Реферат на тему:
Основні показники витрат обігу та їх оцінка
Витрати обігу можуть бути виміряні абсолютними і відносними величинами.
Абсолютна величина
характеризує сумарні (загальні) витрати обігу підприємства, пов'язані зі здійсненням певного обсягу товарообороту.
Загальні витрати обігу підприємства поділяються на дві частини: загальні постійні витрати і загальні змінні витрати.
До відносних показників,
що характеризують витрати обігу, належать:
• витрати обігу в розрахунку на одиницю товарообороту;
• витрати обігу в розрахунку на одиницю проданих товарів у натуральному вираженні (кг, тоннах, метрах, одиницях).
П
ерший показник у практиці економіки підприємств у нашій країні дістав назву “рівень витрат обігу”. Рівень витрат обігу
в торговельному підприємстві розраховується таким чином:
а) у роздрібному торговельному підприємстві — як відно-шення витрат обігу до обсягу роздрібного товарообороту, помножене на 100;
б) в оптовому підприємстві — як відношення витрат обігу до обсягу оптового обороту з участю в розрахунках, по-множене на 100;
в) у підприємстві громадського харчування — як відношення
витрат обігу до обсягу валового обороту, помножене на 100.
Рівень витрат обігу характеризує середні витрати обігу в розрахунку на одиницю товарообороту, тобто частку витрат обі-гу в роздрібній ціні товару.
Крім рівня витрат обігу в цілому по підприємству розрахо-вують і рівні витрат обігу за окремими товарами і товарними групами. Цей показник має назву “витратомісткість реалізації товарної групи
”.
Вивчення і кількісна оцінка залежності між величиною витрат підприємства та обсягом товарообороту також є основою для прийняття інших управлінських рішень, зокрема:
• оптимізації асортименту продукції;
• встановлення цін на нову продукцію, яку за певною ці-ною реалізує підприємство-конкурент;
• вибору чи заміни устаткування;
• прийняття рішень про купівлю чи виробництво інстру-менту, комплектуючих деталей;
• пошуку варіантів зміни виробничої потужності підприємства;
• визначення доцільності прийняття додаткового замовлен-ня тощо.
Споживання ресурсів та їх трансформація у витрати забез-печує одержання потрібних результатів у вигляді товарооборо-ту, доходів, прибутку. Для оцінки ефективності здійснення витрат
використовують показники, що характеризують одержаний результат у розрахунку на одиницю витрат. Це:
1. Витратовіддача
(ВВ), що характеризує товарооборот підприємства (Т) на одиницю витрат обігу (ВО):
2.
Доходність витрат обігу
(Дв
0
), що свідчить про розміри одержання валового доходу (ВД) на одиницю витрат обігу (ВО):
3. Прибутковість витрат обігу
(Пв
0
), що дає змогу оцінити обсяг одержання балансового (БП) .або чистого прибутку (ЧП) за певний період (квартал, рік) у розрахунку на одиницю витрат обігу (ВО) у відсотковому вираженні:
Аналогічно може визначатися й ефективність здійснення окремих видів витрат торговельного підприємства.
Оцінка ефективності комерційних угод
Оцінка ефективності комерційних угод торговельного підприємства здійснюється за допомогою системи показників:
1. Рентабельність (прибутковість) витрат обігу
за кон-кретною угодою визначається за формулою
де ЧП — номіналь
У свою чергу, чистий прибуток за угодою розраховують за формулою
2.
Рентабельність обороту із закупівлі товарів
визначається за формулою
де 3 — закупівельна (фактурна) вартість товарів за оптовими цінами без урахування ПДВ, грн.
3. Рентабельність обороту з реалізації товарів
розраховують за формулою
де Р — сума реалізації товарів за продажними цінами (товарооборот), грн.
Оцінюючи ефективність комерційних угод, окрім номінального
чистого прибутку, що відображається в бухгалтерських документах, доцільно застосовувати ще й реальний
чистий прибуток. Реальний чистий прибуток за угодою пов’язаний з інфляцією, яка частково знецінює власні грошові кошти підприємства, вкладені в закупівлю і продаж товарів протягом усього періоду здійснення угоди.
Реальний чистий прибуток за угодою розраховується за формулою
ЧПР
= ЧП - Дв
т
р
,
де Дв
т
р
— втрачений дохід торговельного підприємства за цією угодою, грн.
Сума втраченого доходу за угодою може бути визначена за формулою
Дв
.ТР
=ВОК×(I-1)
або
де ВОК — сума власних грошових коштів, витрачених на заку-півлю і реалізацію товарів, грн.; I — індекс інфляції за весь пе-ріод між закупівлею і реалізацією товарів; /;
— індекс інфляції за перший місяць; п
—
період між закупівлею і реалізацією то-варів, місяців.
В
еличина реального чистого прибутку дає можливість оцінити дійсну ефективність угод з урахуванням інфляції, якщо у формули для визначення Rв
0
, R3
і RР
замість розміру номінального прибутку (ЧП) підставити розмір отриманого реального прибутку (ЧПР
).
Перелічені основні показники ефективності комерційних угод дають можливість визначити прибутковість не лише однієї угоди загалом, а й окремих товарів, оптимізувати їх асортимент, обирати найбільш вигідні базисні умови поставки і постачальників, налагоджуючи з ними тривалі комерційні зв’язки.
Список використаної літератури:
1. Захожай В. Б., Шепітко Г. Ф., Адамова 1.
3.
Статистика маркетингу/ За заг. ред. В. Б. Захожая. — К.: МАУП, 2001. — 64 с
2. Ибрагимов Л. А.
Инфраструктура товарного рынка. — М.: ПРИОР, 2001. — 256 с.
3. Коммерческо-посредническая
деятельность на товарном рынке: Учеб. пособ. / Под ред. А. В. Зырянова. — Екатеринбург: РНФ "Солярис", 1995. — 416 с.
4. Леви М.,
Вейте Б. А.
Основы розничной торговли / Пер. с англ.; Под ред. Ю. Н. Каптуревского. — СПб.: Питер, 1999. — 448 с.
5. Мазаракі А. А., Лігоненко
Л. О., Ушакова Н.М.
Економіка торговельного підприємства: Підруч. для вузів / За ред. проф. Н. М. Ушакової. — К.: Хрещатик, 1999. — 800 с
6. Неруш Ю.М.
Логистика: Учеб. для вузов. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. — 389 с.
7. Осипова Л. В., Синяева И.М.
Основы коммерческой деятельности: Учеб. для вузов. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. — 623 с.
8. Памбухчиянц В. К.
Организация, технология и проектирование торговых предприятий: Учебник. — 2-е изд. — М.: ИВЦ "Маркетинг", 1998. — 320 с.
9. Панкратов Ф. Г., Серегина Т. К.
Коммерческая деятельность: Учебник. — М.: ИВЦ "Маркетинг", 2000. — 580 с.