрозвиткулюдськоїцивілізаціїпотребуєпевногорівнявихованостійосвіченостічленівсуспільства,щозабезпечуєтьсяїхнавчанням.СтановленняірозвитокУкраїнськоїдержавипотребуютьвисокоосвічених,усебічнорозвинутихгромадян,національнесвідомих,зпочуттямпричетностідодержавотворення.Навирішенняцьогозавданняповинніспрямовуватисянавчально-виховнадіяльністьшколи,потенційнівиховніможливостівсіхнавчальнихдисциплін.
Ефективність
навчального
процесу
залежить
від
умов,
у
яких
він
протікає,
навчально-матеріальноїбази(навчальнікабінети,майстерні,їхоснащеннятехнічнимизасобаминавчання,приладами,інструментами,комп'ютерноютехнікою,дидактичнимиматеріаламитощо).
Процес
навчання
залежить
від
вікових
і
реальних
навчальних
можливостей
учнів.
Йогозмістіметодивизначаютьпередусімзоглядунавіковіособливостідітей..Реальнінавчальніможливостіучнівзумовленірівнемрозвиткуінтелектуальної,емоційноїтавольовоїсфер,знаньівмінь,навичокдонавчання,ставленнямдонавчання,фізичнимстаноміпрацездатністю.Свідченняцього—ушколірізнідітивчатьсяпо-різному.
Ефективність
процесу
навчання
залежить
від
рівня
активності
учня.
Сутьцієїзакономірностіполягаєвтому,щорезультатинавчанняучнязалежатьвідхарактерунавчально-пізнавальноїдіяльностійрівнярозвиткуйогомотиваційноїсфери.
Навчання
передбачає
цілеспрямовану
взаємодію
вчителя,
учня
і
виучуваного
об'єкта.
Навітьякщоученьопановуєпредметсамостійнозапідручникомчидодатковоюлітературою,вчительспрямовуєйогопізнавальнудіяльністьіконтролюєїї.
Навчальний
процес
ефективний
лише
за
умови
активності
учнів.
Щобільшарізноманітністьдіяльностіучнівнауроці,щобільшаінтенсивністьїхньоїпраці,організованоїпедагогом,торезультативнішийпроцеснавчання.
Використана література
1.Історія педагогіки / За ред. М.С. Гриценка. — К., 1973.2.Кравець В. П. Історія української школи і педагогіки. — Тернопіль, 1994.3.Макаренко А. С. Методика організації виховного процесу. Твори: У 7-ми т.— К., 1954. — Т. 5. — С. 9—109.4.Мешко О. І., Янкович О. І., Пизтушко Г. М. Історія української школи і педагогіки. — Тернопіль, 1999.