РефератыЭкологияЕкЕкологічний аудит, як основний інструмент екологічного менеджменту

Екологічний аудит, як основний інструмент екологічного менеджменту

Реферат на тему:


«

Екологічний аудит,
як основний інструмент
екологічного менеджменту
»


Вступ


Постановка проблеми.
Основою розвитку світової спільноти в XXIстолітті за рішенням Конференції ООН з охорони навколишнього середовища в Ріо-де-Жанейро (1992) прийнята концепція сталого розвитку.


Однією з умов переходу до сталого розвитку є поєднання інтересів економіки з проблемами екологічної безпеки суспільства, збереження якості навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів. Необхідним кроком для інтеграції національних і міжнародних інтересів у сфері охорони навколишнього середовища є успішне впровадження міжнародних стандартів 150 14000. які стосуються систем екологічного менеджменту та екоаудиту на підприємстві.


1. Екологічний аудит, загальна характеристика


Аудиторська діяльність (аудит) у класичному вираженні являє собою підприємницьку діяльність аудиторів (аудиторських фірм) по здійсненню позавідомчих перевірок бухгалтерського обліку, податкових декларацій і інших фінансових зобов'язань і вимог економічних суб'єктів, а також наданню інших аудиторських послуг.


Аудитор (від лат. «auditor» – слухач, учень, послідовник) – особа, що перевіряє стан фінансово-господарської діяльності підприємства за визначений період. Аудитор відрізняється від ревізора па своєї сутності, по підходу до перевірки документації, по взаєминам із клієнтом, по висновках, зробленим за результатами перевірки і т. д.


Екологічний аудит –
експертиза й аналіз діяльності і звітності суб'єкта, що хазяює, уповноваженими на те юридичними (аудиторська організація) або фізичними (еколог-аудитор) особами з метою визначення їхньої відповідності діючому екологічному законодавству, екологічним нормативним актам, стандартам, сертифікатам, правилам, вимогам, постановам і розпорядженням державних і природоохоронних органів по забезпеченню екологічної безпеки, проведення консультацій і видача рекомендацій.


На думку авторів, що мають достатній досвід участі у впровадженні екологічного аудиту, екологічний аудит – це інструмент управління, який ґрунтується на системному підході та за допомогою якого оцінюється екологічна ефективність управління підприємством з метою збереження навколишнього природного середовища і підтримання його конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості за рахунок екологічно чистого виробництва [1,2].


У більш широкому філософському або світоглядному розумінні екологічний аудит – це засіб підвищення екологічної свідомості суб'єктів господарювання і громадськості, що у кінцевому підсумку забезпечує йому провідну роль в механізмі екологізації виробництва і суспільства загалом.


Згідно із законом України «Про екологічний аудит» об’єктами екологічного аудиту можуть бути:


- підприємства, установи та організації, їх філіали та представництва, об’єднання або окремі виробництва, а також інші господарські об’єкти;


- системи екологічного менеджменту;


- інші об’єкти, передбачені законом.


Суб’єктами екологічного аудиту є замовники й виконавці екологічного аудиту.


Критерії екологічного аудиту – це вимоги нормативно-правових актів, методики, настанови, організаційні вимоги, керуючись якими, екологічний аудитор оцінює докази екологічного аудиту, проводить їх аналіз та готує висновки щодо об’єкта аудиту.


Екологічний аудит може бути добровільним і обов’язковим, внутрішнім і зовнішнім. Здійснюється екологічний аудит фізичною або юридичною особою, яка має дозвіл на цей вид діяльності.


Загальний план проведення екологічного аудиту включає три стадії:


1. Попередня стадія:


- планування сфери аудиту;


- підбір кадрів для проведення аудиту;


- аналіз особливостей галузі;


- залучення персоналу.


2. Стадія аудиту:


- перевірка звітності;


- дослідження політики компанії;


- аналіз напрямів менеджменту;


- вибіркове опитування персоналу;


- технічне інспектування


3. Заключна стадія:


- оцінка результатів;


- підготовка звіту;


- створення плану дій.


У практиці екологічного аудиту спостерігаються такі принципові особливості:


• підтримка екологічного аудиту і реагування на його результати з боку керівництва підприємства, галузі, спеціально уповноважених органів управління охороною навколишнього природного середовища як на центральному, так і на місцевому рівнях:


• незалежність функцій екологічного аудиту щодо перевірки діяльності у загальній та екологічній системах управління:


• незалежність провідного аудитора у формуванні аудиторської команди;


• незалежність висновків екологічного аудиту:


• визначеність цілей, завдань, термінів, ресурсів та періодичності проведення екоаудиту:


• адекватність доказів і цілей аудиту:


• наявність системи і послідовності стандартних процедур (методології), що забезпечують системний, чіткий і ясний виклад результатів аудитування у висновках:


• наявність процедур проведення аудиту, які гарантують його якість і конфіденційність:


• відповідальність та професіоналізм аудиторів.


Схема проведення екологічного аудиту стандартизується за міжнародною серією стандартів ISO 19011.


В Україні даний вид аудиту лише починає розвиватися. Базою для його впровадження і подальшого розвитку стали ратифікація на державному рівні міжнародних стандартів екологічного менеджменту та аудиту серії 1S0 14000 у 1998 р. та прийняття Закону України «Про екологічний аудит» віл 24 серпня 2004 р.


Детальну характеристику структури еко-аудиту на рівні підприємства можна побачити на рис. 1.



Проведення екологічного аудиту на міжнародному рівні регулюється такими нормативними документами.


1. Постановою з екологічного менеджменту та аудиту (ЕМА
S
) для промислових підприємств,
прийнятою у 1993 р. Європейською Комісією для країн-членів ЄС. У 2001 р. прийнято нову версію ЕМАS– Постанови,
в якій вимоги до побудови систем екологічного менеджменту (СЕМ) гармонізовані з вимогами 150 14001.


2. Міжнародними стандартами з екологічному менеджменту серії 1
S
0 14001.
зокрема настановами шодо здійснення екологічного аудиту (1S0 14010. 14011. 14012). прийнятими у 1997 р.


3. Міжнародним стандартом 1
S
0 19011, під назвою «Керівництво з аудиту систем управління якістю і/або систем управління навколишнім середовищем»,
прийнятим у 2002 р. Ного введенням було відмінено дію таких стандартів з екологічного аудиту як:

>18014010:1996, 1
S
014011:1996, 1
S
0 14012:1996.


2. Екологічний аудит,
як основний інструмент
екологічного менеджменту


Наростаюча суспільна свідомість з питань охорони навколишнього середовища призвела до прийняття Постанови Ради Європейського Союзу №1836/93 від 29.06.1993 р. про добровільну участь промислових підприємств в загальній системі екологічного менеджменту та аудиту навколишнього середовища ЕМАS. Крім цього, велика роль у сфері охорони навколишнього середовища належить серії міжнародних стандартів систем екологічного менеджменту і аудиту ІSО 14000. які розроблені Міжнародною організацією стандартизації.


Як свідчить зарубіжний досвід, екологічний аудит є інструментом системи екологічного менеджменту підприємства, перевагами впровадження якої можна назвати:


– розширення ринків збутудля екологічно чистих товарів:


– посилення екологізації виробничо-господарської діяльності підприємства і підвищення екологічної відповідальності його працівників:


– зменшення витрат на виробництво шляхом використання кращих технологій та підвищення еколого-економічної ефективності технологічного процесу:


– зменшення витрат на утилізацію відходів шляхом зменшення їх обсягів:


– зменшення витрат на сировинні та енергетичні ресурси шляхом ефективнішого їх використання:


– зниження ймовірності ризику судової тяжби і виплати компенсації за заподіяну шкоду, а також екологічних платежів і штрафів:


– покращання взаємостосунків з структурами влади і громадськістю:


– покращання іміджу підприємства.


Слід зазначити, що офіційно стандарти ІSО 14000 є добровільними. Але їх впровадження є необхідним як для держави, так і для окремого підприємства. Насамперед впровадження цих стандартів означає приведення нормативно-правової бази України у відповідність з міжнародними нормами, що є важливим кроком до забезпечення дотримання міжнародних процедур охорони навколишнього середовища в процесі виробничо-господарської діяльності підприємств. З іншого боку, прийняття цих стандартів в Україні обумовлено необхідністю впровадження нових економічних і організаційно-управлінських механізмів управління якістю навколишнього середовища і забезпечення екологічної безпеки нашої держави.


Сертифікація підприємств згідно із стандартами ІS0 14000 може розглядатися як проміжний крок до узгодження його діяльності з вимогами Постанови Ради ЄС 1836/93 ЕМАS. оскільки принципи ЕМАS є надійнішою основою для досягнення основної мети введення стандартів у сфері екологічного менеджменту – зменшення рівня негативного впливу на навколишнє середовище [8]. Першим кроком до впровадження стандартів ІS0 14000 є поширення національних процедур екоаудиту.


Поняття «екологічного аудиту» і «екологічного менеджменту» є взаємопов'язаними. Екологічний аудит може широко використовуватися при сертифікації за 1S0 14000 як для оцінювання відповідності системи екологічного менеджменту вимогам стандарту', так і для розроблення програм підготовки екологічної сертифікації підприємства. Система стандартів 1S0 14000 описує єдину систему «екологічного менеджменту і аудиту»: 11‑й стандарт регламентує процедуру аудиту системи управління навколишнім середовищем, вимоги до якого визначені в 1‑му стандарті; 4‑й стандарт дає рекомендації із впровадження системи управління навколишнім середовищем; 12‑й стандарт визначає кваліфікаційні вимоги до екоаудиторів. зокрема і до аудиторів систем екологічного менеджменту: 10‑й формулює загальні принципи екологічного аудиту, які поширюються і на аудит систем управління навколишнім середовищем.


Хоча Україна однією з перших серед держав СНД на національному рівні затвердила стандарти ДСТУ-ІSО14000–97 відповідно до міжнародних стандартів ІS0 14000 у 1997 р. ці стандарти ще не набули достатнього поширення в Україні. На нашу думку, великою мірою повільне просування екологічних стандартів було обумовлено проблемами в українській економіці. Дуже складно керівництву підприємств в умовах соціально-економічної кризи зрозуміти роль і


значення комплексного підходу до охорони навколишнього середовища і усвідомити, що екологічний чинник є важливою складовою бізнесу. Крім того, слід констатувати, що міжнародні стандарти екологічного аудиту мало пов'язані з національними, що є однією з причин повільного впровадження останніх.


Висновки


Екологічний аудит, а згодом і проведення сертифікації на відповідність ІS0 14000 дасть змогу підприємствам не тільки зменшити свої витрати в процесі виробництва і збільшити прибутки, а й забезпечить довіру населення до їхньої продукції, а отже, і постійний попит. Крім цього. сертифікація дасть змогу полегшити стосунки підприємства з контролюючими державними органами з питань охорони навколишнього середовища.


На сучасному етапі розвитку ринкових відносин керівникам підприємств слід усвідомити, що ігнорування екологічного чинника у довгостроковій перспективі може призвести до виникнення проблем, зокрема, до дисбалансу у вітчизняній економіці. Екологічне удосконалення є конкурентною перевагою, якої можна легко досягти, створивши на підприємстві дієву систему екологічного менеджменту, провівши екологічний аудит, або ж отримати сертифікат ІS0 14000 з подальшим дотриманням екологічних вимог у своїй виробничо-господарській діяльності.


Список використаних джерел


1. Дейнека Л.М. Спроби екологізації виробничої системи підприємства 7 Інтеграція країн з перехідною економікою в світовий економічний простір: стан і перспективи: Матер. міжнар. наук.-аспірант. конф. – Львів: ЛНУ їм. Івана Франка. 2005. – С. 234–237.


2. Дейнека Л.М. Еколого-економічні проблеми та основні підходи до їх практичного вирішення. Ведення лісового, мисливського і садово-паркового господарства та охорона довкілля: Матер. 54‑ої. наук.-техн. конф. – Львів: УкрДЛТУ. 2002. – С. 136–138.


3. ДСТУ ІS0 14001–97. Системи управління навколишнім середовищем. Склад та опис елементів і настанови щодо їх застосування. – К.: Держстандарт України. 1997.


4. ДСТУ 1S0 14010–97. Настанови щодо здійснення екологічного аудиту. Загальні принципи. – К.: Держстандарт України. 1997.


5. ДСТУ 1S0 14011–97. Настанови щодо здійснення екологічного аудиту. Процедури аудиту. Аудит системи управління навколишнім середовищем. – К.: Держстандарт України. 1997.


6. Закон України «Про екологічний аудит


7.http
://
zakonl
.
rada
.
gov
.
ua
/
czi
-
bm
/
layvs
/
maw
.
cgi
?
nreg
=
l
13% 2
F
2001
.


8http
:/
www
.
ukrecoaudit
.
com
/
nes
.
php
?
newsid
=576.

Сохранить в соц. сетях:
Обсуждение:
comments powered by Disqus

Название реферата: Екологічний аудит, як основний інструмент екологічного менеджменту

Слов:1601
Символов:14263
Размер:27.86 Кб.