РефератыЭкономикаОсОсновні показники виробничо-господарської діяльності підприємства

Основні показники виробничо-господарської діяльності підприємства

Зміст


Вступ


1. Виробнича програма


1.1 Розрахунок товарної продукції


1.2 Розрахунок кількості та вартості сировини та матеріалів на програму


1.3 Розрахунок кількості і вартості використаних відходів


2. План з праці і кадрів


2.1 Розрахунок фонду ефективного часу роботи одного робітника у рік


2.2 Розрахунок чисельності і тарифного фонду заробітної плати робітників


2.3 Розрахунок кількості тарифного фонду заробітної плати допоміжних робітників


2.4 Розрахунок чисельності і фонду заробітної плати адміністративно-управлінського персоналу


2.5 Основні показники плану праці і кадрів


3. План по собівартості продукції


3.1 Розрахунок амортизаційних відрахувань


3.2 Розрахунок потреби і вартості електроенергії та пару


3.3 Кошторис витрат по утриманню і експлуатації обладнання


3.4 Кошторис загальновиробничих витрат


3.5 Кошторис адміністративних витрат


3.6 Калькуляція собівартості виробу


3.7 Кошторис витрат на виробництво


3.8 Розрахунок прибутку підприємства і рентабельності продукції


3.9 Розрахунок середньорічної вартості нормативних оборотних коштів


3.10 Зведений план по прибутку і рентабельності


4. Основні показники виробничо-господарської діяльності підприємства


Література


Вступ


З вступом вітчизняної економіки в ринкову стадію свого розвитку змінилися форми ведення господарської діяльності. Господарюючому об’єкту надані широкі право і можливості реалізації своїх економічних інтересів, виборі способів організації виробництва, збуту продукції. При цьому підприємство виходить із власних ресурсних можливостей з урахуванням широкого спектру факторів, які впливають на ефективність використання виробничого потенціалу.


Лісові ресурси посідають одне з чільних місць в ресурсній базі економіки України.


Серед міжгалузевих комплексів вага лісо-виробничого комплексу по обсягам виробництва складає-2,8%,по чисельності працюючих-4,6%, по вартості основних виробничих фондів-близько-2%. Поставками готової продукції і лісоматеріалів комплекс зв’язаний більш ніж з 100 галузями. Україна не має значних запасів лісових ресурсів, які є базою для розвитку лісопромислового комплексу. До лісових ресурсів відносять деревину,технічні,харчові,кормові та інші ресурси, а також корисні натуральні якості лісу водоохоронні, захисні, кліматично-регулюючі, санаторно-гігієнічні, оздоровчі.


Загальна площа лісового фонду України складає близько 10 млн. гектарів, в т.ч. покрита лісом – 8,6 млн. га. Лісистість республіки досягла лише 14,3%,що значно менше, ніж лісистість більшості розвинених країн світу (Угорщина – 18%,Франція – 27,8% ,Румунія – 28,1%,Польща - 28,7%, Німеччина – 29%,США – 32,7%,Болгарія – 34,4%). Запаси деревини в Україні складають 1,3млрд м3 (1994р.)


Лісова і деревообробна промисловість об'єднує заготівлю і переробку деревини та інших лісових багатств (лікарської сировини, ягід, плодів, грибів); основні її галузі — лісозаготівельна, деревообробна, целюлозно-паперова і лісохімічна.


Частка лісової і деревообробної промисловості в усьому промисловому комплексі України досить низька (менше 2,5%), галузь не задовольняє потреб національної економіки і населення в багатьох важливих видах продукції. Це пов'язано, насамперед, з обмеженою сировинною базою: невисока лісистість (лісами вкрито 14% території країни), переважання лісів з обмеженим експлуатаційним значенням, невеликі заготівлі лісу.


Потреби галузі покриваються за рахунок власних ресурсів лише на третину,решта деревини завозиться (переважно з Росії). Основою розвитку галузі є лісове господарство. Воно займається розведенням (насадженням), упорядкуванням, захистом та охороною лісів; розвинене в усіх регіонах України, найбільше — у Карпатах і на Поліссі.


Не відповідають потребам і обсяги лісонасаджень; оптимальної лісистості (19%) в Україні можна досягти, якщо виростити додатково ліси на площі 2,8 млн. га. Це означає, що у найближчі 10 років площі лісів треба щорічно збільшувати на 250 — 280 тис. га (у 6 разів більше, ніж зараз).


Лісозаготівельна промисловість проводить вирубування, вивіз і первинну обробку деревини, її продукція — ділова деревина, яка використовується у деревообробній і целюлозно-паперовій промисловості, будівництві.


Щорічний обсяг деревини, що наготовляється в Україні, становить 10 — 12 млн. м3. В останні роки зменшилося споживання деревини у промисловості і будівництві, але помітно збільшилося постачання деревини для населення.


Основні фонди – це засоби праці, які мають велику вартість, функціонують у виробничому процесі тривалий час, не змінюючи при цьому своїх форм і розмірів, а свою вартість переносять на собівартість шляхом амортизації.


Інвестиції – це довгострокові вкладення грошових коштів у підприємницьку діяльність з метою отримання певного прибутку.


Прибуток – це частина виручки , що залишилися підприємству після відшкодування всіх витрат, пов’язаних з виробництвом, реалізацією продукції та іншими видами діяльності.


Оплата праці – це грошовий вираз вартості і ціни робочої сили ,який виступає і формі будь-якого заробітку ,виплаченого власником підприємства працівникові за виконану роботу.


Собівартість - Це грошовий вираз затрат підприємства на виробництво та реалізацію продукції. Це грошова форма витрат підготовку її виробництва, виготовлення і збут. Відображаючи рівень витрат на виробництво, собівартість комплексно характеризує ступінь використання усіх ресурсів підприємства, а значить, і рівень техніки, технології та організації виробництва. Чим краще працює підприємство, інтенсивніше використовує виробничі ресурси, успішніше удосконалює техніку, технологію і організацію виробництва, тим нижча собівартість продукції. Тому собівартість є одним з важливих показників ефективності виробництва. Собівартість продукції має тісний зв'язок а ї; ціною. Це проявляється в тому, що собівартість слугує базою ціни товару і її нижньою межею для виробника.


При обчисленні собівартості продукції важливе значення має визначення складу витрат, які в неї включаються. Як відомо, витрати підприємства відшкодовуються за рахунок двох власних джерел: собівартості і прибутку. Тому питання про склад витрат, які включаються у собівартість, є питання їх розмежування між зазначеними джерелами відшкодування. Загальний принцип цього розмежування полягає в тому, що через собівартість повинні відшкодовуватися витрати підприємства, що забезпечують просте відтворення усіх факторів виробництва; предметів, засобів праці, робочої сили і природних ресурсів.


Відповідно до цього у собівартість продукції включаються витрати на:


- дослідження ринку і виявлення потреби у продукції;


- підготовку і освоєння нової продукції;


- виробництво, включаючи витрати на сировину, ,матеріали, енергію, амортизацію основних фондів, оплату праці персоналу;


- обслуговування виробничого процесу і управління ним;


- збут продукції (пакування, транспортування, реклама, комісійні витрати і т. п.);


- розвідку, використання і охорону природних ресурсів (витрати на геологорозвідувальні роботи, плата за воду, деревину, витрати на рекультивації земель, охорону повітряного, водного басейнів);


- набір і підготовку кадрів;


- поточну раціоналізацію виробництва (удосконалення технології, організації виробництва, праці, підвищення якості продукції), крім капітальних витрат.


Треба мати на увазі, що з різних причин на практиці повної відповідності між дійсними витратами на виробництво і собівартістю продукції. Так, згідно з їм порядком не включаються у собівартість її, а відшкодовуються за рахунок прибутку або джерел витрати на підготовку і освоєння нової продукції серійного і масового виробництва. Разом з тим є витрати, які включаються у собівартість продукції, але не мають прямого зв'язку з виробництвом. До них належать оплата часу виконання державних обов'язків працівниками підприємства, скорочення робочого дня підлітків, матерів, які мають дітей віком до одного року та ін.


1. Виробнича програма


Виробнича програма підприємства – це система адресних завдань з виробництва і доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості і у встановлені терміни згідно договорів поставок.


В основу планування виробничої програми покладена система показників обсягу виробництва, яка включає натуральні і вартісні показники.


Натуральними показниками виробничої програми є обсяг продукції в натуральних одиницях по номенклатурі і асортименту. Вартісними показниками є обсяги товарної продукції, реалізованої продукції, валової продукції, чистої, умовно-чистої продукції нормативної вартості обробітку, валового та внутрішньозаводського обороту обсягів незавершеного виробництва.


1.1 Розрахунок товарної продукції


Продукція це матеріалізований результат з виробничо-господарської діяльності, що призначений для задоволення потреб населення, підприємств та організацій.


Готова продукція - матеріалізований результат виробничо-господарської діяльності, що призначений для задоволення потреб населення, підприємств та організацій і відповідає державним стандартам, технічним умовам та стандартам підприємств і знаходиться на складах готової продукції або у пунктах споживання.


Товарна продукція – включає готову продукцію та послуги промислового характеру, що виконані на замовлення сторонніх осіб та підприємств.


ТП= ∑Цi
× Ni
+Р (1)


де Ці
– ціна одиниці продукції і-того виду


n – кількість виробів


Ni
– обсяг випуску продукції і -того виду


Р – вартість послуг на сторону


Розрахунок товарної продукції робиться на основі завдання по випуску продукції, а також діючих гуртових цін підприємства на продукцію.


Вартість товарної продукції визначається виходячи з кількості продукції, що потрібно виготовити і відпускної ціни підприємства на продукцію. Відпускні ціни підприємства за одиницю продукції приймають згідно додатку 7.


Розрахунок товарної продукції в натуральному і грошовому виразі зводимо у таблицю 1


Таблиця 1. Розрахунок товарної продукції




















Найменування продукції


Одиниці виміру


Випуск продукції в натуральному виразі


Відпускна ціна підприємства за одиницю


Товарна продукція, тис.грн.


1


2


3


4


5


Шафи книжкові


тис.м


70


624


43680



1.2 Розрахунок кількості та вартості сировини та матеріалів на програму


Вихідними даними для розрахунку є:


- завдання по меблевих виробах;


- норми витрат сировини та матеріалів на один виріб(додаток 2, 3);


- гуртові ціни на сировину;


Результати роботи зводимо у таблицю 2


Таблиця 2. Розрахунок кількості та вартості сировини та матеріалів на програму




















































































































































































Види сировини


Одиниця виміру


Норма витрат на 100шт.виробів


Витрати сировини на програму


Ціна гуртова,грн


Вартість на програму, тис.грн.


1


2


3


4


5


6


А.Сировина:


1.Шпилькові пиломатеріали


м³






сорт 1


м³


0,130


91,000


420,00


38,220


сорт 2


м³


0,178


124,600


345,90


43,099


сорт 3


м³


0,260


182,000


265,50


48,321


сорт 4


м³


0,077


53,900


187,50


10,106


Разом


м³


0,645


451,500



139,746


2.Березові пиломатеріали


м³






сорт 1


м³


0,400


280,000


369,00


103,320


сорт 2


м³


0,990


693,000


300,00


207,900


сорт 3


м³


0,582


407,400


231,00


94,109


Разом


м³


1,972


1380,400



405,329


3.Деревно-стужкові плити


м³


8,655


6058,500


370,50


2244,674


4.Деревно-волокнисті плити


м³


0,246


172,200




м²


61,500


43050,000


2,25


96,863


5.Шпон лущений


м³


0,250


175,000


742,50


129,938


6.Шпон струганий


м³


2,405


1683,500




м²


2405,000


1683500,000


2,15


3619,525


7.Фанера ФБА


м³


0,790


553,000


675,00


373,275


Разом


тис.грн





7009,350


Б.Матеріали:


грн






Заготівельно-машинний




44,20


3094,000


Складально-оздоблювальний




84,50


5915,000


Разом





9009,000


Всього





1618,350



1.3 Розрахунок кількості і вартості використовуваних відходів


Кількість відходів визначається окремо по виробах і по видах відходів від сировини на програму, а потім знаходиться сумарна кількість відходів по їх видах. Вартість відходів визначається в залежності від ціни ділових і паливних відходів окремо( додаток 5).


Таблиця 3. Розрахунок кількості і вартості використовуваних відходів
























































































Види сировини


Витрати сировини на програму


Вихід відходів від вихідної сировини,%


Кількість відходів,м³


ділові


паливні


ділові


паливні


1


2


3


4


5


6


1.Шпилькові пиломатеріали


451,500


5


57


22,575


257,355


2.Березові пиломатеріали


1380,400


5


57


69,020


786,828


3.Деревно-стружкові плити


6058,500


3


22


181,755


1332,870


4.Деревно-волокнисті плити


172,200


2


14


3,444


24,108


5.Шпон лущений


175,000


1


12


1,750


21,000


6.Шпон струганий


1683,500


1


12


168,350


202,020


7.Фанера ФБА


553,000


2


15


11,060


82,950


Разом, м³





457,954


2707,131


Вартість відходів, тис.грн.





17,173


32,486


Разом, тис.грн





49,653



2. План з праці і кадрів


План з праці і кадрів є одним з найважливіших розділів плану підприємств.


У ньому встановлюються наступні показники:


1)рівень продуктивності праці на плановий період і її ріст за рахунок основних техніко-економічних факторів;


2)чисельність працюючих на підприємстві по всіх категоріях;


3)фонд оплати праці, середня заробітна плата і середній дохід по категоріях працюючих.


Вихідними даними для розробки плану з праці і кадрів є:


1)розрахунок виробничої програми по всіх підрозділах підприємства, по всіх виробництвах та всіх видах продукції що виготовляються на підприємстві.


2)норми витрат праці. Норми обслуговування та норми з оплати праці.


3)розрахунковий фонд оплати праці за звітний період.


4)нормативи ресурси заробітної плати, а також документи що характеризують норми, стандарти та забезпечують додатковою інформацією


2.1 Розрахунок фонду ефективного часу роботи одного робітника в рік


В цьому пункті визначається середня кількість днів і годин роботи, що повинен відробити в середньому один робітник в плановому році, виходячи з п’ятиденного робочого тижня і сорок годин на тиждень. Кількість неробочих ( вихідних і святкових ) днів в році визначається за календарем. Кількість невикористаних днів на одного робітника та внутрішньо-змінні витрати приймаються згідно завдання.


Фонд ефективного часу роботи одного робітника в рік визначається як добуток фонду в днях на середню тривалість дня.


Результати розрахунків зводимо в таблицю 4.


Таблиця 4. Розрахунок фонду ефективного часу роботи одного робітника в рік














































































Найменування показників


Одиниця виміру


Показники


1


2


3


1.Календарний фонд часу


дн.


365


2.Кількість неробочих днів, разом


дн.


113


в т.ч святкових


дн.


9


вихідних


дн.


104


3.Кількість робочих днів (номінальний фонд часу)


дн.


252


4.Неявки на роботу, разом в т.ч.


дн.


29


а)відпуски чергові і додаткові


дн.


24


б)відпуски по навчанню


дн.


2


в)відпуски по вагітності і пологах


дн.



г)виконання державних і громадських обов"язків


дн.


1


д)по хворобі


дн.


1


е)з дозволу адміністрації


дн.


1


5.Фонд ефективного часу роботи


дн.


223


6.Номінальна тривалість робочого дня


год.


8


7.Внутрішньозмінні витрати


год.


0,27


8.Середня тривалість робочого дня


год.


7,73


9.Фонд ефективного часу роботи одного робітника в рік


год.


1723,79



2.2 Розрахунок чисельності і тарифного фонду заробітної плати основних робітників


Для виконання розрахунків необхідні наступні дані


- затрати часу в людино-годинах на виготовлення одного виробу (додаток №4)


- план випуску виробів (таблиця №1)


- годинні тарифні ставки для робітників відрядників підприємств деревообробної промисловості (додаток №6)


- річний фонд ефективного робочого часу одного робітника по плану (таблиця 4)


- процент виконання норм (завдання)


Затрати часу на програму визначають окремо і по тарифних розрядах як добуток цих затрат на один виріб на кількість виробів одного виду, а потім сумуються (І програма).


При перевиконанні норм виробітку затрати часу з врахуванням цього перевиконання зменшуються на величину перевиконання.(Тпотр
)


Тпотр
=Тпрогр
/Кн
(2)


Кн – коефіціент виконання норм виробітку.


Спискова кількість робітників, що необхідна для виконання програми (Zсп
), визначаємо окремо по кожному розряду за формулою


Zсп
= Тпотр
/ Тр.еф
(3)


Тр.еф
– ефективний фонд часу одного робітника в рік .


Тарифний фонд заробітної плати розраховується по кожному виробу як добуток тарифної ставки відповідного розряду на затрати часу на програму без врахування перевиконання норм виробітку.


Всі розрахунки зводимо в таблицю 5.


Таблиця 5. Розрахунок чисельності і тарифного фонду ЗП основних робітників





























































































































































































































Назви цехів


Тарифний розряд


Затрати часу в н-год. на 100виробів


Всього затрат часу на програму, н-год.


Всього затрат часу з врахув.виконання норм, люд-год.


Спискова кількість робітників, люд.


Годинна тарифна ставка, грн.


Тарифний фонд зар.плати, тис.грн


1


2


3


4


5


6


7


8


І.Заготівельно-машинний цех


1.Заготівельне відділення


Робітники


5


28,6


20020


19066,666


11


4,39


87,888


Робітники


4


90,7


63490


60466,666


35


4,06


257,769


Робітники


3


8,0


5600


5333,333


3


3,76


21,056


Робітники


2


108,0


75600


72000


42


3,48


263,088


Разом



235,3


164710


156866,66


91



629,801


2.Машинне відділення


Робітники


5


2,3


1610


1533,333


1


4,39


7,068


Робітники


4


65,1


45570


43400


25


4,06


185,014


Робітники


3


7,9


5530


5266,667


3


3,76


20,793


Робітники


2


5


3500


3333,333


2


3,48


12,18


Разом



80,3


56210


53533,333


31



225,055


Разом по цеху



315,6


220920


210400


122



854,856


ІІ.Складально-опо-ряджувальний цех


1.Складальне відділення


Робітники


4


139,1


97370


92733,333


54


4,06


395,322


Робітники


2


11,4


7980


7600


4


3,48


27,77


Разом



150,5


105350


100333,33


58



423,092


2.Оздоблювальне відділення


Робітники


5


103,4


72380


68933,333


40


5,27


381,443


Робітники


4


80,6


56420


53733,333


31


4,87


274,765


Робітники


3


37,7


26390


25133,333


14


4,51


119,019


Робітники


2


61,1


42770


40733,333


24


4,18


178,779


Разом



282,8


197960


188533,33


109



954,006


Разом по цеху



433,3


303310


288866,66


167



1377,098


Всього по виробництву



748,9


524230


499266,66


289



2231,954



2.3 Розрахунок кількості і тарифного фонду заробітної плати допоміжних робітників


Для розрахунків необхідно мати наступні матеріали:


- перелік професій, по спеціальностях і операціях виробництва (наводиться в таблиці 6)


- кількість робочих місць в зміну ( розраховується)


- тарифний розряд ( наводиться в таблиці 6)


- річний фонд ефективного часу роботи обладнання (розраховується)


- змінність (приймається по завданню)


Загальна кількість робочих місць за зміну приймається:


1) для машинно-заготівельного цеху – 17% для спискової кількості основних робітників даного цеху з них:


а) робітники з утримання і експлуатації устаткування і транспорту – 40 %;


б) робітники з поточного ремонту устаткування – 15%;


в) робітники, заробітна плата яких відноситься на загальновиробничі витрати ,– 45%;


2) Для складально-опоряджувального цеху – 11% від спискової кількості основних робітників даного цеху, з них:


а) робітники з утримання і експлуатації устаткування і транспорту – 30 %;


б) робітники з поточного ремонту устаткування – 22%;


в) робітники, заробітна плата яких відноситься на загальновиробничі витрати,– 48%. Розподіл робітників по спеціальностях проводиться студентами довільно.


Річний фонд ефективного часу обладнання розраховується за формулою


Тоб.еф.
= (Ткал
– Тсв
– Твих
– Трем
)× S× tзм
(4)


Трем
- технічно вимушені зупинки обладнання по ремонту, огляду і інші, днів (приймається в розмірі 5-10)


S – змінність роботи обладнання.


Потреба кількості людино-годин ( Тпотр
) визначається як добуток кількості робочих місць і фонду ефективного часу роботи обладнання.


Тпотр
=Пр.м.
×Тобл.еф
(5)


Пр.м.
– кількість робочих місць в зміну


Спискова кількість робітників по кожному розряду (Z сп
) визнгачається за формулою


Zсп
= Тпотр
/ Тр.еф
(6)


Тарифний фонд заробітної плати (ФЗ тар
) по розрядах визначається як добуток


потрібної кількості людино-годин для даного розряду на годинну тарифну ставку цього розряду


ФЗтар
= Тпотр
× Ст
,тис.грн. (7)


Де, Ст – годинна тарифна ставка даного розряду.


Результати розрахунків зводимо в таблицю 6


Таблиця 6. Розрахунок кількості і тарифного фонду заробітної плати допоміжних робітників




















































































































































































































Професії по стадіях виробництва


Кількість робочих місць в зміну


Потрібно людино-годин


Спискова кількість робітників


тарифний розряд


Тарифна ставка за год., грн.


Тарифний ФЗ, тис.грн


1


2


3


4


5


6


7


І.Заготівельно-машинний цех


1.Робітники по утриманню устаткування


а)налагоджувальники обладнання


3


11808


7


5


4,73


55,852


б)водії електрокар


3


11808


7


3


3,69


43,571


в)транспортні робітники


2


7872


4


3


3,69


29,048


Разом


8


31488


18




128,471


2.Робітники з поточного ремонту устаткування


а)чергові слюсарі


2


7872


5


5


4,73


37,235


б)слюсарі ремонтники


1


3936


2


5


4,73


18,617


Разом


3


11808


7




55,852


3.Робітники, зарплата яких відноситься до загально-виробничих витрат


а)контролери-приймальники


6


23616


14


4


4,15


98,006


б)підсобні робітники


4


15744


9


2


3,32


52,270


Разом


10


39360


23




150,276


Всього по цеху


21


82656


48




334,599


ІІ.Складально-опоряджувальний цех


1.Робітники з утримання устаткування


а)налагоджувальники обладнання


3


11808


7


5


4,73


55,852


б)транспортні робітники


2


7872


4


3


3,69


29,048


Разом


5


19680


11




84,900


2.Робітники з поточного ремонту устаткування


а)чергові слюсарі


2


7872


4


5


4,73


37,235


б)слюсарі ремонтники


2


7872


5


5


4,73


37,235


Разом


4


15744


9




74,470


3.Робітники, зарплата яких відноситься до загально-виробничих витрат


а)контролери-приймальники


4


15744


9


5


4,73


74,469


б)підсобні робітники


2


7872


5


2


3,32


26,135


в)складачі фарб


3


11808


7


4


4,15


49,003


Разом


9


35424


21


149,607


Всього по цеху


18


70848


41


308,977


Всього по меблевих цехах


39


153504


89


645,576



2.4 Розрахунок чисельності і фонду заробітної плати адміністративно-управлінського персоналу


Найменування структурних підрозділів і посад, а також чисельності персоналу приймаються за нормативами, що наведені в таблиці 7. Посадові місячні оклади подаються в додатку 6.


Річний фонд заробітної плати по кожній посаді визначається як добуток посадового місячного окладу, кількість місяців в році (12), чисельності працівників по цій посаді.


Результати розрахунків зводимо в таблицю 7.


Таблиця 7 Штатний розклад адміністративно-управлінського і виробничого персоналу





















































































Цехи і категорії працівників


Кількість основних і допоміжних робітників по цеху


Розрахунок чисельності ІТР службовців і МОП


Середньомісячна ЗП, грн.


Річний ФЗ, тис.грн.


норма,%


кількість


1


2


3


4


5


6


Заготівельно-машинний цех


Керівні працівники



4


7


1200


100,800


Спеціалісти



5


9


950


102,600


Службовці



3


5


700


42,000


Разом по цеху


170



21



245,400


Складально-опоряджувальний цех


Керівні працівники



4


8


1200


115,200


Спеціалісти



5


10


950


114,000


Службовці



3


6


700


50,400


Разом по цеху


208



24



279,600


Всього по цеховому персоналу


378



45



525,000



2.5 Основні показники плану з праці і кадрів


Розрахунок виконується на основі наступної методики:


1. Товарна продукція приймається по таблиці 1


2. Чисельність ПВП приймається по таблицях 5, 6, 7.


3. Фонд основної заробітної плати і ПВП приймається по таблицях 5,6,7.


4. Додаткова заробітна плата визначається виходячи з ФОЗП і нормативу доплат, що дані у відсотка від ФОЗП по завданню.


5. Фонд оплати праці включає основну і допоміжну заробітну плату


6. Фонд споживання включає фонд оплати праці, грошові виплати і заохочення і доходи, виплачені по акціях трудового колективу і вкладах членів трудового акціонерного товариства в майно підприємства, що нараховані до виплат їм. Фонд споживання визначається після розподілу прибутку.


7. Середня заробітна плата одного працівника ПВП обчислюється, виходячи з фонду оплати праці ПВП і спискової чисельності ПВП.


8. Середній дохід одного працівника ПВП обчислюється виходячи з суми коштів, спрямованих на споживання і спискової чисельності ПВП.


Результати розрахунків зводимо в таблицю 8


Таблиця 8. Основні показники плану з праці і кадрів


















































Найменування показників


Одиниця виміру


Показники


1


2


3


1.Товарна прдукція


тис.грн


43680,000


2.Чисельність ПВП


чол.


453


3.Продуктивність праці


грн.


96423,84


4.Фонд ОЗП


тис.грн


3827,130


5.Додаткова ЗП


тис.грн


1607,395


6.Фонд оплати праці


тис.грн


5434,525


7.Грошові виплати та заохочення


тис.грн


2450,227


8.Фонд споживання


тис.грн


7884,752


9.Середня ЗП одного працівника ПВП


грн.


11996,74


10.Середній дохід одного працівника ПВП


грн.


17405,63



3. План по собівартості продукції, прибутку і рентабельності


Планування собівартості продукції є складовою частиною планування діяльності промислового підприємства і включає систему техніко-економічних розрахунків, які відображають величину поточних витрат, що включаються до собівартості продукції, а також витрати всього промислового виробництва. Метою планування собівартості продукції є економічно обґрунтована, визначена величина затрат, що необхідна у плановому періоді для промислової продукції підприємства. План по собівартості продукції включає такі елементи:


1) планування зниження товарної продукції;


2) складання кошторису витрат на виробництво


3) складання планових калькуляцій окремих видів продукції.


3.1 Розрахунок амортизаційних відрахувань


Вихідна дані для розрахунку:


- структура ОФ по групах і цехах;


- норма амортизації;


- фондовіддача ( по завданню).


Середньорічна балансова вартість основних виробничих фондів по підприємству визначається на основі обсягу товарної продукції і фондовіддачі.


ОФсер
=Q/Фвід. ,
тис.грн (8)


ОФсер
=43680/2,9=16096,552 , тис.грн


Норми амортизації на всі групи ОВФ відповідно по цехах подаються в таблиці 9. Сума амортизації враховується, виходячи із середньорічної вартості ОВФ і відповідної норми амортизації.


Результати розрахунків зводимо в таблицю 9.


Таблиця 9. Розрахунок амортизаційних відрахувань










































































































































Основні фонди по цехах і групах


Структура ОФ,%


Вартість на початок року


Квартальна норма амортизації


Сума амортизації за


Всього


1кв


2 кв


3 кв


4 кв


1


2


3


4


5


6


7


8


9


1.Заготівельно-машинний


в т.ч. 1 група


36


3303,013


2


66,060


64,739


63,444


62,175


256,418


2 група


14


1284,505


10


128,451


115,605


104,045


93,640


441,741


3 група


44


4037,015


6


242,221


227,668


214,026


201,185


885,100


4 група


6


550,502


15


82,575


70,189


68,661


58,362


279,787


Разом по цеху


57


9175,035



519,307


478,201


450,176


415,362


1863,046


2.Складально-опоряджувальний


в т.ч. 1 група


39


2699,391


2


53,988


52,908


51,850


50,813


209,559


2 група


15


1038,228


10


103,823


93,441


84,096


75,687


357,047


3 група


40


2768,607


6


166,116


156,149


146,781


137,974


607,020


4 група


6


415,291


15


62,294


52,950


45,007


38,256


198,507


Разом по цеху


43


6921,517



386,221


355,448


327,734


302,730


1372,133


Всього по цехах



16096,552



905,528


833,649


777,910


718,092


3235,179



3.2 Розрахунок потреби та вартості електроенергії і пари


Вихідні дані для розрахунку:


- потрібна кількість людино-годин на програму ( таблиця 5)


- нормативи (таблиця 10)


- вартість енергії і пари.


Таблиця 10. Розрахунок потреби та електроенергії і пари








































































Види енергії


Одиниця виміру


Нормативи


Витрати на програму


Ціна планова, грн.


Вартість тис.грн.


1


2


3


4


5


6


1.Електроенергія на технологічні цілі


квт.год.


20квт.год. на 1 люд-год


9985333,2


0,3762


3756,482


2.Електроенергія на освітлювання


квт.год.


10% від ел.енергії на технічні цілі


998533,3


0,2622


261,815


Всього


тис.грн.





4018,297


3.Пара та паливо на технологічні цілі


тонн


20кг. на 1 люд-год.


9985,333


180


1797,36


у т.ч. паливо(70%)


тис.грн.





1258,152


4.Пара та опалення


тонн


10кг. на 1 люд-год


4992,667


180


898,68


Всього пари


тис.грн.





1437,888


Всього палива


тис.грн.





1258,152



3.3 Кошторис витрат по утриманню і експлуатації обладнання


Вказаний кошторис включає такі статті витрат:


1)Витрати на повне відновлення ОФ та капітальний ремонт включають амортизаційні відрахування від вартості устаткування, транспортних засобів та інструментів ( таблиця 9)


2)Витрати на експлуатацію устаткування включають:


а) витрати на оплату праці робітників з утримання і експлуатації устаткування;


б) відрахування на соціальні заходи – 38,2% від ФО і ОЗП робітників з утримання устаткування;


в) вартість мастильних і оптиральних матеріалів, необхідних для утримання устаткування


- приймаємо в розмірі 15-20 % від ФО і додаткової заробітної плати відповідних робітників;


3)Витрати на проведення поточного ремонту устаткування і транспортних засобів включають:


а) оплату праці працівників з поточного ремонту;


б) відрахування на соціальні заходи – 39% від фонду основної і додаткової заробітної плати робітників з поточного ремонту,;


в) вартість запасних частин, деталей, вузлів та інших матеріалів, необхідних для ремонтних робіт приймаємо 15-20% від фонду основної і додаткової заробітної плати робітників з поточного ремонту.


4. Витрати на внутрішньозаводське переміщення вантажів приймаємо в розмірі 10 % від фонду основної і додаткової заробітної плати робітників з утримання і експлуатації устаткування .


5. Знос малоцінних і швидкозношуваних інструментів і пристроїв приймаємо умовно 1-2% від витрат на експлуатацію устаткування.


6. Інші витрати приймаємо в розмірі 15% від суми попередніх витрат.


Всі вказані розрахунки зводимо в таблицю 11.


Таблиця 11. Кошторис витрат з утримання та експлуатації устаткування





























Статті витрат


Витрати, тис.грн.


1


2


1.Витрати на повне відновлення і капітальний ремонт ОВФ


2290,908


2.Витрати на експлуатацію устаткування


470,236


3.Витрати на проведення поточного ремонту устаткування і транспортних засобів


287,209


4.Витрати на внутрішньозаводське переміщення вантажів


30,299


5.Знос малоцінних і швидкозношувальних інструментів і пристроїв


4,702


6.Інші витрати


462,503


Разом


3545,857



3.4 Кошторис загальновиробничих витрат


Вказаний кошторис включає в себе такі статті витрат:


1. Витрати пов’язані з управлінням виробництва;


а) оплата праці працівників апарату управління цехів;


б) відрахування на соціальні заходи – 38,2% від ФО і додаткової заробітної плати працівників апарату;


в) оплата послуг консультаційного і інформаційного характеру, пов’язаних із забезпеченням виробництва продукції – умовно приймається 10% від витрат на оплату праці працівників апарату.


2. Амортизаційні відрахування – таблиця 9(амортизаційні відрахуваня від вартості 1 груп ОФ).


3. Витрати капітального характеру, пов’язані з удосконаленням технології та організації виробництва – умовно приймається у розмірі 5% від основної і додаткової заробітної плати робітників, заробітна плата яких відноситься до загальновиробничих витрат.


4. Витрати на обслуговування виробничого процесу:


а) основна і додаткова заробітна плата робітників, що відносяться до загальновиробничих витрат;


б) відрахування на соціальні заходи – 38,2%;


в) інші витрати – приймаємо 7% від суми попередніх витрат на обслуговування виробничого процесу.


5. Знос малоцінних та швидкозношувальних предметів – приймаємо в розмірі 1-2% від суми попередніх статей і витрат.


6. Інші витрати – приймаються в розмірі 9% від суми витрат по всіх попередніх статтях.


Результати розрахунків зводимо у таблицю 12.


Таблиця 12.





























Елементи витрати


Сума, тис.грн.


1


2


1.Витрати пов"язані з управлінням виробництва


1104,831


2.Амортизаційні відрахування


944,271


3.Витрати, некапітального характеру, пов"язані з удосконаленням технології та організації виробництва


45,694


4.Витрати на обслуговування виробничого процесу


1351,388


5.Знос малоцінних та швидкозношувальних предметів


34,462


6.Інші витрати


313,258


Разом


3793,904



3.5 Кошторис адміністративних витрат


Адміністративними є витрати, пов’язані із обслуговуванням виробництва і управління ним в масштабі всього підприємства.


До адміністративних витрат відносять такі витрати:


- загальні та корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо );


- витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого адміністративного персоналу;


- витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних актів загальногосподарського призначення (оренда, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, охорона);


- винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна);


- витрати на зв’язок ( поштові, телеграфні, факс,...);


- амортизація нематеріальних активів загальногосподарського призначення;


- витрати на регулювання спорів в судових органах;


- податки, збори та інші обов’язкові платежі (крім тих, що включають до виробничої вартості);


- плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;


- інші витрати адміністративного призначення.


Необхідно скласти штатний розпис адміністративно-управлінського персоналу, приймаючи кількість у розмірів всього 8% від числа робітників.


Таблиця 13.

































































































Посада


Чисельність, чол


Місячний посадовий оклад, грн.


Річний фонд зарплати, грн.


1


2


3


4


1.Директор


1


2000


24000


2.Заступник директора


1


1750


21000


3.Головний бухгалтер


1


1500


18000


4.Бухгалтерія


3


1000


36000


5.Головний інженер


1


1500


18000


6.Заступник з виробництва


1


1700


20400


7.Головний економіст


1


1500


18000


8.Економічний відділ


3


1000


36000


9.Заступник з маркетингу


1


1700


20400


10.Секретар


1


700


8400


11.Відділ виробництва


3


1000


36000


12.Відділ кадрів


3


1000


36000


13.Відділ маркетингу


3


1200


43200


14.Юрист


2


1300


31200


15.Виробничо-технічний відділ


3


1000


36000


16.Відділ технічного контолю


2


1000


24000


Разом


30



426600



Після цього штатний розпис адміністративно-управлінського персоналу, сформувати кошторис адміністративних витрат.


Таблиця 14. Кошторис адміністративних витрат






































Елементи витрат


Сума, тис.грн.


1


2


1.ЗП адміністративно-управлінського персоналу


605,772


2.Відрахування на соціальні заходи


231,405


3.Витрати на службові відрядження


30,289


4.Витрати на утримання основних засобів


72,693


5.Винагороди за професійні послуги


12,115


6.Амортизація нематеріальних активів


18,173


7.Витрати на зв'язок( поштові, телеграфні, телефонні)


30,289


8.Плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків


90,866


9.Інші витрати


109,160


Всього по кошторису


1200,762



3.6 Калькуляція собівартості виробу


Мета розрахунків – визначення собівартості меблевих виробів: всього випуску і одного виробу.


Калькуляція собівартості включає статті:


1.Сировина і матеріали (таблиця 2).


2.Вартість відхилів (таблиця 3). Сума зворотніх відходів вноситься в калькуляцію собівартості зі знаком мінус тому, що вони йдуть в подальше використання.


3.Паливо і електроенергія на технологічні цілі (таблиця 10).


4.Фонд основної і додаткової заробітної плати основних робітників(таблиця 5).


5.Відрахування на соціальне страхування – 38,2 % від основної і додаткової заробітної плати основних робітників.


6.Витрати на підготовку і освоєння виробництва в курсовій роботі можна прийняти в розмірі 2-3% від ФОЗ основних робітників.


7.Витрати на утримання і експлуатацію устаткування(таблиця 11).


8.Загальновиробничі витрати(таблиця 12).


9.Адміністративні витрати(таблиця 14).


10.Витрати на збут приймаються умовно 2-3% від виробничої собівартості.


Повна собівартість готової продукції дорівнює сумі всіх статей витрат.


Результати розрахунків зводимо у таблицю 15.


Таблиця 15. Калькуляція собівартості виробу
































































Статті витрат


Витрати на


один виріб, грн.


програму, тис.грн


1


2


3


1.Сировина і матеріали


228,834


16018,350


2.Зворотні відходи


-0,706


-49,453


3.Паливо і електроенергія на виробничі потреби


71,638


5014,634


4.Основна заробітна плата виробничих робітників


41,079


2875,530


5.Додаткова заробітна плата виробничих робітників


17,253


1207,723


6.Відрахування на соціальні заходи


22,283


1559,803


7.Витрати на підготовку і освоєння виробництва


0,957


66,959


8.Витрати на утримання і експлуатацію устаткування


50,655


3545,857


9.Загально-виробничі витрати


54,199


3793,904


10.Виробнича собівартість


486,190


34033,307


11.Адміністративні витрати


17,154


1200,762


12.Витрати на збут


14,586


1020,999


13.Повна собівартість ТП


517,930


36255,068



3.7 Кошторис витрат на виробництво


Мета розрахунків – визначення витрат на виробництво за економічними елементами, щоб виявити економічну структуру виробництва і потребу підприємства в матеріальних і грошових ресурсах.


Вихідні дані розрахунків:


1. Вартість сировини і матеріалів приймається з таблиці 2 за мінусом відходів, що реалізуються на сторону.


2. Вартість палива і електроенергії, що надходять зі сторони приймається з таблиці 10


3. Заробітна плата всіх категорій працюючих приймається з таблиці 8.


4. Відрахування на соціальні заходи 38,2% від фонду заробітної плати.


5. Амортизація приймається з таблиці 9.


6. Інші виробничі витрати складають решту виробничих витрат, які не можна віднести до попередніх 5-ти статей


Витрати на виробництво повинні дорівнювати виробничій собівартості по калькуляції собівартості.


Всі розрахунки зводимо у таблицю 16.


Таблиця 16. Кошторис витрат на виробництво





































Елементи витрат


Сума витрат, тис.грн.


1


2


1.Матеріальні витрати:


а) Сировина


6959,897


б) Основні і допоможні матеріали


9009,000


в) Паливо зі сторони


1258,152


г) Енергія зі сторони


5456,185


2.ЗП(основна і додаткова)


5434,525


3. Відрахування на соціальні заходи


2075,989


4.Амортизація


3235,179


5.Інші виробничі витрати


604,380


Разом виробничих витрат


34033,307



3.8 Розрахунок прибутку підприємства і рентабельності продукції


Прибуток-це та частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробництві й комерційної діяльності підприємства.


Залежно від формування та розподілу розрахунків декілька видів прибутку:


-валовий;


-від операційної діяльності;


-від звичайної діяльності до оподаткування;


-від звичайної діяльності;


-чистий.


Валовий прибуток визначається як різниця між чистим доходом від реалізації і собівартістю реалізації продукції.


Прибуток від операції діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку , іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.


Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку від операційної діяльності, фінансових та інших доходів, фінансових та інших витрат.


Прибуток від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків із прибутку.


Чистий прибуток розраховується як алгебраїчна сума прибутку від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку.


Вихідні дані і методика розрахунків:


1)Вартість реалізації продукції приймається від рівної вартості продукції(табл.9)


2)Повна собівартість реалізації продукції(табл.15)


Прибуток від реалізації продукції дорівнює різниці між вартістю продукції у відпускних цінах підприємства і повною її собівартістю, і і визначається за такою формулою


Преал
=ТП-СВповна
,тис.грн. (9)


де ТП - товарна продукція, тис.грн.


СВповна
- повна собівартість продукції, тис.грн.


Звідси, Преал
==43680-36255,068=7424,932


Рентабельність продукції визначається відношенням прибутку від реалізації до її повної собівартості і визначається за формулою


Р = Преал
/СВповна
×
100% (10)


Р = 7424,932 / 36255,068 ×
100% = 20,48%


3.9 Розрахунок середньорічної вартості нормативних оборотних коштів


Мета розрахунків – визначення нормативу оборотних коштів по сировині, виробничих матеріалах, незавершеному виробництву, готових виробах, паливу, малоцінному інвентарю та інші.


Вихідні дані і методика розрахунків слідуючі:


1. Сума річного обороту:


- по сировині і виробничих матеріалах визначається з калькуляції;


- по незавершеному виробництву – з таблиці 15, виробнича собівартість виробів;


- по готових виробах – з таблиці15, виробнича собівартість товарної продукції.


2. Середньоденна витрата на виробництво( або випуск) визначається по кожному виду оборотних коштів діленням суми річного обороту на 360днів


3. Норматив в днях – різний для різних видів оборотних коштів. Умовно можна прийняти його в розмірах: сировина 40-60 днів, матеріали 15-20 днів, готові вироби – 10-15 днів


4. Норматив оборотних коштів по сировині, матеріалах, готових виробах визначається як добуток середньоденної витрати на нормативи в днях. Норматив оборотних коштів по незавершеному виробництву визначається в залежності від тривалості виробничого циклу виготовлення виробів, коефіцієнту нарощування витрат і середньоденної потреби, як добуток цих величин. Умовно приймаємо тривалість виробничого циклу 15-20 днів, а коефіцієнт нарощування витрат 0,7-0,8.


5. З метою скорочення арифметичних розрахунків умовно приймаємо норматив оборотних коштів по паливу, малоцінному інвентарю, запчастинах і ін. в розмірі 0,1-0,2 від суми нормативу оборотних коштів по попередніх видах. Результати розрахунків зводимо в таблицю 17


Таблиця 17. Розрахунок середньорічної вартості нормативних оборотних коштів


















































Види оборотних коштів


Сума річного обороту, тис.грн.


Середньоденна витрата на виробництво(або випуск), тис.грн


Норматив, днів


Норматив оборотних коштів, тис.грн.


1


2


3


4


5


1.Сировина


6959,897


19,333


50


966,65


2.Виробничі матеріали


9009


25,025


17


425,425


3.Незавершене виробництво


34033,307


94,537


16


1058,814


4.Готові вироби


36255,068


100,709


12


1208,508


5.Інші (паливо, малоцінний інвентар, запчастини, витрати майбутніх періодів)





365,94


6.Разом





4025,337



Кількість оборотів, оборотних коштів за рік (Коб
) визначається відношенням обсягу реалізованої продукції (Qреал
) до середньорічної вартості нормативних оборотних коштів (ОКсер
)


Коб
= Qреал
/ОКсер
(11)


Коб
= 43680/4025,337 = 11


Тривалість обороту (Тоб
) визначається відношенням тривалості планового періоду( 360 днів) на кількість обертів оборотних коштів за рік( Коб
)


Тоб
=360/Коб
(12)


Тоб
= 360/11 =33


3.10 Зведений план по прибутку і рентабельності


Вихідні дані і методика розрахунків наступні:


1. Прибуток від реалізації (п.3.8.);


2. Прибуток від іншої реалізації - приймаємо умовно 5 – 10% від прибутку від реалізації;


3. Позареалізаційні доходи ( або витрати) – приймаємо 2-5% від прибутку іншої реалізації продукції;


4. Балансовий прибуток визначається як сума прибутку від реалізації продукції, прибутку від іншої реалізації і позареалізаційних доходів за мінусом позареалізаційних витрат.


Пбал
= 7424,932+519,745+222,748= 8167,425 тис.грн.


5. Загальна рентабельність (Рзаг
), визначається відношенням величини балансового прибутку (Пбал
) до середньорічної вартості ОВФ (Офсер) і нормованих оборотних коштів (Оксер) і рентаьельність виробу.


Рзаг
= Пбал
/ ОФсер
+ОКсер
, % (13)


Рзаг
= 8167,425/ (16096,552+4025,337) ×100% = 40,59 %


6. Відрахування від балансового прибутку включають:


- платежі в бюджет складають 25% від величини балансового прибутку.


7. Чистий прибуток, що залишається на підприємстві, визначається, як різниця між балансовим прибутком і відрахуванням від нього.


8. Чистий прибуток розподіляється на 3 фонди:


- фонд технічного і соціального розвитку, який може складати не менше 30% і не більше 80% чистого прибутку;


- резервний фонд – 10-20% від чистого прибутку;


- фонд матеріального заохочення.


Всі результати розрахунків зводимо в таблицю №18


Таблиця 18.
























































Показники


Одиниці виміру


По плану


1


2


3


1.Прибуток від реалізації продукції


тис.грн


7424,932


2.Прибуток від іншої реалізації


тис.грн


519,745


3.Позареалізаційні доходи або витрати


тис.грн


222,748


4.Балансовий прибуток


тис.грн


8167,425


5.Середньорічна вартість виробничих фондів, разом


тис.грн


16096,552


6.Загальна рентабельність


%


40,59


7.Відрахування від балансового прибутку, разом


тис.грн


2041,856


8.Чистий прибуток


тис.грн


6125,569


9.Розподіл чистого прибутку:


- фонд технічного і соціального розвитку


тис.грн


2450,228


- резервний фонд


тис.грн


1225,114


- фонд матеріального заохочення


тис.грн


2450,227



4. Основні показники виробничо-господарської діяльності підприємства


На основі всіх проведених розрахунків встановлюються основні показники виробничо-господарської діяльності підприємства.


Таблиця 19. Основні показники виробничо-господарської діяльності підприємства


























































































Показники


Одиниця виміру


По плану


1


2


3


1.Обсяг реалізації товарної продукції


тис.грн


43680


2.Виробництво продукції


шт.


70000


3.Фонд оплати праці


тис.грн


5434,525


4.Сума коштів, що спрямована на споживання


тис.грн


7884,752


5.Балансовий прибуток


тис.грн


8167,425


6.Загальна рентабельність


%


40,59


7.Відрахування від балансового прибутку, разом


тис.грн


2041,856


8.Середньорічна вартість виробничих фондів в т.ч. ОВФ


тис.грн


16096,552


9.Фондовіддача


грн.


2,9


10.Повна собівартість всієї товарної(реалізованої) продукції


тис.грн


36255,068


11.Затрати на 1 грн. товарної продукції


коп.


83


12.Фонд технічного і соціального розвитку


тис.грн


2450,228


13.Резервний фонд


тис.грн


1225,114


14.Фонд матеріального заохочення


тис.грн


2450,227


15.Чисельність ПВП, разом


чол


453


в т.ч. робітники


чол


378


адміністративно-управлінський персонал


чол


75


16.Середня ЗП працівників в цілому по підприємству


грн.


11996,74


17.Середній дохід працівників в цілому по підприємству


грн.


17405,63


18.Виробіток продукції на одного працівника ПВП


грн.


96423,84



Література


Основна


1.Закон України «Про підприємство в Україні», К.1991


2.Закон України «Про підприємництво», К. 1991


3.Закон України «Про оплату праці», К. 1995


4.Васильков В.Г. «Організація виробництва» - К: КНЕУ, 2003


5.Економіка підприємства. За редакцією Бойко-К.:КНЕУ,2001


6.Економіка підприємства за редакцією С.Ф. Покропивного,-К.:КНЕУ, 2001


7.Зінь В.А. Турченюк М.О. «Планування діяльності підприємства» - К.: «Професіонал» , 2004


8.Органи виробництва. За редакцією Онищенко В.О.-К.:Лібро, 2003


9.Організація і планування виробництва. За редакцією Хончак тернопіль: ТАНГ, 1996


10.Планування діяльності на д/о підприємствах. За редакцією Шевченка – Львів «УРДЛТУ»,2001


11.Тарасюк Г.М. «Планування діяльності підприємства К.:КАРАВЕЛА», 2003


12.Швайка Л.А. «планування» - Львів: «Новий світ,» 2004


Додаткова


13.Золотогоров В.Г. «Организация, планирования и управления на предприятиях». ЛП-М.ЛП, 1988


14.Менеджмент у виробничій сфері. За редакцією Синякевича І.М. К.:ІЗЕМ, 1998


15.Мугадин. «Экономика, организация и планирование д/о производства .»- М.:ЛП,1985


16.Плоткін Я.Д., Плащенко І.М. «Виробничий менеджмент - Львів:ДУ «ЛГ», 1999 р.


17.Родыгин « организация, планирования и управления на предприятиях.» М.П.-М.:ЛГ, 1980


18.Шенеленко Г.И. «Экономика, организация и планирование производства на предприятиях.- Ростов на Дону: «Ма РТ»,2000.


19.Методичні вказівки.

Сохранить в соц. сетях:
Обсуждение:
comments powered by Disqus

Название реферата: Основні показники виробничо-господарської діяльності підприємства

Слов:9544
Символов:96358
Размер:188.20 Кб.