РефератыРадиоэлектроникаСиСистема факсимильной связи (Система факсимільного звязку)

Система факсимильной связи (Система факсимільного звязку)

Дорогой
товарисч (-ка)!
Перед тобой
моя бакалаврская
работа “Система
факсимильной
связи.”


Сдавалась
она летом 2003 года
в Киевском
Политехническом
институте на
факультете
электроники
(ФЕЛ), специальность
— электронные
приборы и устройства.


На
защите я получил
оценку Отлично.
Хотя, честно
говоря, работа
слабовата и
тянет, ИМХО, на
3+ или 4-. Некоторые
данные типа
пропускной
способности
и др, мягко говоря
не совсем точны,
а твердо говоря
взяты с потолка.
Однако расчетная
часть сделана
действительно
“на совесть”.
Этому есть
вполне логическое
объяснение
— делал их не
я .


Цель
большинства
бакалаврских
работ из моей
группы не совсем
ясна. Выражаясь
попроще, я не
встречал работ,
в которых описывался
бы реальный
прибор, который
можно было бы
пустить в
производство,
т.е. актуальностью
и новизной,
которая так
сильно мусолится
в «Требованиях
к бакалаврским
работам» здесь
и не пахнет.
Моя работа, к
сожалению, не
стала исключением.


Здесь
нет спецификации,
списка сокращений,
печатная плата,
если ЭТО можно
назвать печатной
платой сделана
паршиво. Правда,
от меня никто
и не требовал,
чтобы я сделал
нормально. Как
говорят “аби
було”.


Короче
говоря, к моей
бакалаврской
работе здесь
есть все материалы
(кроме рамок,
ессно) в следующем
составе:


пояснительная
записка – 1 шт.


аннотация
– 1 шт.


отзыв,
писанный мной
– 1 шт.


рецензия
(в отзыве поменять
слово “відгук”
на “рецензія”)
– 1 шт.


структурная
схема (А1), деланная
в Corel – 1 шт.


.jpg-файлы
(надо разместить
на листе А1) –
4 шт.


файл
readme, который
ты читаешь –
1 шт.


Для
особо ленивых
можно, в принципе,
так и сдавать.
Хотя, желательно
было бы кое-чего
и подправитьдобавить.
Рамки вставлять
мне было влом,
поэтому сделай
это сам, или
распечатывай
уже на готовых
рамках.

Безгранично
счастливые
люди, которые
все-таки смогут
напарить все
это нашим славным
преподам могут
отблагодарить
меня пивом.


Тех,
кого будет
мучить совесть,
что не ответили
добром на добро
(мне ессно) могут
одним махом
успокоить её,
воспользовавшись
предыдущим
советом. Писать
можно сюда
stalker@online.com.ua.
Спросить меня.


На
сей прекрасной
ноте будем
прощаться (если
ты еще до сих
пор читаешь).


Удачи
при сдаче ! (быть
мне поэтом )

З.Ы.
Тому, кому это
будет полезным.



Экзаменационная
комиссия была
в таком составе:


Денбновецкий
С.В.


Байбородин
Ю.В.


Лещишин
А.В.


Жовнир
Н.Ф.


Секретарь:
Недашковская
Л.М.


Для
особо непонятливых:
Сдавать лучше
другой комисии,
благо, у нас
всегда есть
возможность
выбора……..


З.Ы.Ы.
В случае
необходимости,
работу можно
перевести на
русский Рутой
(RUTA, компании
Пролинг). Кто
не успел купить
на пиратском
диске, то скачайте
с и-нета. У них
на сайте лежит
полнофункциональная
10-дневная трайал
версия.



Анотація



Тема
бакалаврської
роботи — “Система
факсимільного
зв’язку”.



В даній
роботі проведено
аналіз стану
галузі факсимільного
зв’язку, розглянуто
принципи роботи
та основні
параметри і
характеристики
факсимільних
апаратів, їх
переваги та
недоліки, вибрано
робочий варіант
схеми і виконано
розрахунок.



Cпроектовано
один із блоків
факсимільного
апарату —
фотоелектричний
перетворювач
Вихідні дані
для розрахунку
визначено
згідно з призначення
ФЕП.



Результати
проектування
відображені
у розрахунковій
і графічній
частині бакалаврської
роботи. По
результатах
роботи зроблено
висновки.

An annotation


The
theme
of
the bachelor’s work
is
“Systems
of facsimile communication”.



In this
work the analysis of a condition of area of facsimile communication
is carried out, the principles of work, basic parameters and
characteristics of fax machines, their advantage and lacks are
discussed.
It was choosen
a
working variant of the circuit and necessary
calculation were made.



There
was designed one
of
the
blocks of a fax machine - photo-electric converter
(PEC).
The
necessary
data for calcualation
are determined according to assignment
of PEC.



The results of design are
displayed in a computative
and graphical
part of
bachelor’s
work. According
to the results of
work there
were made
conclusions.



Відгук

На
бакалаврську
атестаційну
роботу студента
гр.ДЕ-91



факультету
електроніки



НТУУ "Київський
Політехнічний
Інститут"



Дзьоми
Миколи Олександровича


тема:
"Система
факсимільного
зв’язку".


В даній роботі
проведено огляд
стану справ
в галузі факсимільного
зв’язку. Розглянуто
принцип роботи,
основні параметри
і характеристики
факсимільних
апаратів, їх
переваги та
недоліки.



На основі
опрацьованого
матеріалу та
розрахунків
зроблено необхідні
висновки.


Атестаційна
робота виконана
на доброму
інженерному
рівні та демонструє
вміння студента
Дзьоми М. О.
працювати з
літературою,
самостійно
вирішувати
поставлені
перед ним технічні
питання.

Вважаю,
що бакалаврська
робота студента
Дзьоми М.О.
заслуговує
на оцінку
відмінно
,
а автор — присвоєння
звання бакалавра
електроніки.

Науковий
керівник:
проф. Денбновецький
С.В.



Зміст



Вступ
1



1.
Принцип дії
факсимільних
систем зв'язку 4



1.1
Поелементна
передача зображень
5



1.2
Передача обмеженого
числа напівтонових
градацій 7



2.
Склад факсимільних
систем зв'язку
(блок-схема) 10



2.1
Аналізуючі
пристрої 12



2.2
Пристрої
розгортки 13



2.2
Фотоелектричні
перетворювачі 16



2.3
Світлооптична
система 17



2.4
Синхронізація
і фазування 18



3.
Складання
технічного
завдання. 20



3.1. Вибір
фотоелектричного
датчика і схеми
його живлення.
Проектування
першого каскаду. 23



3.2.
Проектування
підсилювального
каскаду ФЕП 30



3.3.
Проектування
вихідного
каскаду (емітерний
повторювач) 34



3.4.
Проектування
джерела живлення
для електронної
апаратури
факсимільного
зв’язку 36



3.5.
Розробка друкованої
плати 38



4.
Дискретизація
і кодування
сигналу зображення.
Манчестерський
код. 44



4.1
Надмірність
зображень 46



4.2
Ефективне
кодування
зображень 47



5.
Стандарти
факсимільного
зв'язку 54



6.
Нова апаратура
факсимільного
зв’язку 56



7.
Висновки 58



8.
Список літератури 59



Вступ



Сьогодні важко
знайти організацію,
що не використовувала
б у своїй роботі
факсимільний
зв'язок. Телефакс
є найпопулярнішим
засобом для
оперативного
обміну інформацією,
представленої
у виді документів.
Перша і головна
його перевага
— можливість
передачі документа
в будь-яке місце
земної кулі
за одну хвилину.
Ніяка поштова
служба не може
забезпечити
такої оперативності.
Друге — набагато
менші витрати
на пересилання,
у порівнянні
з вартістю
послуг кур'єра
чи тієї ж пошти.
Третє — простота.
Установивши
з'єднання, можна
відправити
документ натисканням
однієї клавіші.
Якщо ж говорити
про якість, то
сучасні стандарти
факсимільного
зв'язку забезпечують,
при використанні
якісних телефонних
ліній, передачу
зображення,
цілком порівнянного
з оригіналом.



Часто факсимільні
документи мають
юридичну силу.
Факсимільний
зв'язок здійснюється
за допомогою
пари факс-апаратів,
через телефонну
мережу або
Цифрову Мережу
з Інтеграцією
Служб (ISDN). Її задачею
є передача
документів
з паперових
аркушів відправників
на паперові
аркуші одержувачів.
В умовах, коли
існують сотні
видів факсимільних
апаратів,
пропонованих
різними постачальниками,
Міжнародний
Союз Електрозв'язку
(МСЕ) затвердив
стандарти, що
визначають
чотири групи
служб факсимільного
зв'язку.



Служба
групи 1
передбачає
аналогову
передачу даних
без стискання.
Сторінка А4
передається
приблизно за
10 хвилин.



Служба
групи 2
передбачає
деякі можливості
стискання даних
перед передачею,
що скорочує
її час до 3 хвилин.



Служба
групи 3
здійснює передачу
дискретних
сигналів і
використовує
складний алгоритм
стискання.
Завдяки цьому
здійснюється
надійна передача
повідомлень
з високою швидкістю.
Сторінка передається
менше ніж за
1 хвилину.



Служба
групи 4
призначена
для передачі
даних у мережі
ЦМІС (ISDN). Стандарт
цієї групи
підрозділяється
на три класи,
що дозволяє
отримати роздільну
здатність від
80 до 160 біт на сантиметр.Міжнародний
Союз Електрозв’язку
(МСЕ) затвердив
також стандарти
для модемів,
які призначені
для факсимільного
зв'язку. Вони
охоплюють
діапазон швидкостей
від 1,2 до 14,4 Кбіт/с.
Факсимільний
зв'язок досить
простий, але
він має і ряд
недоліків, до
яких, у першу
чергу, відносяться:



неможливість
зберігання
даних у запам'ятовуючих
пристроях
(ЗП);



вкрай обмежені
можливості
редагування
інформації;



незручний
зв'язок для
комп’ютерів
(необхідність
використання
проміжного
носія - паперу);



неточна передача
інформації,
через використання
паперу і механічного
приводу.



Для усунення
цих недоліків
створені комп'ютерні
факсимільні
системи, що
включаються
в мережу за
допомогою
факсимільних
плат. Ці системи,
з'єднуючись
один з одним,
здатні передавати
точні копії документів
без використання
паперу.



Поширилася
також технологія,
відома, як "факс
за вимогою"
(FOD). Тут
абонентська
система
приймає замовлення
на документи,
що містяться
в її базі
даних (БД).
Для цього користувач
прослухує
запропонований
йому список
документів,
робить вибір
і повідомляє
адресу, за якою
треба здійснити
доставку. Запити
на документи
посилаються
за допомогою
телефонного
апарату.
Абонент
відповідає
на запитання
системи, натискаючи
на кнопки апарата.
Комп'ютер відшукує
в базі потрібне
і передає на
факс-апарат
замовника.



Факсимільний
зв'язок є одним
з найдешевших
і зручних засобів
передачі даних.
Разом з цим,
при наявності
інших засобів
передачі відбувається
їхня взаємна
інтеграція.
Виділяють
чотири основні
напрямки цієї
інтеграції:



Створення
єдиної системи
передачі. Для
цих цілей
поєднуються
текст, мову і
зображення.
Створюються
факси-сервери,
використовуються
оптичні сканери
і програмне
забезпечення
(ПЗ) для оптичного
розпізнавання
символів.



Голосове
попередження
про повідомлення,
що надходять.
Для цього
факс-сервер
передає голосове
повідомлення
по номеру
телефонного
апарата, сповіщаючи
користувача
про те, що йому
адресували
текстове
повідомлення.



Передача файлів
комп'ютеру, що
потім пересилає
факсу-апарату
отриману інформацію
.



Інтеграція
факсимільного
зв'язку з іншими
засобами локальної
мережі дозволяє
підвищити
продуктивність,
зберігати всю
документацію
в цифровій
формі в єдиних
базах даних.
Це забезпечує
її копіювання,
тиражування
і посилку на
будь-який пристрій
виводу, включаючи
факс-апарат.
Розглянута
інтеграція
забезпечує
також шифрування
переданої
інформації.



Послідовність
роботи факсимільної
системи наступна:
оптичне сканування,
посилення,
кодування
сигналів, модуляція,
передача сигналів,
демодуляція,
декодування
і виготовлення
копій.



У даній роботі
розглядається
принцип роботи
факсимільних
апаратів різних
типів і загальний
стан справ у
цій галузі, які
склалися за
останній час.



Незважаючи
на повсюдну
комп'ютеризацію
і стрімкий
розвиток мережі
Інтернет і
систем електронної
пошти, факсимільні
апарати все
таки залишаються
потрібними
й актуальними.
За прог

нозами
фахівців вони
ще довгий час
будуть успішно
витримувати
конкуренцію
з іншими системами
для здійснення
документообігу.



У цій роботі
обґрунтовано
вибір і описана
розробка фото
електричного
перетворювача,
що складається
з фото датчика
і транзисторного
підсилювача
з емітерним
повторювачем.



Фотоелектричний
перетворювач
є важливою
частиною факсимільної
системи. Саме
цей вузол впливає
на смугу пропускання
і швидкість
роботи факсимільного
апарату.



Даний фото
електричний
перетворювач
має обмеження
на верхнє значення
смуги пропускання
— 100кГц, що є граничною
межею для ФЕП
на фототранзисторах
і діодах.



Роздільна
здатність при
передачі сторінки
формату А4 (210х297
мм) складає не
менш 4 ліній/мм.



Підтримуються
швидкості
розгортки, що
знаходяться
в межах від 240
до 2400 рядків/хв.,
що при належному
пристрої розгортки
і відповідному
каналу зв'язку
може забезпечити
пропускну
здатність до
50 кбіт/сек.



Загалом, дана
робота є гарною
ілюстрацією
для ознайомлення
зі структурою
і принципом
роботи факсимільних
систем. З неї
можна довідатися
про проблеми
і перспективи
розвитку систем
факсимільного
зв'язку.



Наведений
розрахунок
фото електричного
перетворювача
з обґрунтованим
вибором його
параметрів
і характеристик
є прикладом
практичного
застосування
отриманих
навичок і знань.



1. Принцип
дії факсимільних
систем зв'язку



В
цілому, факсимільний
зв'язок — це
вид електрозв'язку,
що забезпечує
передачу і
відтворення
нерухомих
зображень.
Засобами
факсимільного
зв'язку однаково
зручно передавати
текст, надрукований
чи написаний
на будь-якій
мові, чорно-білі
і кольорові
фотографії
і креслення.



У перших
факсимільних
апаратах для
запису зображень
використовувалися
методи, що
застосовувалися
у фотосправі.
У зв'язку з цим
такий вид зв'язку
називався
фототелеграфним
зв'язком. В даний
час застосовуються
й інші способи
запису зображень
на папері. Тому
в загальному
випадку передачу
нерухомих
зображень
відповідно
до
рекомендацій
Міжнародного
консультативного
комітету з
телеграфії
і телефонії
(МККТТ) називають
факсимільним
зв'язком.



Системи
факсимільного
зв'язку, що
забезпечують
передачу і
відтворення
чорно-білих
зображень з
максимально
можливою точністю
відновлення
всіх градацій
півтонів оригіналу,
називаються
фотофаксимільними
системами



1.1
Поелементна
передача зображень



Домовимося
зображення,
призначене
для передачі
по факсу, називати
оригіналом,
а переданий
документ —
репродукцією.
Призначенням
факсимільної
системи є одержання
на прийомі
задовільної
по якості репродукції
з переданого
оригіналу.
З'ясуємо, що
слід
розуміти під
«задовільною
якістю» зображення
і
у якому
співвідношенні
повинні знаходитися
оригінал і
репродукція
для одержання
найкращої
відповідності
між ними.



На перший
погляд здається,
що фототелеграфна
система має
бути створена
таким чином,
щоб на прийомному
бланку яскравість
всіх крапок
репродукції
була
рівна
відповідним
ступеням яскравості
відповідних
крапок переданого
"оригіналу".
Однак здійснити
таку передачу
внаслідок
цілого ряду
спотворень
в апаратурі
і каналі зв'язку
практично
неможливо, а
крім того, в
абсолютній
відповідності
оригіналу і
репродукції
немає необхідності.
Будь-який
оригінал містить
у собі набагато
більше даних,
ніж
сприймає
нормальне око
спостерігача.
Це є наслідком
особливостей
людського ока,
що не розрізняє
дуже дрібні
деталі і не
відрізняє
досить малі
розходження
яскравостей
сусідніх полів
на зображенні.




Рис. 1.1. Розділення
площі зображення
на кінцеву
кількість
елементарних
ділянок


Тому завданням
фототелеграфної
системи
не є створення
рівних
яскравостей
між відповідними
крапками
і полями
оригіналу і
репродукції.
Навпаки,
фототелеграфна
система має
створити
враження подібності
оригіналу та
репродукції.
З огляду на
те що людське
око не сприймає
дуже дрібних
деталей, у
фототелеграфії
передача крапок
зображення
заміняється
послідовною
передачею
яскравостей
кінцевих ділянок
(рис.
1), на які оригінал
розчленовується
в процесі передачі.
Якщо розміри
ділянок
лежать поблизу
межі, яка
зумовлена
здатністю ока
розрізняти
дрібні деталі,
то всі елементи
зображення,
розміри яких
менше зазначеної
межі, оком не
розрізняються,
у той час як
деталі, котрі
дорінюють або
мають більший
розмір ніж
гранична величина
ділянки ,
на репродукції
будуть сприйматися
подібно тому,
як вони сприймаються
на оригіналі.
Оскільки
основні контури
зображення
являють собою
сукупність
елементарних
площадок кінцевих
розмірів, то
наведені
міркування
відносяться
також до випадку
передачі контурів
і границь зображення.



Таким чином,
для задовільного
відтворення
дрібних деталей,
контурів і
границь полів
нерухомого
зображення,
необхідно
здійснити
передачу кінцевого
числа елементарних
ділянок.
Очевидно, що
за для передачі
усіх
тонкостей
оригіналу,
елементарну
діляноку
слід
брати
як можна меншого
розміру.
Разом з тим
потрібно пам'ятати,
що зменшення
розміру ділянки
не повинне
перевищувати
вимог до заданої
точності відтворення
і меж, обумовлених
здатністю ока
розрізняти
дрібні деталі.
Інакше час
передачі великої
кількості
дуже малих
ділянок може
значно
збільшитися.




Рис. 1.2. Розділення
плавного чорно-білого
переходу на
кінцеве число
напівтонових
градацій


1.2 Передача
обмеженого
числа напівтонових
градацій



Якість відтвореної
під час
прийому
репродукції
визначається,
крім передачі
деталей і контурів,
також якістю
відтворення
півтонів, тобто
кількістю і
правильністю
відтворення
перехідних
градацій від
самого чорного
до самого білого
тону. При висвітленні
різних предметів
перехід від
світла до тіні
звичайно є
плавним. Здавалося
б, що для відтворення
такого переходу
необхідно
передати нескінченна
безліч проміжних
градацій. Однак,
як і в
розглянутому
вище випадку,
з огляду на
те, що людське
око не відрізняє
досить малі
розходження
ясравостей
сусідніх полів
на зображенні,
можна обмежитися
передачею
невеликого
числа градацій
Так наприклад,
плавний перехід,
представлений
на рис.
2, може бути
переданий
декількома
градаціями
яскравостей,
розходження
між який майже
не розрізняється
оком. Отже, кількість
рівнів сигналу,
що визначають
кількість
напівтонових
градацій, є
кінцевим.



У найпростішому
випадку напівтонові
оригінали
відтворюються
при
прийомі у
вигляді
чорно-білих
репродукцій,
без проміжних
градацій.
Такі системи
забезпечують
задовільну
якість відтворення
текстових
матеріалів,
креслень, графіків,
таблиць і інших
близьких до
них оригіналів.
У тих випадках,
коли необхідно
здійснити
передачу фотографій,
малюнків,
географічних
і топографічних
карт та
ін., кількість
необхідних
градацій істотно
збільшується.
Якщо розходження
в яскравостях
сусідніх ділянок
на зображенні
лежить поблизу
межі, обумовленої
здатністю ока
розрізняти
розходження
в яскравостях
сусідніх полів,
то напівтонова
картина на
репродукції
буде
подібною
до напівтонової
картини на
оригіналі.



Зі сказаного
випливає, що
для задовільного
відтворення
півтонів необхідно
здійснити
передачу кінцевого
числа напівтонових
градацій. Стремління
до більш точної
передачі напівтонової
картини зображення
приводить до
необхідності
збільшувати
число переданих
градацій. Число
градацій повинне
бути таким, щоб
забезпечувалося
виконання
заданих вимог
до точності
відтворення
півтонів, але
у всякому разі
не перевищувалися
межі, обумовлені
розпізнавальною
чутливістю
ока.



Отже, особливості
людського зору
дозволяють
здійснити
передачу зображення
шляхом передачі
кінцевого числа
елементарних
ділянок
і кінцевого
числа напівтонових
градацій. Якщо
розміри переданих
ділянок
і розходження
між послідовно
переданими
рівнями яскравостей
не перевищують
деяких граничних
для ока значень,
то зорове
враження від
репродукції
буде подібне
зоровому враженню
від оригіналу
і в цьому
разі
можна вважати,
що репродукція
має задовільну
якість.



Для передачі
зображення
на відстань
електричними
засобами необхідно:


Здійснити
розгортку
оригіналу і
послідовно
перетворити
яскравості
В' кожної елементарної
ділянки
оригіналу в
тимчасову
послідовність
електричних
сигналів U’(t)


Передати
електричні
сигнали по
електричному
каналу
зв'язку на прийомну
станцію з як
найменшими
спотвореннями.



Перетворити
тимчасову
послідовність
прийнятих
електричних
сигналів U(t)
у яскравості
В елементарних
ділянок
репродукції,
координати
яких відповідали
б координатам
переданого
зображення.



Зазначені
процеси послідовного
перетворення
яскравостей
ділянок
оригіналу в
електричні
сигнали і зворотне
перетворення
тимчасової
послідовності
електричних
сигналів у
яскравості
відповідних
ділянок
репродукції
є сутністю
фототелеграфного
методу передачі
зображень.



На підставі
викладеного
сформулюємо
принципи передачі
зображень
електричними
засобами:



1. Дискретизація
первинного
зображення
— представлення
зображення
сукупністю
елементарних
ділянок,
розмір яких
визначається
граничною
просторовою
частотою. У
межах елементарних
ділянок
приймаються
до уваги
середні величини
або
яскравості
коефіцієнта
відображення
в заданій
(дискретній)
ділянці спектра
оптичного
випромінювання.
На передачу
інформації
про стан кожного
елемента і
всього зображення
виділяється
обмежений
(дискретний)
час, протягом
якого зображення
вважається
нерухомим
(статичним).
Зображення
об'єктів, що
рухаються,
відтворюються
шляхом швидкої
зміни статичних
зображень, що
відповідають
окремим фазам
переданого
сюжету.



2. Послідовне
в часі перетворення
кольору, чи
яскравості
коефіцієнта
відображення
в електричні
сигнали (факсимільний
аналіз зображення).
У результаті
аналізу двовимірна
функція розподілу
яскравості
(коефіцієнта
відображення)
у площині первинного
зображення
перетвориться
в електричний
сигнал — одномірну
функцію часу.
Це здійснюється
при спільному
використанні
фотоелектричного
перетворення
і розгортки.



3. Передача
сигналів зображення
на відстань
з використанням
каналу зв'язку,
що включає в
себе кабельні,
радіорелейні
і супутникові
системи.



4. Послідовне
в часі перетворення
електричних
сигналів в
колір
чи яскравість
елементів
зображення
(факсимільний
синтез). У результаті
синтезу електричний
сигнал перетвориться
в двовимірну
функцію розподілу
чи яскравості
коефіцієнта
відображення
в площині вторинного
зображення.



5. Забезпечення
синхронізму
і синфазності
— рівності
частот і відповідності
фаз процесів
розгортки
при аналізі
і синтезі зображень.



6. Всебічне
використання
особливостей
зору людини
як при виборі
основних параметрів
і способів
технічної
реалізації
при передачі
чорно-білих,
кольорових
і стереоскопічних
зображень, так
і при встановленні
норм на припустимі
лінійні і нелінійні
спотворення
сигналу, на
величину відношення
сигнал-шум
та
ін.



2. Склад факсимільних
систем зв'язку
(блок-схема)



На наведеній
нижче схемі
показана структура
факсимільних
систем зв'язку:


Параметри
системи:
























Швидкість
розгортки,
рядків/хв.
240-2400
Крок
розгортки,
мм/рядок
0,2
Роздільна
здатність
ліній/мм
4
Пропускна
здатність
системи кбіт/сек.
50
Мінімальна
тривалість
факс. імпульсу,
сек.

6·10-5


Спектр
факсимільного
сигналу, кГц
17
Сохранить в соц. сетях:
Обсуждение:
comments powered by Disqus

Название реферата: Система факсимильной связи (Система факсимільного звязку)

Слов:3182
Символов:31731
Размер:61.97 Кб.