РефератыАстрономияКоКопитняк європейський Рожа лікарська алтея лікарська Фіалка запашна

Копитняк європейський Рожа лікарська алтея лікарська Фіалка запашна

Реферат з біології


на тему:


“Актинідія коломікта,


астрагал шерстистоквітковий”


Актинідія коломікта –
Actinidia colomicta Max.


Російська назва – актинидия коломикта.


Родина актинідієві – Actinidiaceae.


Актинідія коломікта – ліаноподібний кущ, який досягає іноді висоти 25-30 м. Пагони червоно-коричневі. Листки чергові, овальні, з серцеподібною основою, іноді видовжені, двічітонкогостропилчасті. Квітки правильної форми, п’ятипелюсткові, білі, іноді з рожевуватим відтінком та приємним запахом. Плід – зелена або рожева ягода еліптичної форми, запашна і приємна на смак. Цвіте в липні, плоди достигають у серпні-вересні. В природних умовах росте в помірних широтах Східної Азії, Індокитаю, Японії. Поширена в Приамур’ї та Приморському краї. Добре росте в Україні. Садівники-аматори та окремі господарства успішно вирощують цю цінну вітамінну рослину.


Сировина. Для лікування використовують як свіжі, так і консервовані та сушені плоди.


Хімічний склад. У плодах міститься аскорбінова кислота (0,9-1,4%), цукри (4,2-9,8%), органічні кислоти (0,8-2,5%), пектинові та дубильні речовини. В листках виявлено близько 0,1% аскорбінової кислоти, значну кількість флавоноїдів, полі феноли, кавову та Р-кумарову кислоти, незначну кількість сапонінів.


Застосування. Плоди актинідії широко використовуються у народній медицині при маткових, шлункових та кишкових кровотечах, при атонії кишечника, а також при гіпо- та авітамінозі, захворюваннях суглобів, легеневих кровотечах.


Беруть 1 стлову ложку сушених плодів на 1 склянку води, кип’ятять на малому вогні 10 хв., настоюють 1 год. П’ють по 50-100 мл 3 рази на добу за 30 хв. до їди.


Для лікування спастичного запору ми рекомендуємо такі суміші: плоди актинідії коломікта, кореневища пирію повзучого, корені цикорію дикого, плоди бузини чорної у співвідношенні 2:2:1:0,5.


Беруть 1 столову ложку суміші, заливають 1 склянкою води, кипять на малому вогні 10 хв, настоюють 1 год. Пють по 40, 50, 100, 150 мл залежно від перистальтики кишечника 3 рази протягом доби за 30 хв. до їди.


При шлункових, маткових та кишкових кровотечах плоди актинідії коломікта призначають у поєднанні з коренями та кореневищами родовика лікарського, трави еспарцету піщаного у співвідношенні 1:2:1. Беруть 1 стлову ложку суміші на 2 склянки води, кип’ятять на маленькому вогні 10 хв, потім додають 1 столову ложку у рівному співвідношенні листків кропити дводомної, стовпчиків з приймочками кукурудзи і трави грициків. Настоюють 30 хв. П’ють настій по 100-200 мл холодним 5-6 разів протягом доби за 30 хв до їди. Холодним розчином полощуть горло при кровотечах після тонзилектомії, його п’ють також при пневмонії, бронхіті, кашлюці.


Відвар-настойка ефективний при анеміях, капіляротоксикозі, кровтоточинності ясен взимку і ранньої весни, коли раціон надто бідний на аскорбінову кислоту. П’ють по 50-100 мл 3 рази на добу за 30 хв. до їди протягом 3-4 тиж.


Астрагал шерстистоквітковий —
Astragalus
dasyanthus
Pall
.


Російська назва — астрагал шерстистоцветковьш. Родина бобові — Fabaceae (Lecuminosae).


Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 35—40 см. Стебла галузисті, листки непарнопірчасті, на коротких череш­ках по12—14 пар пухнастих листочків. Квітки жовті, густо­опушені, в густих кулястих суцвіттях на довгих квітконіжках. Плоди — боби овальної форми завдовжки 1 см. Поширений астрагал у степовій та лісостеповій зонах України. Росте також у Молдові, зустрічається на берегах Волги і в долинах Дону. Знайдено запаси його у Придніпров'ї. Рослина занесена до Червоної книги України. Культивується окремими господарcтвами та аматорами.


Сировина. Заготовляють стебла рослини під час буйного цвітіння, зрізаючи їх на висоті 5—7 см від поверхні грунту. Сушать на горищах у добре провітрюваних приміщеннях. Збе­рігають у паперових мішках.

r />

Хімічний склад. У рослині виявлено флавоноїди, полісаха­риди арабін та басорин, органічні кислоти, тритерпенові сапо­ніни, вітамін С, сполуки заліза, алюмінію, фосфору, магнію, кальцію, натрію, марганцю, молібдену, ванадію, стронцію та кремнію, крохмаль, барвники.


Застосування. Рослина проявляє заспокійливу, відхаркувальну, жовчогінну, гіпотензивну та судинорозширювальну дію. Препарати астрагалу шерстистоквіткового поліпшують діурез, а також функціональну діяльність печінки. В народній медицині їх застосовують як потогінний, сечогінний та блкювотний засоби, а також для зменшення набряків різної етіології. Препарати .застосовують при порушенні сну, серцево-судин­ній недостатності І—IIстадії, гострому і хронічному нефритах та нервових захворюваннях.


Ми застосовуємо астрагал шерстистоквітковий для лікування нефриту у поєднанні з такими рослинами: спориш звичай­ний, верес звичайний, квітки глоду колючого, трава вероніки лікарської, квітки та листки алтеї лікарської у співвідношен­ні 1:2:2:1:1:1. Беруть 1 столову ложку суміші, залива­ють 1 склянкою окропу, настоюють 4 год. П'ють по 2 столові ложки 3 рази протягом доби за 30 хв. до їди.


Для лікування неврозу доцільно траву астрагалу шерстис­токвіткового поєднувати з травою собачої кропиви серцевої, плодами глоду колючого, травою бобівника трилистого, коренями з кореневищами синюхи блакитної, травою м'яти перцевої, шишками хмелю звичайного у співвідношенні 1:2:2:1: 0,5 : 1 : 1. Беруть 1 столову ложку суміші, заливають 1 склянкою води, кип’ятять на малому вогні 5 хв., настоюють 1 год. Вживають як і попередній настій.


Курс лікування при нефриті і неврозі – 3-4 тиж.


Соняшник звичайний
— Helianthus annuus L.


Російська назва — подсолнечник однолетний. Родина складноцвіті — Compositae.


Поширена однорічна технічна і сільськогосподарська культура, яка широко культивується на півдні України. Стебло високе, іноді досягає 2 м, пряме, з губчастою серцевиною. Ли­стки великі, черешкові. Нижні листки супротивні, решта — чергові. Суцвіття — багатоквітковий кошик з плескатим або ледь випуклим диском. Квітки двостатеві, трубчасті. Плід — сім'янка з шкірястим оплоднем, що не зростається з насіни­ною. Цвіте з середини липня до кінця серпня.


Сировина. З лікувальною метою збирають крайові квіткиі молоді листки, сухі стебла і головки рослини. Промисловість виробляє соняшникову олію.


Хімічний склад. У крайових квітках знайдено гіркі речови­ни, холін, бетаїн, тараксантин, каротин. Листки містять каро­тин (близько 11 мг/100 г), смолисті речовини та каучук (бли­зько 0,6%). Вміст олії в насінні становить 47—52%. У со­няшнику звичайному виявлено вуглеводи (близько 27 %), біл­кові речовини (близько-20 %), фітин (2 %), органічні кислоти, дубильні речовини.


Застосування. Препарати соняшника звичайного застосо­вують у народній медицині як спазмолітичний засіб, у мину­лому їх використовували і як протималярійний засіб. Соняіш никова олія — цінний дієтичний харчовий продукт. У науковій медицині її використовують як розчинник для лікувальних ре­човин. Соняшникову та кукурудзяну олію вживають при жовч-нокам'яній хворобі, як жовчогінний засіб при холециститі, хо­лангіті, холангіогепатиті.


Натщесерце випивають 2 столові ложки соняшникової олії, лягають на правий бік і кладуть під праве підребір'я гарячу грілку. Поширена думка, що для лікувальної мети треба вико­ристовувати очищену олію. Ми ж дотримуємось іншої думки, оскільки у промислових умовах соняшникову олію добувають шляхом екстрагування бензином і денатурації. Лікувальна дія олії, добутої кустарний шляхом (у невеликих районних олій­нях, окремих цехах), значно вища.


Олія повинна входити в меню 2—3 рази на тиждень як за­сіб для профілактики і лікування атеросклерозу, а також як продукт, що сприяє перистальтиці кишечника.


Як спазмолітичний засіб використовують спиртову настой­ку крайових квіток рослини. Беруть 1 частину подрібнених крайових квіток, заливають 5 частинами 70 % спирту і насто­юють протягом 10 діб. П'ють по 30—40 крапель 3—4 рази протягом доби за 30 хв .до їди. Призначають її при ядусі, бронхоспазмі, тяжкому затяжному кашлі, кишкових та шлун­кових кольках.

Сохранить в соц. сетях:
Обсуждение:
comments powered by Disqus

Название реферата: Копитняк європейський Рожа лікарська алтея лікарська Фіалка запашна

Слов:1086
Символов:8595
Размер:16.79 Кб.