Рефераты → Геология → Вп → Вплив антропогенного забруднення р Десна на втрату ролі судноплавної артерії

Вплив антропогенного забруднення р Десна на втрату ролі судноплавної артерії


Зміст


Вступ. 2


Розділ 1. Екологічний стан басейну р.Десна. 6


1.1 Фізико-географічна характеристика р.Десна. 6


1.2 Антропогенне навантаження на басейн р.Десна. 8


Розділ 2. Результати спостережень за довготривалими змінами клімату Європи 22


2.1 Характер кліматичних циклів протягом голоцену. 22


2.2 Результати спостережень за кліматичними та гідрологічними умовами зони водозбору річки Дніпр. 27


Розділ 3. Екологічний та гідрологічний стан р. Десна. 30


3.1 Аналіз характеру змін опадів по метеостанції Семенівна. 30


3.2 Аналіз характеру змін стоку річки Десна за багаторічний період. 33


Розділ 4. Организаційний, та виробничий базис для екологічно-безпечного користування природними здібностями річки Десна. 45


4.1 Основні положення Водного Кодексу України. 45


4.2 Загальні положення про екологічне безпечну організаційну форму виробничої діяльності річкового транспорту України. 47


4.3 Загальні відомості про технічну оснащеність ВАТ „Чернігівський річковий порт” та пропозиції про більш вигідне застосування його можливостей в умовах фінансової кризи. 50


Висновки. 56


Список використаних джерел. 58



Вступ


Гідросфера, або водяна оболонка Землі, – це її моря й океани, крижані шапки приполярних районів, річки, озера та підземні води. Запаси води на Землі величезні — 1,46*109 км3 (0,025 % її маси). Але це переважно гірко-солона морська вода, непридатна для пиття й технологічного використання. Прісна вода становить усього 2 % її загальної кількості на планеті, причому 85 % її зосереджено в льодовикових щитах Гренландії та Антарктиди, айсбергах і гірських льодовиках. І лише 1 % прісної води містять річки, озера й підземні води; саме ці джерела й використовує людство для своїх потреб. Необхідне відзначити, що без прісної води життя взагалі існувати не може. Тому річки це найважливіша державна цінність, а проблема збереження і раціонального використання чистою води на планеті є най важливим питанням, оскільки вода це джерело життя всіх організмів.


Звісно, що цивілізація людства зародилася біля річок які виконували роль транспортних артерій. Міські поселення здавна виникали по берегах рік і озер, що служили джерелом водопостачання, а найчастіше зручним транспортним шляхом. Одночасно ріки використовувалися для видалення рідких і твердих відходів життєдіяльності людей і домашньої худоби, що приводило до їхнього забруднення, обмежуючи розташовані нижче за течією населені пункти можливості користуватися ними для питного водопостачання. Ріки ставали рознощиками збудників інспекційних захворювань, таких як холера, дизентерія, черевний тиф і ін. Знадобилося не одне тисячоріччя, поки люди навчилися запобігати забрудненню водних об'єктів, очищати і знезаражувати стічні води.


З ростом благоустрою міст розташовані в міській рисі водойми і водотоки здобувають усе більш важливе архітектурно-планувальне, рекреаційне і естетичне значення, Завдяки комфортному мікрокліматові і привабливій естетиці міські набережні є найбільш престижним районом розселення, улюбленим місцем прогулянок городян. Чистота водних об'єктів, архітектурна облаштованість, озеленення берегів і прибережної частини є важливою турботою міської влади. Розмаїтість видів водокористування породжує і розмаїтість вимог до води. Виходячи з цього, поняття якості води повинне бути пов'язане з її використанням. Відповідно до Водного кодексу України якість води є характеристика складу і властивостей води, що визначає її придатність для конкретного виду водокористування. Це накладає відповідні обмеження на застосування річок як транспортних артерій, джерело піску та води для охолодження ядерних реакторів, система утилізації промислових та побутових відходів та ін., оскільки антропогенне навантаження не повинно порушувати екосистему річок як джерела пітної води та ареалу існування відповідних видів флори і фауни. Вищезгадане надає підстави вважати тему дипломного проекту актуальною з відповідних міркувань.


Актуальність теми


При розробці стратегії в області раціонального використання і охорони водних ресурсів, включаючи оптимальне використання і регулювання річкового стоку, необхідно, перш за все, мати науково-обґрунтовані оцінки змін водного режиму, що відбуваються під впливом природних і антропогенних чинників. Складність вирішення цих питань значною мірою обумовлена особливостями кліматичних умов останніх двох десятиліть XX сторіччя. У цей період виразно позначився процес глобального потеплення клімату, для помірних широт північної півкулі. Особливо інтенсивне підвищення температури повітря спостерігається з кінця 1970-х до початку 1980-х років. В зв'язку з цим, однією з найбільш актуальних проблем екологічних досліджень є виявлення закономірностей змін водних ресурсів і водного режиму річок.


Мета і завдання досліджень


Метою досліджень є виявлення основних закономірностей динаміки зміни водного режиму річки Десна і оцінка можливих гідрологічних та гідродинамічних наслідків в зв’язку з глобальним потепленням клімату.


Поставлену мету досягнуто вирішенням таких завдань:


– на підставі аналізу загально-планетарних тенденцій та наслідків глобального потепління здійснити скорочений всесвітній аналіз екологічної ситуації з річковими стоками взагалі, та конкретно по Дніпровське - Деснянському басейну вчасності;


– сформувати базу даних по параметрах температури, опадів та річкового стоку у Чернігівський області за багаторічний період та здійснити математичну обробку накопиченої бази даних;


– використати отримані математичні результати для сумісного аналізу опадів і стоку за багаторічний період та побудувати графіки, які ілюструють отримані об’єктивні висновки які повинні бути такими, які автоматично витікають з первинних даних.


Об’єкт дослідження – Дніпровське - Деснянська річкова система, яка охоплює територію України, Росії та Білорусії.


Предмет дослідження – взаємозв’язок між загально-планетарними та зональними кліматологічними та метеорологічними змінами, у контексті їх екологічних наслідків, у тому числі під впливом антропогенних і чинників в межах об’єкту досліджень.


Методи дослідження – поставлені завдання виконані на основі системного підходу до вирішення складних екологічних завдань за допомогою методів статистичної обробки первинних даних. В процесі вивчення та аналізу даної проблеми використані методи графічної екстраполяції. В роботі присутні історичні довідки та статистичні дані.


Практичне значення одержаних результатів


Отримано висновок про стабільні, довготривалі перспективи річки Десна як судноплавної артерії та структурної основи для розвитку “екологічного туризму”. Крім того, підтверджено, що на території Чернігівської області діють загально-планетарні кліматичні закономірності.


Предметом захисту є виводи про довготривалі тенденції водного режиму річки Десна як повноцінної воднотранспортної артерії. У основі дипломної роботи лежать результати багаторічних спостережень, запозичених в метеослужбі Чернігівської області. Особистий внесок автора дипломної роботи полягає в постановці завдання, зборі інформації, формуванні і обробці таблиць, узагальнення отриманих результатів і формулювання висновків. Головна мета даної роботи дати характеристику еколого-гідродинамічного стану та судноплавним властивостям річки Десна і впливу забруднення, що відбулися, на якість води. Згідно поставленої мети були вирішені такі окремі завдання, які відображені у відповідних розділах дипломної роботи:


– проаналізувати пов’язані з глобальним потеплінням загальні кліматичні тенденції та екологічний стан басейну річки Десна
;


– дати загальну характеристику річкового транспорту та можливості перевезення вантажів судноплавною водною артерією річки Десна;


– обґрунтувати та розробити пропозиції на користь конкретної виробничої структури – ВАТ “Чернігівський річковий порт”.



Розділ 1. Екологічний стан басейну р.Десна



1.1 Фізико-географічна характеристика р.Десна


Десна – одна з найкрасивіших річок нашої країни. Вона бере свій початок на території Смоленської області у Росії і впадає в Дніпро. Загальна довжина річки 1126 км, площа басейну перевищує 80 тис. км2. На шляху від Єльні до Дніпра в неї впадає понад 20 великих і малих річок. Основні притоки Десни: Судость, Снов, Болва, Навля, Неруса, Івотка, Сейм, Остер.


Об’єктом дослідження є р. Десна та її притоки в межах Чернігівської області, а головною метою – аналіз використання її водних ресурсів та якості води [7].


Десна – ліва притока 1-го порядку р. Дніпро, її довжина в межах України становить 591 км. Більша частина ріки протікає в межах Чернігівської області (552 км), лише її нижня частина знаходиться в Київський області. Десна – рівнинна річка з широкою (до 15 км) долиною, заплава річки заболочена, з чисельними протоками та озерами.


Гідрологічний режим визначається весняною повінню та низькою літньою меженню. Швидкість течії незначна, найбільша (0,95 м/сек) припадає на квітень, у меженний період вона становить 0,4 – 0,7 м/сек.


Середній багаторічний об’єм стоку Десни оцінюється в 10,2 куб. км на рік. Найбільші притоки Десни на території Чернігівської області – це Снов, Убідь, Мена, Білоус (праві), Сейм, Остер, Дочь (ліві).


Більша частина басейну р. Десни за схемою фізико-географічного районування України розташована в межах зони мішаних лісів (Чернігівське Полісся, Новгород-Сіверське Полісся), лише південно-східна – у межах лісостепової зони (Північна область Дніпровської терасової рівнини).


Десна – судноплавна річка, здавна відома як важлива транспортна магістраль. В ІХ-ХІ сторіччях вона була боковим відгалуженням стародавнього торгівельного шляху “з варяг у греки”.


Пасажирське сполучення по Десні здійснюється протягом 206 км.


Обрамлена прекрасними лісами, квітучими луками, заростями верболозу, несе свої води зачарована Десна. Такою вона вступає на територію України, такою впадає в Дніпро. І на кожному кілометрі шляху перед мандрівниками відкриваються дедалі прекрасніші картини. На початку свого шляху по Україні Десні приймає притоки Судость і Зноб і тече вздовж кордону між Сумською і Чернігівською областями. Під Новгород-Сіверським вона проходить біля самого підніжжя городища князя Ігоря і старовинного Спасо-Преображенського монастиря. Приймаючи з водою Сейму і його неспокійну силу, Десна закручує таку карусель, що часом промиває вирву завглибшки до 28 м.


Колись по берегах Десни стіною стояли прадавні непролазні хащі. Нині придеснянські ліси, зрозуміло, дуже поріділи, але й дотепер збереглися численні лісові масиви, які є одною з найбільших окрас Десни. Від Журавки до Білої Берізки шумлять легендарні Брянські ліси. На півночі вони поступово переходять у соснові гаї, а спускаючись далі на південь, височать над Десною численними урочищами [12].


Долина р.Десна становить так званий Деснянський екологічний коридор в рамках Національної екологічної мережі України і Всеєвропейській екологічній мережі. Справа в тому, що вздовж Десни пролягає Деснянський пролітний шлях, яким мігрує багато видів європейських перелітних птахів. Крім того, місцевих видів тварин і рослин тут також дуже багато, адже заплава зберігається в природному стані ще з часів останнього зледеніння і ніколи не освоювалась людиною. Трапляються тут і види тварин, занесені до Червоної книги України, як наприклад, чорний лелека і орлан-білохвіст. Все це надає придеснянським лукам і лісам міжнародного, транскордонного значення. Крім цього, частину заплави науковці пропонують включити до переліку водно-болотних угідь міжнародного значення. Такі водно-болотні угіддя знаходяться під охороною ратифікованої Україною Рамсарської конвенції.



1.2 Антропогенне навантаження на басейн р. Десна


Антропогенне навантаження на навколишнє природне середовище постійно зростає. Сьогодні перед людством постала необхідність ліквідації протиріччя між зростаючим споживанням природних ресурсів та погіршенням їх якості. Невід’ємною частиною даної проблеми є використання та охорона водних ресурсів.


Води басейну Десни широко використовується в господарстві області. За даними Деснянського регіонального управління водних ресурсів, забір води в 2002 р. в басейні р. Десна в межах Чернігівської області становив 110,7 млн. куб. м. Порівнюючи з 2001 р. забір води зменшився на 3,83%. Загальне використання водних ресурсів також зменшилося на 5,63%. Основними користувачами водних ресурсів є промисловість (58,8%), житлово-комунальне господарство (27,8%), сільське господарство (3,8 %). Основні об’єми зменшення використання води зафіксовані в сільському господарстві. Це пояснюється значним зниженням поголів’я худоби [4].


Якість води р. Десни за останні роки суттєво не змінилась. У 2002 році в басейн Десни підприємствами Чернігівської області було скинуто зворотних вод 85,49 млн. куб. м, що більше ніж у попередньому році на 3,53%. Основними забруднювачами поверхневих водних об’єктів є підприємства комунального господарства, на які припадає до 97,6% скидів від загального обсягу забруднених стічних вод, підприємства м’ясо-молочної промисловості – 1,4 %, переробної промисловості – 0,6 %.


Важливим показником якісного стану річкових вод є кількість у воді біогенних речовин, зокрема сполук азоту (азот амонійний (NH4+ ), нітритний (NO−2 ), нітратний (NO3− )) і фосфору. Основними джерелами надходження біогенних речовин у річкові води є скиди житлово-комунальних та промислових підприємств, поверхневий стік із площ водозбору, зокрема сільськогосподарських угідь, та атмосферні опади.


Найменш стійкою сполукою є нітритний азот. Це – проміжний продукт біохімічного окиснення аміаку або відновлення нітратів.


Присутність у воді нітритів у великий кількості свідчить про фекальне забруднення води, потенціальну токсичність її й канцерогенність, оскільки нітрити легко трансформуються в нітрозоаміни – канцерогенні сполуки.


Амоній сольовий зустрічається в поверхневих водах переважно у невеликий кількості, його вміст у водоймах знижується при одночасному утворенні нітратів. Підвищений вміст амонію часто спостерігається в місцях скиду стічних вод і свідчить про анаеробні умови формування хімічного складу води і про її незадовільну якість.


Кількість нітратів у поверхневих водах, як правило, невелика.


Головним джерелом їх надходження є ґрунтовий шар, у якому нітрати накопичуються як за рахунок природних процесів, так і за рахунок внесення азотних добрив.


Фосфати потрапляють у поверхневі води в основному з комунальними стічними водами, що містять поліфосфати як компоненти миючих засобів, фотореагенти та пом’якшувачі води. Важливим фактором є змив фосфатних добрив із сільськогосподарських угідь.


По течії Десни вміст біогенних речовин за період з 1998 по 2002 роки в цілому досить помірний. Гідрохімічний склад річкової води, яка надходить із території Росії в останні роки значно покращивсь і вона не має помітного впливу на якість води Десни в межах Чернігівської області.


Концентрації амонію сольового коливалися від 0,185 до 0,45 мг/л і не перевищували ГДК для водойм рибогосподарського призначення за винятком гирла р. Шостки (притока 1 порядку), де зафіксовано перевищення ГДК у 2007 і 2008 роках у 1,6 і 3,3 разу відповідно. Басейн р. Шостки розташований на території Сумської області і характеризується значною антропогенною перетвореністю: розораність басейну становить 48,8%, урбанізованість – 7,6%, забір води – 13,3 млн. куб. м, скид забруднених стічних вод – 1,6 млн. куб .м.


Вміст нітритів по течії р. Десни за досліджуваний період не перевищував ГДК, за винятком створу на 0,1 км вище гирла р. Судость на кордоні з Брянською областю Росії, де в 2008 р. зафіксовано перевищення ГДК у 6 разів, і гирла р. Шостки, де підвищений вміст нітритів спостерігався протягом усього періоду (у 2002 році 3,0 ГДК).


Концентрації нітратів по течії р. Десни не перевищували ГДК.


Фосфати у воді Десни були виявлені в кількостях, що нижче нормативних, незначне підвищення концентрації фосфатів (0,63 мг/л, 2008 рік) фіксується в нижньому створі на кордоні з Київською областю [10].


Винятком є гирло р. Шостки, де вміст фосфатів підвищений (у 2008 р. 1,1 ГДК).


На території Чернігівської області вагомим джерелом забруднення річкових вод Десни є житлово-промисловий комплекс міста Новгород-Сіверського. Ця територія знаходиться в межах Новгород-Сіверського Полісся, де переважають ландшафти моренно-зандрових, зандрових терасових рівнин із піщаними і супіщаними ґрунтами, і вирізняється незначним аграрним навантаженням. Розораність у межах Новгород-Сіверського адміністративного району становить 39,5%, але у ландшафтній структурі району переважають місцевості лесових “островів” з еродованими сірими лісовими ґрунтами, для яких характерний важкий механічний склад, а значить і більший розвиток процесів поверхневого стоку і, як наслідок, більше надходження шкідливих речовин, які входять до складу добрив, у поверхневі води. Тут спостерігається збільшення вмісту у воді азоту амонійного, нітритів і нітратів, фосфатів. Після впадіння в Десну р. Шостки концентрація цих біогенних речовин значно зростає. Таке становище зберігається до впадіння річки Сейм. Води р. Сейм не мають істотного впливу на якісний стан Десни.


Наступним джерелом забруднення є житлово-промисловий комплекс м. Чернігова. Чернігів – найбільший промисловий центр області, тут зосереджена значна кількість промислових підприємств. Крім того, у Чернігові дуже висока щільність населення – 5276 чол./кв.км. Це обумовлює значний скид стічних вод у р. Десну. Про це свідчать, наприклад, середні річні дані за 2008 р. по двох створах на р. Десні – за 1 км вище міста і за 5 км нижче міста. Вміст амонію сольового становить 0,42 і 0,46 мг/л, нітритів – 0,028 і 0,032 мг/л, фосфатів – 0,51 і 0,85 мг/л відповідно. Хоча відмічається локальне, більш концентроване, джерело забруднення в місті скидання не досить очищених стічних вод КП “Чернігівводоканал” через р. Білоус. Для порівняння в таблиці наведено дані про вміст біогенних речовин у р. Білоус за 2008 р.


В останні роки погіршився стан р. Остер (притока 1-го порядку). Відчутний негативний вплив житлово-промислового комплексу м. Ніжина на воду в р. В’юниця, а далі і р. Остер. Ніжин є другим за числом жителів місто області, вирізняється значною щільністю населення – 1916 чол./кв.км. У Ніжині зосереджена велика кількість промислових підприємств. На створах річки В’юниця, нижче очисних споруд міста Ніжина, і в річці Остер, після впадіння в неї р. В’юниця, фіксується наднормативний вміст амонію сольового, нітритів. Ніжинський район має мозаїчну ландшафтну структуру. І якщо північна частина району розташована в Чернігівському Поліссі, де ландшафти мають високий потенціал самоочищення, то південна частина району знаходиться в лісостеповій зоні (Північна область Дніпровської терасової рівнини) і тут переважають ландшафти терасових рівнин із чорноземами типовими та лучно-чорноземними ґрунтами, які мають низьку здатність до самоочищення. Це сприяє забрудненню поверхневих вод нітратами і фосфатами, які змиваються із сільськогосподарських угідь. Значна кількість біогенних речовин потрапляє в р.Остер зі стічними водами Козелецького ВУЖКГ. Річки В’юниця, Остер мають низький потенціал самоочищення. У гирлі р. Остер у 2008 р., у порівнянні з минулими роками, зросла кількість амонію сольового в 3,3 рази, нітратів у 3 рази, фосфатів в 1,16 рази.


У південно-східній частині басейну Десни знаходиться ще одне вагоме джерело забруднення річкових вод – житлово-комунальний комплекс м. Бахмача. Концентрація в місті підприємств м’ясо-молочної промисловості, міського населення, розташування у межах Північної області Дніпровської терасової рівнини, де домінують лісостепові ландшафти розчленованих лесових рівнин з чорноземами типовими, які мають низьку здатність до самоочищення, спричинюють значне забруднення біогенними речовинами води р. Борзенка, а далі – р.Дочь (притока 1-го порядку).


Крім того, значне занепокоєння викликає екологічний стан малих річок басейну Десни. Малі річки за своїми гідрологічними параметрами (малий об’єм стоку, низькі рівні води, повільна течія) часто не справляються із забруднюючими речовинами, які потрапляють у води. Це такі річки як: Бабка, Мена, Парасючка, Іченька, Бистриця, Борзна, Борзенка, Безіменний струмок (м. Щорс), Стрижень. За досліджуваний період майже в усіх створах по цих водоймах, а особливо у створах нижче скиду очисних споруд, фіксується перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення по амонію сольовому, нітритах [17].


Таким чином, на території Чернігівської області в басейні Десни можна виділити чотири екологічні зони зі значним антропогенним тиском: міста Новгород-Сіверський, Чернігів, р. Остер (м. Ніжин), р. Дочь (м. Бахмач). Переважання у ландшафтній структурі цих регіонів ландшафтів із низьким потенціалом самоочищення сприяє надходженню у водойми нітратів і фосфатів із сільськогосподарських угідь. Крім того, на якість води р. Десни значний вплив мають водокористувачі суміжних територій, особливо Сумської області (р. Шостка). Незначна відмінність концентрацій сполук азоту та фосфору між верхнім (на кордоні з Росією) і нижнім (на кордоні з Київською областю) створами свідчить про значний потенціал самоочищення р. Десни. Але зафіксоване перевищення вмісту біогенних сполук вказує на необхідність оздоровлення екологічної ситуації в басейні Десни.


На території Чернігівської області головними джерелами забруднення поверхневих водних об'єктів басейну Десни є підприємства комунального господарства, що становить 97,7 % від загального обсягу забруднення стічних вод. Також скид забруднених стічних вод здійснюють підприємства м'ясо-молочної промисловості, переробної промисловості тощо.


У 2008 році в поверхневі водні об'єкти басейну Десни скинуто 125,5 млн. м3 (2007 р. - 112,4 млн. м3) зворотних вод, з яких 30,5 млн. м3 (2007 р, - 32,3 млн. м3) нeдocтатньо очищених, що становить 24,3 % від їх загального об'єму. Порівняно з 2007 роком, кількість забруднених зворотних вод зменшилась на 1,8 млн. м3, або на 5,6 %.


Основними водокористувачами та забруднювачами басейну річки Десна є КП «Чернігівводоканал», м.Чернігів, КП «Бахмач-водсервіс», м.Бахмач, ТОВ «Бахмач-м’ясо», м. Бахмач, ЗАТ «Новгород-Сіверський сирзавод», м.Новгород-Сіверський.


За оцінкою антропогенних навантажень за ступенем скидання забруднених недостатньо очищених зворотних та зливових вод, найбільшого навантаження зазнають малі річки басейну Десни – р.Білоус і р.Стрижень в м. Чернігів.


Втім, за інформацією Деснянського басейнового управління водних ресурсів, на екологічному стані річки Десна це суттєво не позначається.


На території Сумської області до басейну р. Десна належать 70 річок, довжиною більше 10 км. За даними форми статистичної звітності 2- ТП (водгосп) за 2008 рік в басейн р. Десна було скинуто 9,657 млн. м3 стічних вод: з них нормативно очищених на очисних спорудах 6,223 млн. м3, недостатньо-очищених 3,385 млн. м3 та без очистки скидається 0.049 млн. м3. Основними забруднювачами вод басейну р. Десна є підприємства житлово-комунального господарства, які скидають до 86.0% недостатньо-очищених та неочищених стічних вод, в першу чергу це КП ВУВКГ м. Конотоп який скидає в р. Езуч до 3,0 млн. м3 (НДО), ДП МОУ «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» 0,144 млн. м3 (НДО), КП «Водоканал» м. Білопілля скидає в р. Вір 0,2 млн. м3 (НДО), КП «Аква-сервіс» м. Ямпіль в р. Івотка скидає 0,071 млн. м3 (НДО), КП «Буринь-аква» в р. Чаша скидає 0,081 млн. м3 (НДО), ПП «Водо-сервіс» м. Середино Буда скидають в р. Бобрик 0,049 млн. м3 неочищених стічних вод.


Також потужний вплив на її стан можуть спричиняти такі підприємства КП ШКЗ «Зірка» м. Шостка, КП ВУВКГ м. Шостка, КП «Аква-Сервіс» м. Ямпіль, КП ВУВКГ м. Глухів, КП «Водоканал-Білопілля», ТОВ НВО «Червоний металіст» м. Конотоп, тов «Мотордеталь-Конотоп», ВАТ «Сумирибгосп» м. Конотоп та м. Глухів, Буринський завод СОМ м. Буринь, Кролевецький КХП м.Кролевець, ВАТ «Шосткинський завод хімічних реактивів» м. Шостка, ТОВ ЮВС «Віринський цукровий завод» смт. Жовтневе (Білопільський район) [10].


Потужний вплив на навколишнє природне середовище становлять місця зберігання з непридатними та забороненими до використання пестицидами (НЗП).


Розгерметизація контейнерів та зберігання пестицидів насипом є причиною самовиникнення хімічних реакцій з виділенням токсичних газів, що веде до забруднення атмосферного повітря і становить загрозу здоров'ю людей, які проживають в даному регіоні, а також потенційну загрозу забруднення всіх компонентів довкілля високотоксичними сполуками.


Одними з найбільших місць накопичення НЗП є станція «Побєда» Середино-Будського району в кількості 940 тон та склад колишнього ВАТ «Ямпільський «Агрохім» (смт Свеса Ямпільського району), у якому згідно матеріалів останньої інвентаризації зберігається 84,401 т непридатних пестицидів. Зазначений склад розташований у безпосередній близькості до житлової забудови і знаходиться у напівзруйнованому стані. Пестициди зберігаються насипом у порушеній тарі, і становлять значну загрозу навколишньому середовищу.


За останній рік забір води по басейну р. Десна зменшився на 18,7 млн.м3 проти попереднього року (134,7 млн. м3) і становив 116,0 млн. м3. Використання води зменшено, проти 2007 року, на 18,1 млн. м3, що становить 109,7 млн. м3. Зменшення використання води відбулося, за рахунок КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірми "ТехНова", на якому зменшено виробництво електричної енергії, та комунально-побутового господарства, що пов’язано із встановленням приладів обліку та економнішим використанням води.


Загальний скид стічних вод у 2008 році зменшився проти минулого року на 13,2 млн. м3, або 10,4 %, і становить 114,24 млн. м3.


Головні джерела забруднення поверхневих водних об’єктів - це підприємства комунального господарства - 98,5 % скидів від загального обсягу забруднених стічних вод. З 26 споруд, які експлуатуються у комунальному господарстві, 3 - повністю замортизовані, 12 - потребують значних коштів на ремонт або реконструкцію. Каналізаційні мережі мають 15 міст, 14 селищ міського типу та 11 сіл області.


Скид недостатньо очищених стічних вод зменшився, в порівнянні з 2007 роком, на 1,29 млн. м3, або 4,3 %, і становить 28,69 млн. м3.


Найбільше навантаження зворотних вод має басейн р. Десна. Проте, у 2008 році скиди в басейні зменшились з 112,7 млн. м3 у 2007 році до 93,05 млн. м3, або на 19,65 млн. м3 (17,44 %) (рис. 1.).



Рис. 1. Динаміка скиду зворотних вод у басейн р. Десна


Перелік підприємств-забруднювачів, типи очищення у розрізі річкових басейнів та скидання зворотних вод і забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти наведено в табл. 1.2.



Таблиця 1.1



Забір і використання води р. Десна за 2008 – 2008 роки
, млн. куб. м. на рік

































































Роки

Забрано води

Використано води

З поверхневих джерел

З підземних джерел

Всього

Промисловість

Сільське господарство

в т.ч. риборозведення

Комунгосп

Зрошення

Інші галузі

Всього

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

2006

88,16

53,49

141,6

95,74

6,322

0,072

29,96

-

3,478

135,5

2007

83,42

51,24

134,7

91,07

4,960

0,004

28,36

-

3,405

127,8

2008

66,75

49,29

116,0

73,43

4,741

-

27,97

-

3,559

109,7

Таблиця 1.2


Перелік основних водокористувачів-забруднювачів водних об’єктів р. Десна












































Підприємство-забруднювач

Відомча належність

Водний об’єкт

Об’єм скидання, млн. куб. м

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, тонн/рік

Всього

НО

НДО

1

2

3

4

5

6

7

1. ЗАТ "Новгород-Сіверський сирзавод"


2007 рік


2008 рік

Національна асоціація "Укрмолоко"

р. Десна

0,1816


0,1568

-


-

0,1816


0,1568

404,90


502,23

2. ВАТ "Новгород-Сіверський м’ясокомбінат"


2007 рік


2008 рік

Концерн "Укрм’ясо"

р. Десна

0,0083


-

-


-

0,0083


-

10,54


-

3. Сізо № 32


м. Новгород-Сіверський"


2007 рік


2008 рік

Державний департамент України з виконання покарань

р. Десна

0,0089


0,008

-


-

0,0089


0,008

8,22


4,72

Відділ аналітконтролю та моніторингу проводить лабораторний контроль якості води в р. Десна по 18 створах, враховуючи транскордонні. Традиційним залишається для річок Полісся підвищений вміст заліза загального, фосфатів та марганцю.


Гідрохімічний стан води річок-притоків Десни Сейму та Судості залишається на рівні минулорічних показників і тримається в межах ГДК для водойм рибогосподарського призначення [14].


Спостереження за станом забруднення р. Десна в районі м. Чернігів проводились в 2-х створах:


а)1 км вище міста;


б)в межах міста.


Водність річки Десна була дещо вища водності попереднього року і середньої багаторічної (К=1,23 ).


За даними гідрохімічних спостережень середньорічний вміст розчиненого у воді кисню був задовільним - на рівні 10,18-10,34 мг О2/дм3.


Перевищення граничнодопустимих концентрацій (ГДК) спостерігалось по азоту нітритному та сполуках важких металів.


Середній вміст азоту нітритного перевищував ГДК в 1,1 рази в обох створах спостережень. Концентрації по сполуках заліза загального були на рівні З ГДК, по сполуках марганцю - 5-6, хрому шестивалентного - 7-8, міді - 12-18 ГДК.


В цілому, стан планктонного ценозу р. Десна на ділянці м. Чернігова відповідав ІІ-ІІІ класу, 3-4 категорії якості вод β-мезосапробної зони. На створі в межах міста стан планктонних угруповань свідчив про більш високий рівень забруднення вод річки.


Чернігівська обласна санітарно-епідеміологічна станція проводить спостереження за станом водного басейну по кількість постійних створів водойм 59, в т.ч. водойм І категорії – 12 створів, водойм ІІ категорії – 47 створів.


Місця розташування мереж постійних точок спостережень за станом навколишнього природного середовища



















































№ п/п

Населений пункт, водний об’єкт

Контрольоване середовище


Показники, що контролюються

1.

р. Десна, кордон України з Росією, Н.-Сіверський район

Вода відкритих водоймищ

Санітарно-хімічні, бактеріологічні, радіологічні, згідно Санітарних правил та норм “Охорони поверхневих вод від забруднень”

2.


р. Судость, с. Грем’яч, в межах села, Н.-Сіверський район

3.

р. Десна, м. Н.-Сіверський, 1 км вище ЛТП

4.


р. Десна, м. Н.-Сіверський, нижче на 1 км

5.

р. Десна, с. Пекарев, вище впадіння р. Сейм на 500 м, Сосницький район

6.

р. Сейм, вище гирла на 500 м, Сосницький район

7.

р. Десна, нижче гирла р. Сейм на 1 км с. В.Устя Сосницького району

8.

р. Десна, с. Боромики вище на 3 км м. Чернігова

9.

р. Снов, гирло (під мостом), Чернігівський район

10.

р. Десна, нижче гирла р. Снов на 1 км, с. Брусилов

11.

р. Десна, м/р Бобровиця вище міста Чернігова

12.

р. Десна, с. Шестовиця нижче кордону м. Чернігова

13.


р. Десна, с. Максим, Козелецький район

14.

р. Десна, вище гирла р. Остер, Козелецький район

Із 679 проб не відповідають санітарним вимогам за санітарно-хімічними показниками 196 проб (28,2 %), з 598 проб не відповідають санітарним вимогам за мікробіологічними показниками 165 проб (27,6 %).


Із 7561 проби питної води централізованого водопостачання не відповідають вимогам ГОСТу 2874-82 “Вода питьевая” за санітарно-хімічними показниками 548 проб (7,9 %), з 11975 проб – за бактеріологічними показниками 277 (2,3 %).


З 5920 проб води децентралізованого водопостачання не відповідають санітарним вимогам за санітарно-хімічними показниками 2873 проби (48,4 %), з 5977 проб – за бактеріологічними показниками 1745 (29,2 %).


Випадків виникнення інфекційних захворювань серед населення області водним факторам передачі не зафіксовано [20].


Деснянським регіональним управлінням водних ресурсів відповідно Плану гідрохімічного моніторингу відібрано 84 проби (2352 аналізів) води у створах річок та 8 проб (224 аналізи) із діючих колодязів, які розташовані неподалік транскордонних створів. Проби води контролювались за 28 показниками.


Додатково, для спостереження за водними об’єктами, у які підприємствами-водокористувачами у 2008 році були допущені скиди недостатньо очищених стічних вод у відкриті водойми та контролю ефективності роботи очисних споруд підприємств (на основі дотримання ГДС забруднювачів), було відібрано 104 проби води (1456 аналізів). При цьому було перевірено 27 підприємств області (42 проби – 588 аналізів) та водні об’єкти, у які здійснюються скиди стічних вод (62 проби – 866 аналізів). Проби перевірялись за 14 показниками.


Результати гідрохімічного моніторингу поверхневих водних об’єктів свідчать, що екологічний стан основної водної артерії Чернігівської області р. Десна, у порівнянні з минулим роком, не набув суттєвих змін.


Якість деснянської води в основному відповідає граничнодопустимим концентраціям (ГДК) речовин для водойм рибогосподарського призначення. Лише в окремих випадках фіксувалось перевищення ГДК по БСК (1,05 ÷ 1,20 ГДК в середньому за рік 1,20 ГДК), залізу загальному (1,6 ÷ 2,5 ГДК в середньому за рік 2,1 ГДК), амонію сольовому (1,06 ГДК в середньому за рік 1,44 мг/дм3 при ГДК 0,5 мг/дм3), марганцю (2,1 ÷ 3,1 ГДК в середньому за рік 2,6 ГДК).


Перевищення ГДК цих показників пояснюється переважно природними, а не антропогенними факторами. Річка Десна бере початок в заболоченій і лісистій місцевості і її русло проходить крізь болота, піски і глини, які складають більше 21 % басейну річки.


Антропогенними джерелами забруднення поверхневих водних об’єктів залишаються підприємства комунального господарства, м’ясомолочної промисловості та сільського господарства .


Для вирішення проблеми забезпечення населення м. Чернігова питною водою належної якості розроблені заходи по доведенню якості питної води до вимог ГОСТу 2874-82 „Вода питьевая” на період 1998 – 2010 рр. Основні з них: буріння свердловин Нижньокрейдяного горизонту № 24 – ВНС-4 „Полуботки”, № 59-ВНС-2 „Подусівка”, артсвердловини в селищі „Зарічний”; реконструкція діючих свердловин; заміна аварійних ділянок водопровідної мережі; демонтаж тупикових ВРК; відновлення стальних водогонів шляхом внутрішньої цементації (санації); будівництво РЧВ на ВНС-1 на 600 м3.


В 2008 році Чернігівською гідрогеологомеліоративною експедицією продовжені роботи по нагляду за якістю дренажних вод на 12 осушувальних еталонних системах в Чернігівській області згідно з вимогами “Керівництва по здійсненню моніторингу меліорованих і прилеглих до них земель” (ВНД 33-5,5-04-98).


Розміщення точок відбору в місцях кінцевих скидів дренажних вод в водоприймачі дає змогу контролювати якість вод всього водозбору системи. Хімічні лабораторні визначення проводилися з метою отримання показників хімічного складу дренажних вод, а також виявлення та якісної оцінки речовин-забруднювачів, таких як нітритний азот, нітратний азот, аміаковий азот, хлориди, Fe2O3, важкі метали (Cu, Mn, Cr+4, Cr+6, Ni) [27].


Згідно з матеріалами досліджень на якісний склад дренажних вод впливає ряд чинників: антропогенні (літні табори для випасу худоби, несанкціоновані сміттєзвалища, залишки складів мінеральних добрив та пестицидів), природні (нітрифікація, амонітизація, мінералізація донних відкладень), техногенні (незадовільний технічний стан систем і т. д.).


Джерелом аміакових сполук в дренажних водах є азотовміщуючі речовини, що потрапляють в поверхневі і дренажні води різними шляхами: з накопичених твердих відходів несанкціонованих сміттєзвалищ, накопичених органічних відходів життєдіяльності сільськогосподарських тварин, залишків складів мінеральних добрив та пестицидів, мінералізації донних відкладень каналів. Утворення нітритів і нітратів (нітрифікація) зумовлено наступним окисленням аміакових сполук.


Вміст нітритного азоту в звітному році за аналітичними даними складає 0,0006-0,1065 мг/дм3 (І-ІІ клас якості), що приблизно відповідає значенням минулого року. Кількісний вміст такого забруднювача як нітратний азот в 2008 році збільшився і становить - 0,00-1,26 мг/дм3 (І-ІV клас якості ). Аміаковий азот складає - 0,00-2,16 мг/дм3 (І-ІV клас якості), що менше, ніж в минулому році в 1,7 рази. На о/с Калита-Гало вміст аміакового азоту на середину вегетаційного періоду становить 2,16 мг/дм3, це складає 1,35 ГДК. На решті осушувальних систем даний показник знаходиться в межах норми. Нітритний і нітратний азот не перевищують граничнодопустимі концентрації.


Розділ 2. Результати спостережень за довготривалими змінами клімату
Європи


2.1 Характер кліматичних циклів протягом голоцену


Гідрологічні розрахунки показують, що роль рік у водному балансі океанів і морів (особливо великих) не дуже значна. Функціонуючий під кожною видимою рікою підземний стік складає звичайно близько 2 % від річкового і також великого значення у водному балансі морів не має. Наприклад, середньорічна величина втрат на випар з поверхні Середземного моря за 1900 - 1964 р. складає 3430 км3. У той же час поверхневий і підземний стік разом з атмосферними опадами дає Середземномор'ю в 2 рази менше - тільки 1734 км3. Таким чином, найбільш обжита водойма земної кулі давно повинен був би зникнути, якби не приплив води через Гібралтар зі Світового океану. Як з'ясувалися і ріки і дощі також не створюють великого впливу на зміну рівня води в морях і океанах. У результаті випару з водної поверхні в буквальному значенні "викидається на вітер" фактично усе, що приносять ріки, атмосферні опади і підземний стік.


Коливання рівня води внутрішніх морів залежать головним чином від водообміну через протоки. Наприклад, для того ж Середземного моря середньорічний приплив води з Атлантичного океану через Гібралтар складає за той же період часу 42320 км3, а відтік - 40800 км3. Ці величини, як бачимо, більш ніж у 13 разів перевищують випаровування з водної поверхні і складають понад 90 % як видаткової, так і прибуткової частини водного балансу. Якби приплив і відтік через Гібралтар діяли окремо один від іншого, то підйом або падіння рівня води в Середземному морі досягли 17 м. Виникає питання - відкіля заповнюється дефіцит води у світовому океані [2].


Відповідно до уявлень академіка. В.І.Вернадского, із земної мантії виділяються ювенільні (незаймані) водні розчини, що піднімаються нагору і накопичуються в земній корі і на її поверхні. Саме в океані, де відсутній гранітний шар, а базальтова товща відносно мала, шлях для ювенільної води самий короткий. Локальні еманації гарячих вод у виді "підвідних ключів" (гідротерм) виявляються на багатьох ділянках прогинів океанічного дна. Прикладом можуть служити "білі і чорні курці" серединно-океанічних хребтів, рифтові западини Червоного моря, де з дна б'ють фонтани насичених водних розчинів з температурою порядку 56°С, і мінералізацією до 360 г/л (у 10 разів більше чим морської води). Аналогічні гідротерми, що пробилися через пухкі шари осадових порід, що лежать на базальтовій корі, знайдені в Каспійському морі півострова Челекен, на дні озера Солтон-Сі в Каліфорнії й в інших місцях Земної кулі.


Одним з переконливих доказів вірогідності гіпотези мантійного походження вод Світового океану може служити те, що вулканічна волога, що надходить при виверженнях із земних надр, дуже близька по своєму складі до морської води і містить ті ж хлориди кальцію, натрію, калію й інших з'єднань. До речі, якби всі розчинені в морській воді хімічні елементи раптом випали в осад, то на дні океану утворився б шар висотою 30 м.


Іншим важливим підтвердженням появи ювенільних розчинів на морському дні можуть служити загадковими масиви, що вважалися довгий час, солей, виявлені в осадових породах і прямо на поверхні дна Світового океану. Величезні соляні подушки і соляні діапіри знайдені на дні Карибського моря, Біскайської затоки, Середземного і Північного морів, Атлантичного океану, а також у надрах Прикаспійської западини, Дніпровсько-Донецької западини й інших осадових товщ. Сьогодні їх походження прямо пов'язують із шарами, що утворилися при охолодженні ювенільних розчинів масивними солями, що спочатку заповнює низинні ділянки морського дна. Далі випалі і поховані мінеральними опадами шари солей трансформуються в куполи і подушки за рахунок соляного тектогенезу. Таким чином, збільшення кількості води на Землі і заповнення убули дисоційовану води в космос у зоні іоносфери Землі може відбуватися й у результаті безперервного утворення нових мас водних розчинів у надрах нашої планети. У зв’язку з наявністю значної кількості соляних діапірів у Дніпровсько-Донецькій западині, які здатні формувати в зонах розламів флюїдопровідні канали, не виключається варіант постійного глибинного підживлення мінеральних вод України, концентрація яких зменшується за рахунок поглинання метеорних вод [22].


Якщо для океанів річковий стік не грає істотної ролі, то для внутрішніх морів, таких як Азовське і Чорне море, річковий стік може відігравати помітну роль. Необхідно відзначити, що усередині Середньоземноморського басейну розподіл припливу і відтоку через протоки носить досить складний характер. Наприклад, проведене в 1950 - 1970 р. вивчення водообміну через Керченську протоку, показало, що приплив і відтік з Азовського моря в Чорне значно змінюється від сезону до сезону і щорічно. Установлено, що за останні 40 - 50 років стік з Чернова моря в Середземному морі помітно скоротився, що зв'язано з підвищенням водовідбору з Дону і Кубані. У 1978 р. з 43 км3 прісної води, що надходила за рік в Азовське море, на зрошення забиралося не більш 11 км3, а до 1985 року на ці мети уже витрачалося не менш 15 км3.


Як відомо при підвищенні мінералізації води розчинність газу падає. Так, при 0°С розчинність кисню в 1 л води з мінералізацією менш 1 г/л складає 49 мл, а при мінералізації 30 г/л - тільки 15 мл, тобто майже в три рази менше. І навпаки - підвищення тиску спричиняє збільшення розчинності газів. Наприклад, при тиску в 1 л води розчиняється вуглекислого газу 16,3 л, а при 53 атм. -26,9 л. Якщо солоність Чорного моря в зв'язку з недостатнім надходженням прісної води підвищиться, при збереженому застійному режимі зони сірководневого забруднення підтримуваного надходженням мантійних вод, то розчинність вуглекислого газу зменшиться. Це послужить причиною різкого зменшення популяції фітопланктону і, відповідно, значного зниження уловів риби. Ситуація ще більш збільшиться якщо відбудеться руйнування Чорноморських газогідратів.


Річковий стік за рік є основним показником повноводості ріки. Сама повноводна ріка світу це Амазонка, стік якої складає 6903 км. Для порівняння річний стік ріки Янцзи, 1080 км, Єнісею 624 км?, Волги 251 км. В останні десятиліття спостерігається ріст кількості опадів у середніх і високих широтах. Це приводить до збільшення річного стоку рік. Спостерігається зсув піка весняного повіддя на більш ранні терміни, що пов'язано зі збільшенням частки дощів у загальній кількості опадів холодного періоду року. Багаторічні коливання стоку зв'язані з географічними процесами, обумовленими циклічним характером сонячної активності і зв'язаної з нею загальною циркуляцією атмосфери і зволоження території. Вплив сонячної активності на атмосферу виявляється, насамперед, у зміні циркуляції повітряних мас, що і впливає на погоду і клімат. Навіть просте зіставлення річного стоку рік у Середній Азії і Сибіру із сонячною активністю показало, що між ними спостерігається явно виражена залежність.


Гіпотеза про циклічні зміни клімату, тобто чергуванні прохолодних-вологих і тепло-сухих періодів за інтервал 35-45 років, висунута ще наприкінці XІ в. росіянами вченими Е.А.Брикнером [29] і А.І.Воейковим [7]. У наслідку ці наукові положення були розвиті А.В.Шнітниковим [28] і оформлені у виді теорії про внутрішньовікову і багатовікову мінливість клімату Північної півкулі. По А.В.Шнитникову [7] тривалість окремих внутрішньовікових "брикнеровських" кліматичних циклів коливається від 20-30 до 45-47 років, на тлі яких розвиваються цикли тривалістю в 7-11 років. Установлено, що в зв'язку з перерозподілом повітряних мас росту (підвищенню) атмосферного в одній частині Земної кулі завжди відповідає падіння (спад) тиску в іншій зоні Земної кулі, оскільки сумарна маса всієї атмосфери Землі є величиною приблизно постійної [28].


При обґрунтуванні багатовікової мінливості клімату А.В.Шнітниковим показано, що з моменту закінчення льодовикового періоду почався період потеплення названий "голоцен", і наступні 12 тис. років загальна зволоженість материків Північної півкулі змінювалися циклічно, з інтервалом 1500-2100 років. Усього за голоцен виділено 6 макрокліматичних циклів, у кожнім з яких прохолодна-волога епоха займала 300-500 років і змінюючись тепло-сухою епохою тривалістю 600-800 років. За даними про гальмування штучних супутників в атмосфері Землі встановлено, що з ростом сонячної активності збільшується щільність атмосферного газу у верхній атмосфері, тобто іоносфера розігрівається й активніше розсіюється в космічному просторі. Сучасний багатовіковий тренд потеплення особливо помітно проявився в 70-і роки XІ століття й у 30-і роки ХХ століття. Річковий стік і рівні наповнення безстічних водойм як похідні клімату, змінюються також у циклічному режимі. Реконструйована картина внутрішньовікової мінливості гідрологічного режиму ряду водойм Північної Євразії [16], ілюструє розвиток з кінця XІ сторіччя повних двох "брикнеровських" циклів клімату і початок третього.



Малюнок 2.1.1. Встановлена закономірність чергування тепло-сухих і прохолодо-вологих кліматів (кліматичні циклі)


Перший цикл охопив час 1899-1940 роки, склавши 40 років. Він проявився регресією водойм у 1899-1909 р., за якої в 1910-1929 р. пішло високе обводнювання, що перемінилося тепло-сухим періодом 1930-1940 р. Останній яскраво виражений тепло-сухий період по силі прояву був розцінений як віковий.


Другий цикл розвивався в інтервалі 1941-1972 р., склавши 32 року. Ознаменувався він прохолодною-вологою фазою 1941-1950 р., потім - перехідним по зволоженню періодом 1952-1959 р., за яким пішли найбільш посушливі 1960-1968р. Після цього наступила короткочасна, але могутня фаза підвищеної зволоженості, що охопила в 1969-1970 р.


Третій цикл почався з тепло-сухої фази 1973-1979 рр. C 1979-1980р. почався розвиток вікової прохолодної-вологої фази, що продовжується дотепер і приблизно закінчиться в 2005-2007 р. Орієнтована тривалість циклу - 30-34 року. Прохолодна-волога фаза по силі прояву розцінюється як вікова. Її розвиток яскравий ілюструє рівень Каспію, що за останні 20 років підвищився на 2,3 м. За цей же час річний стік Волги зріс до 307 куб. км, у порівнянні з 200 куб. км у сухі 60-і - 70-і рр. Це максимально відома величина стоку Волги в ХХ в. Одночасно істотно наповнилися озера степової і лісостепової зон. Повені останніх років на Лені, Кубані, ряді рік Західної Європи, а також зимової погодної аномалії в Північній Америці і багатьох інших країнах світу - також яскраве підтвердження прояву сучасної вікової прохолодної-вологої фази клімату [30].


У зв'язку з тим, що цикл кругообігу води є незамкнутим (водень і кисень розсіюються в іоносфері) процес садки солей у глибинах океану повинний бути стабільним у масштабі історичного часу. Якщо порушиться режим плинів типу Гольфстрім і почнуть прогріватися глибини океану, то можуть почати розчинятися донні відкладення солей і процес прийме необоротний характер.


2.2 Результати спостережень за кліматичними та гідрологічними умовами зони водозбору річки Дніпр


Офіційно опубліковані дані свідчать про те, що за період 1880-2000 р. підвищення середньої річної температури повітря склало близько 1 градуса Цельсію Особливо помітне підвищення температури відбулося в останні 25-30 років.


Особливістю гідрологічного режиму водного басейну Дніпра, припливом якого є і Десна, є значний обсяг весняного повіддя, на частку якого приходиться більш половини річного стоку ріки.


У зв'язку з цим важливим питанням є зміна висоти сніжного покриву, а також запасів води в снігу, оскільки це зв'язано з проблемами паводків і повеней на досить великій території. До речі міжнародні спостереження підтверджуються і метеостаціями як України так і Білорусії.


В даний час спостерігаються тенденції зменшення обсягу повіддя, а також максимальних витрат води. Одночасно з цим відбувається збільшення стоку протягом зимової і літньої межені.


Повітряні маси, що приходять із заходу (з Північної Атлантики і Середземного моря через Європу), приносять у район півночі України опади, у результаті яких водоносність Десни і Дніпра збільшується. Але якщо холодні вітри з Білорусії блокують приплив вологих західних повітряних мас, кількість дощів зменшується, і водність Десни падає.


Ріст середньорічної температури є доведеним фактом. На мал. 2.2.1. показано середньорічні значення температури для Північної півкулі Європи за період з 1860 по 2008 роки, де зазначена залежність чітко проглядається.



Малюнок 2.2.1. Середньорічні значення температури Північної півкулі для Західної і Східної Європи.


Необхідно відзначити, що басейн ріки Дніпро охоплює величезну територію зі значним промисловим потенціалом для якої як паводки, так і недолік води явище катастрофічне. Усе це вимагає скоординованої роботи системи метеорологічних станцій України, Росії і Білорусі, розміщення яких показане на мал. 2.2.2. Обмін і спільний аналіз метеорологічної інформації ця неодмінна умова в підвищенні надійності прогнозів. На мал. 2.2.3. показано спільну інтерпретацію багаторічних спостережень, що також підтверджують уже відому світову тенденцію росту середньорічної температури [9].


На мал. 2.2.4. показано наскільки активно знижується в часі товщина сніжного покриву по Чернігівській області, що не тільки веде до скорочення лижного сезону, але і не забезпечує харчування вологою заливних лугів і вкрай необхідних для України боліт.


За даними Відділення гідроакустики МГИ НАН України, м. Одеса, по проблемі кліматичної мінливості витрат рік Дунаю і Дніпра в XX сторіччі відзначено, що за період 1851-2000 роки кліматична норма витрати води склала 50,5 км3/рік. Абсолютний максимум у річній величині витрати ріки Дніпро приходився на 1970 р. - 98 км3/рік, а абсолютний мінімум - 23 км3/рік на 1921 р. Та ж тенденція спостерігалася по стоці ріки Десна.


На малюнку 2.2.5. чітко проглядається тенденція нівелювання паводкових процесів, що погіршує очищення території заплав ріки Десна від антропогенного забруднення (агрохімія, радіонукліди, побутові відходи природокористування).


Однієї з можливих причин відзначених порушень у витратах рік і катаклізмів у погоді і кліматі останніх десятиліть можуть бути прояву глобального явища Ель-Ниньо [8]. Глобальні процеси впливають не тільки на обсяг річкового стоку Дніпра, але і на склад води в ріці. Це обумовлено антропогенним впливом на склад атмосферних опадів, що випадають на водозбірних територіях. Зокрема , мінералізація води в атмосферних опадах у даний час вище, ніж кілька десятиліть назад [15].


Розділ 3. Екологічний та гідрологічний стан р. Десна


У розділі 3 узагальнені результаті власних досліджень автора дипломного проекту, які розпочались зі збору інформації і завершились формуванням бази даних та її обробкою.


3.1 Аналіз характеру змін опадів по метеостанції Семенівна


У якості пункту спостережень була обрана метеостанції Семенівка, яка знаходиться приблизно у центрі водозбору річки Десна.


У таблиці 3.1.1. наведено показники опадів, а у таблиці 3.1.2. показники температури по метеостанції Семенівка.


Таблиця 3.1.1.


Сума опадів за місяцями по метеостанції Семенівка





























































































































































































































































































































































































































































































































































































































Роки

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Липень


Серпень

Вересень

Жовтень

Листопад

Грудень

За рік

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

1971

33,8

30,1

46,7

33,7

63,9

101,8

86,5

20,2

109,5

50,2

60,8

51,6

680,8

1972

4,1

3,2

12,8

32,7

60,9

67,7

82,6

38,8

17,1

42,1

64,2

13,8

440,0

1973

19,9

30,0

20,2

79,3

79,5

60,1

95,8

32,8

53,4

81,6

55,1

38,7

646,4

1974

11,2

13,3

4,2

14,0

83,9

189,2

115,0

17,5

12,8

54,1

77,6

51,9

644,7

1975

28,8

14,6

35,2

31,1

40,8

83,4

52,8

37,5

7,5

25,1

9,9

41,7

409,4

1976

36,6

6,6

71,4

35,8

45,7

46,9

65,5

85,4

35,6

35,6

21,9

4,6

527,6

1977

45,4

53,1

23,3

39,6

70,7

113,0

70,6

117,7

38,2

24,2

90,2

25,7

711,7

1978

16,3

35,1

53,6

22,3

52,5

57,0

168,8

52,5

122,8

37,0

15,5

34,9

678,3

1979

53,3

36,5

47,5

48,7

12,3

20,0

174,6

80,6

63,2

22,5

68,0

54,6

681,8

1980

49,2

25,6

26,1

58,7

68,3

118,1

83,9

90,0

43,7

45,7

47,4

53,7

710,4

1981

34,0

51,1

34,0

40,8

18,9

83,1

43,1

75,9

27,0

123,6

80,0

88,3

699,8

1982

32,9

21,8

18,4

79,8

22,9

66,5

166,7

40,7

19,8

34,1

53,4

56,7

613,7

1983

50,7

52,9

52,6

52,0

54,6

47,3

117,8

22,3

8,8

39,2

54,7

23,7

576,6

1984

45,3

9,6

29,4

7,9

78,5

122,3

187,7

32,9

79,4

37,5

33,6

37,8

701,9

1985

63,0

28,6

8,1

40,4

35,8

76,4

113,9

117,8

140,5

19,5

53,8

44,4

742,2

1986

49,8

19,8

13,3

44,2

20,0

107,2

128,0

160,6

45,1

24,1

25,4

40,2

677,7

1987

45,0

27,7

20,6

19,8

64,5

133,2

41,4

116,6

86,5

0,3

54,1

52,5

662,2

1988

20,4

42,1

63,1

11,1

53,2

88,3

77,9

107,4

110,3

20,2

44,3

66,0

704,3

1989

30,3

29,3

50,1

27,9

53,3

68,2

68,0

30,3

30,4

68,2

34,6

56,8

547,4

1990

57,7

41,7

27,3

132,1

60,1

84,4

85,4

52,2

109,1

42,9

80,3

28,9

802,1

1991

26,2

39,4

8,5

15,9

109,8

141,1

62,1

54,0

26,0

82,9

42,0

30,1

638,0

1992

25,2

34,0

42,4

44,4

25,1

100,4

35,7

16,2

48,7

70,8

84,6

9,9

537,4

1993

44,0

20,9

29,8

35,9

40,0

85,8

138,0

36,3

94,5

34,7

14,1

72,8

649,5

1994

41,6

17,5

52,5

23,0

71,6

62,5

37,4

78,4

21,7

49,8

47,2

44,7

547,9

1995

39,5

52,1

26,0

71,5

102,4

94,8

15,3

92,8

141,2

9,6

39,4

19,1

703,7

1996

24,2

26,6

33,3

7,6

44,6

46,6

54,0

34,0

122,0

38,5

50,3

28,6

510,3

1997

9,0

32,0

30,6

65,9

42,3

78,4

44,0

25,5

72,0

85,2

37,4

41,7

564,0

1998

32,0

22,6

63,7

105,8

53,9

41,3

107,7

72,2

67,3

71,0

52,8

19,9

710,2

1999

23,5

49,7

26,6

23,3

99,7

9,2

115,2

91,2

61,7

64,6

55,8

49,2

669,7

2000

27,7

56,2

48,0

29,9

70,7

55,5

197,1

18,2

103,7

5,7

90,3

56,5

759,5

2001

51,0

48,0

44,2

31,9

55,6

94,9

89,6

35,7

49,7

56,5

59,3

41,5

657,9

2002

37,8

49,5

10,1

40,1

66,6

25,5

19,7

58,6

132,1

21,3

53,7

24,5

609,5

2003

21,7

11,8

28,6

32,6

61,6

25,1

96,0

70,3

65,2

96,4

17,9

27,6

554,8

2004

84,0

68,9

41,8

35,5

42,7

30,6

71,3

21,2

49,8

25,9

37,6

41,8

551,1

2005

61,3

50,2

26,7

39,4

56,8

189,7

36,5

133,0

19,0

58,1

64,1

56,0

790,8

2006

16,2

33,9

48,0

60,5

99,1

73,2

43,7

150,9

63,2

114,7

25,5

12,1

741,0

2007

70,4

53,9

26,0

20,1

47,0

56,3

134,7

36,6

63,4

47,4

81,6

17,9

655,3

2008

39,1

29,0

50,4

72,3

32,9

18,0

107,4

62,5

54,0

34,9

63,3

41,6

635,2

2009

49,7

49,9

Таблиця 3.1.2.


Середньомісячна температура повітря по метеостанції Семенівка






















































































































































































































































































































































































































































































































































































































Роки

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Липень


Серпень

Вересень

Жовтень

Листопад

Грудень

За рік

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

1971

-4,9

-6,6

-3,8

5,0

14,6

16,7

17,3

18,1

11,5

5,8

0,4

-1,8

6,0

1972

-12,6

-5,1

-0,8

7,8

14,3

19,0

21,2

20,0

12,1

5,4

1,6

-1,1

6,8

1973

-9,6

-1,4

-0,4

8,5

13,4

16,9

18,4

16,3

9,2

4,8

-0,6

-4,1

6,0

1974

-8,1

-1,1

0,7

4,3

10,4

15,5

17,1

16,6

13,4

8,7

2,0

-1,2

6,5

1975

-1,6

-4,1

1,7

10,4

17,8

19,9

18,7

17,5

15,1

5,5

-2,5

-3,0

8,0

1976

-9,7

-11,8

-2,1

8,2

11,1

14,5

16,6

15,2

11,7

1,7

0,7

-2,5

4,5

1977

-9,3

-4,0

0,7

7,8

13,8

16,5

17,8

15,5

10,0

5,2

2,5

-7,4

5,8

1978

-8,6

-7,2

1,2

6,5

11,5

14,6

16,3

16,2

10,7

5,6

3,9

-10,1

5,0

1979

-8,2

-9,1

0,2

5,0

16,8

19,8

15,8

17,5

12,7

3,9

-0,1

-2,1

6,0

1980

-10,3

-8,4

-6,2

6,1

9,5

17,0

17,8

15,6

12,2

7,2

-0,6

-2,7

4,8

1981

-6,2

-4,4

-1,2

3,6

14,6

20,0

20,4

17,0

12,9

8,1

0,4

-2,0

6,9

1982

-5,3

-7,4

0,1

5,7

12,8

14,9

17,3

17,9

13,1

6,4

2,6

0,6

6,6

1983

-2,4

-4,9

-0,8

9,6

16,7

16,2

17,7

17,3

13,8

6,4

-0,6

-3,2

7,2

1984

-3,3

-7,9

-0,8

7,8

15,5

14,4

16,5

16,4

13,4

7,8

-1,8

-6,9

5,9

1985

-11,9

-16,4

-4,4

6,9

15,3

15,8

16,6

19,0

11,1

6,7

-3,2

-3,8

4,3

1986

-4,6

-12,0

-0,6

9,4

14,7

18,2

18,3

17,9

10,4

4,8

0,4

-4,9

6,0

1987

-17,5

-6,1

-7,3

3,2

13,3

17,3

17,5

15,0

10,9

5,0

-0,1

-5,8

3,8

1988

-6,9

-5,0

0,3

6,7

14,0

17,7

20,3

16,9

12,5

5,1

-3,7

-5,8

6,0

1989

-1,0

0,8

3,5

8,6

13,5

19,3

17,9

18,3

13,6

6,9

-2,0

-2,7

8,1

1990

-2,2

1,1

4,4

8,2

12,2

15,2

17,0

16,6

10,3

6,4

3,2

-3,2

7,4

1991

-3,3

-7,2

-1,3

7,5

12,6

18,4

19,3

17,8

12,9

7,6

1,1

-3,9

6,8

1992

-3,0

-3,5

2,5

5,4

12,1

17,6

18,7

20,6

12,5

4,6

-0,3

-4,6

7,0

1993

-3,0

-3,3

-0,6

7,0

15,2

15,0

17,0

015,7

9,6

5,9

-8,8

-1,8

5,7

1994

-1,0

-9,3

-1,0

9,6

11,4

15,1

19,0

17,5

16,2

6,0

-0,4

-6,6

6,4

1995

-5,4

0,4

2,7

7,9

13,5

19,3

18,8

17,5

12,9

6,7

-1,3

-7,0

7,2

1996

-9,5

-8,6

-4,0

8,2

17,0

16,8

18,7

18,2

10,6

6,5

5,5

-6,9

6,0

1997

-7,1

-3,2

-0,1

4,4

13,5

17,4

18,6

18,0

10,1

5,2

2,2

-6,5

6,1

1998

-2,6

-2,5

-1,1

7,3

13,7

19,2

19,0

16,3

12,5

6,5

-5,9

-6,7

6,3

1999

-3,5

-3,9

1,1

10,7

10,8

21,5

21,8

17,4

13,1

7,0

-2,3

-1,4

7,7

2000

-6,5

-1,6

0,2

12,1

12,8

16,3

18,3

18,2

10,8

7,8

2,6

0,1

7,6

2001

-2,3

-4,6

0,4

10,2

12,3

16,0

23,3

18,9

12,3

7,0

1,1

-8,8

7,2

2002

-4,1

1,6

3,9

8,2

14,1

17,9

23,1

19,0

12,4

5,1

1,2

-7,4

2003

-5,8

-8,6

-1,2

5,2

17,1

15,7

26,0

17,1

11,8

6,1

2,2

-2,4

2004

-5,3

-4,8

1,8

6,8

11,5

15,8

19,0

19,9

13,0

7,6

-0,2

-1,1

2005

-1,8

-7,5

-4,3

9,0

15,7

15,6

19,8

18,5

14,0

7,2

1,6

-2,4

2006

-8,5

-9,6

-2,7

7,1

12,7

17,7

19,0

18,4

13,6

8,2

1,5

1,6

2007

0,0

-7,6

4,7

6,1

16,4

18,8

19,2

20,2

12,9

7,8

-0,9

-1,2

2008

-4,4

-1,0

3,0

10,0

13,1

16,8

19,6

19,6

12,4

9,2

1,7

-2,1

2009

-4,9

-3,3

Як це видно з рис.3.1.2. тренди середнє річних опадів і середнє річної температури практично паралельні. Отримана тенденція добре збігаються з загальнопланетарними тенденціями.


Як це видно з рис. 3.1.3. пік опадів приходиться на середину літа і частково збігається зі трендом середнє місячної температури на рис. 3.1.4. Але на рис.3.1.5. показане, що з опади мають значні місячні варіації і не мають ярко вираженого, контрастного екстремуму. Тобто клімат Чернігівської області можна віднести до помірного.


3.2 Аналіз характеру змін стоку річки Десна за багаторічний період


У якості пункту спостережень обрано м. Чернігів, що показане на рис.3.2.1., де також наведено дані про сніговий покров у 2008 - 2009 роках.



Рисунок 3.2.1. Місцеположення пункту контролю рівня на води р. Десна у м. Чернігові, у межах басейну водозбору Дніпро-Десна


Таблиця 3.2.1.


Результати спостережень за витратами води р. Десна у пункті спостережень - м. Чернігів. Загальна площа водозбору F= 81400 км²





































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































Рік

Середні витрати води, куб. м /с у місяць

Qср,

М,

Н,

W,

01

02

03

04

05

06

07

08

09

10

11

12

куб. м/с


л/с кв. км

Мм

куб. км


1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

1884

135-

99,0

145

896

723

337

130

91,2

96,8

91,6

110

89,8

-

-

-

-

1885

123

80,5

145

665

491

198

99,8

94,1

110

209-

209-

83,8

-

-

-

-

1886

123

99,0

76,4

896

730

202

209

128

91,9

81,1

101

145

240

2,95

93

7,57

1887

135

74,4

100

667

696

141

106

81,4

108

163

209

286

231

2,84

90

7,29

1888

135

99,0

145

896-

969

325

187

230

145

107

126

286

-

-

-

-

1889

135

99,0

145

896-

1040

238

108

102

117

259

384

286

-

-

-

-

1890

135-

99,0

145

929

370

140

218

108

75,9

86,5

209-

286

-

-

-

-

1891

135-

99,0

145

947

444

127

80,6

50,9

42,0

45,2

209-

286

-

-

-

-

1892

135-

99,0

145

786

644

164

76,9

65,6

54,2

62,0

209-

286

-

-

-

-

1893

135-

99,0

145

896

1080

418

158

191

145

157

217

286

-

-

-

-

1894

135-

99,0

145

544

620

202

185

128

175

214

337

243

-

-

-

-

1895

174

175

179

2740

1790

382

200

145

120

119

233

162

535

6,57

208

16,9

1896

110

120

115

693

1470

709

222

224

223

143

101

104

353

4,34

138

11,2

1897

100

128

522

1480

652

176

109

86,6

69,5

78,7

51,7

61,4

293

3,60

114

9,24

1898

63,7

82,8

82,3

589

696

232

175

126

80,1

91,4

115

95,6

202

2,48

78

6,37

1899

93,4

130

211

564

643

145

135

91,6

111

168

204

132

219

2,69

85

6,91

1900

96,0

94,6

123

1440

1110

234

151

91,6

63,7

76,0

116

131

311

3,81

121

9,83

1901

117

96,4

215

1490

975

274

135

90,8

86,1

96,6

101

76,8

313

3,85

121

9,87

1902

220

233

373

1120

647

350

246

240

181

193

244

104

346

4,25

134

10,9

1903

96,5

173

689

775

395

261

256

259

140

127

243

238

304

3,73

118

9,59

1904

129

124

262

565

667

211

131

94,8

88,4

90,3

120

146

219

2,69

85

6,92

1905

118

87,6

92,4

1600

1290

248

126

91,8

99,6

257

481

384

406

4,99

157

12,8

1906

217

168

689

1320

592

190

165

201

150

195

256

287

369

4,53

143

11,6

1907

219

180

169

1460

1430

321

245

336

256

150

115

122

417

5,12

162

13,2

1908

138

129

158

1700

2480

508

254

180

121

127

95,0

88,2

498

6,12

193

15,7

1909

90,3

94,7

104

598

1070

565

433

286

130

112

136

145

314

3,86

122

9,90

1910

123

150

253

682

543

192

107

147

218

142

160

127

237

2,91

92

7,47

1911

163

139

167

693

743

211

191

121

103

100

108

64,4

234

2,87

91

7,38

1912

63,6

65,4

165

808

781

436

200

136

143

196

209

159

280

3,44

109

8,85

1913

157

113

356

830

276

152

190

287

230

164

207

265

269

3,30

104

8,48

1914

190

216

682

883

485

168

130

113

108

122

132

114

279

3,42

108

8,80

1915

122

164

514

2500

956

247

121

176

156

149

169

206

457

5,61

177

14,4

1916

209

182

264

1920

792

278

180

201

163

194

366

256

417

5,12

162

13,2

1917

199

157

137

3540

1180

301

168

185

213

195

216

186

556

6,83

215

17,5

1918

167

164

283

599

617

188

146

200

207

204

175

110

255

3,13

99

8,04

1919

167

167

178

970

1100

348

238

224

226

176

152

190

-

-

-

-

1920

230

173

749

1120

561

194

135

98,4

94,7

92,6

50,2

65,7

297

3,65

115

9,39

1921

74,5

87,2

214

640

274

113

100

72,6

60,1

68,8

58,3

36,6

150

1,84

58

4,73

1922

36,6

50,8

232

1300

643

163

138

93,9

76,4

96,8

156

128

260

3,18

101

8,20

1923

210

168

397

593

707

259

127

107

95,8

102

158

190

259

3,19

100

8,17

1924

124

112

128

1290

1050

219

95,7

87,8

78,1

80,8

98,5

80,8

287

3,53

111

9,07

1925

65,6

124

342

368

142

92,7

122

116

147

167

246

197

177

2,19

69

5,58

1926

204

167

153

1150

1380

283

117

98,5

114

186

343

246

370

4,55

144

11,7

1927

119

97,8

347

1000

965

479

314

185

123

119

158

120

336

4,13

130

10,6

1928

116

122

116

932

1610

543

273

154

189

203

256

294

401

4,93

156

12,7

1929

169

111

101

622

2340

574

234

210

110

110

140

123

404

4,96

156

12,7

1930

85,1

82,1

307

843

413

172

134

134

138

166

253

214

245

3,01

95

7,73

1931

136

96,0

105

1970

2840

526

197

134

136

164

212

116

553

6,78

214

17,4

1932

127

127

104

2580

1380

449

317

212

144

146

227

271

507

6,22

197

16,0

1933

193

120

235

1140

800

776

781

468

576

771

654

375

574

7,05

222

18,1

1934

217

175

509

1480

488

196

186

298

179

142

202

198

356

4,37

138

11,2

1935

116

115

300

1110

768

265

141

149

127

138

178

200

301

3,69

117

9,49

1936

284

456

737

986

659

168

93,7

69,9

87,6

146

186

210

340

4,18

133

10,8

1937

140

82,8

805

2170

548

182

101

110

131

131

168

215

399

4,90

155

12,6

1938

219

187

507

1260

588

229

114

84,7

78,3

89,6

120

98,1

298

3,66

115

9,40

1939

67,7

186

384

603

447

167

94,8

76,2

56,1

67,4

93,2

107

196

2,41

74

6,18

1940

82,3

63,5

84,0

1670

1050

188

84,0

88,8

84,5

111

139

119

314

3,86

122

9,93

1941

86,7

79,5

98,4

1160

1280

512

236

215

228

241

323

115

385

4,73

149

12,1

1942

117

84,9

88,5

1760

2380

716

310

174

120

113

123

99,6

507

6,23

197

16,0

1943

81,0

68,0

182

598

560

236

134

126

99,2

115

120

143

205

2,52

79

6,47

1944

115

196

368

639

701

325

234

215

119

101

139

171

277

3,40

108

8,76

1945

97,4

85,0

215

1140

722

301

158

182

260

256

329

153

325

3,99

127

10,3

1946

131

162

250

1500

1000

211

109

98,5

105

123

123

140

329

4,04

128

10,4

1947

94,3

87,8

178

2580

831

214

138

105

161

146

181

325

420

5,16

162

13,2

1948

366

517

313

803

743

200

137

108

101

112

137

99,8

303

3,72

118

9,58

1949

102

96,4

156

639

644

138

156

168

149

111

124

170

221

2,71

86

6,97

1950

99,6

92,5

427

548

360

117

116

124

130

124

182

192

209

2,57

81

6,59

1951

129

90,0

265

2130

669

293

145

104

127

118

103

118

358

4,40

139

11,3

1952

112

155

130

516

1100

264

187

140

129

177

366

336

301

3,70

117

9,52

1953

450

177

202

1820

1100

458

240

179

156

208

150

100

437

5,37

170

13,8

1954

106

88,7

96,2

627

726

265

118

90,1

90,4

137

144

111

217

2,67

84

6,84

1955

115

193

295

1570

856

297

136

109

82,2

91,3

107

89,3

328

4,03

127

10,3

1956

89,1

72,9

61,4

684

1160

320

171

194

241

167

130

172

289

3,55

112

9,14

1957

170

236

504

817

815

274

152

149

148

196

169

121

313

3,85

121

9,87

1958

144

159

341

989

1500

371

240

212

236

208

277

189

406

4,99

157

12,8

1959

340

218

338

818

694

226

144

144

97,6

129

134

77,9

280

3,44

108

8,83

1960

133

109

152

1170

762

148

94,9

90,6

121

137

224

338

290

3,56

113

9,17

1961

352

220

336

626

406

232

118

94,7

110

115

120

126

238

2,92

92

7,51

1962

140

155

194

874

735

268

227

232

237

204

225

254

312

3,83

121

9,84

1963

150

118

126

710

1660

263

128

87,2

80,8

83,7

110

75,3

299

3,67

116

9,43

1964

83,1

75,4

75,8

686

1100

254

125

116

110

112

118

138

249

3,06

97

7,87

1965

134

104

117

590

458

240

219

223

176

156

132

209

230

2,83

89

7,25

1966

244

264

1090

1200

544

201

172

141

107

115

149

145

364

4,47

141

11,5

1967

147

141

180

1430

1060

243

158

120

123

128

138

102

331

4,07

128

10,4

1968

132

121

148

1110

692

177

117

125

103

176

158

105

264

3,24

102

8,35

1969

139

74,0

73,2

794

1090

300

207

157

163

142

183

173

291

3,57

113

9,18

1970

190

156

202

3730

1320

347

168

130

143

196

319

234

595

7,31

231

18,8

1971

205

378

249

1240

749

253

247

217

173

241

278

331

380

4,67

147

12,0

1972

217

108

133

515

432

179

192

148

89,5

122

165

176

206

2,53

80

6,51

1973

100

103

261

538

472

226

164

197

191

176

281

195

242

2,97

94

7,63

1974

234

304

510

487

333

322

431

318

149

138

198

208

303

3,72

117

9,56

1975

239

230

336

517

271

143

102

91,5

84,6

89,1

80,7

71,6

188

2,31

73

5,93

1976

95,7

74,2

93,7

569

469

177

125

118

117

118

127

117

183

2,25

71

5,79

1977

112

98,9

341

685

492

246

224

208

223

204

252

245

278

3,42

108

8,77

1978

209

141

365

1100

767

321

251

256

180

241

264

170

355

4,36

138

11,2

1979

162

289

339

1540

818

177

133

171

140

155

197

226

362

4,45

140

11,4

1980

175

187

172

616

1140

584

357

322

309

277

293

302

395

4,85

154

12,5

1981

351

421

545

1020

818

296

217

157

194

270

389

333

418

5,14

162

13,2

1982

424

363

355

758

1020

438

374

332

285

263

312

355

440

5,41

171

13,9

1983

265

308

455

1230

902

334

230

204

190

203

183

180

390

4,79

151

12,3

1984

210

161

216

535

450

265

409

376

218

283

265

203

299

3,67

116

9,45

1985

156

168

171

968

1030

267

281

224

229

324

264

209

358

4,40

139

11,3

1986

206

189

182

1140

990

322

258

218

273

251

289

199

376

4,62

146

11,9

1987

164

160

168

668

1050

592

269

187

202

242

196

166

339

4,16

131

10,7

1988

203

210

298

1300

895

382

289

229

226

212

157

156

380

4,67

147

12,0

1989

244

381

679

668

398

205

221

179

138

166

176

138

299

3,67

116

9,43

1990

255

356

599

661

468

288

239

212

206

310

374

391

363

4,46

140

11,4

1991

277

250

326

862

621

473

281

194

168

210

324

326

359

4,41

139

11,3

1992

310

277

485

727

601

235

156

117

113

164

273

249

309

3,80

120

9,77

1993

194

303

291

634

497

183

196

225

220

241

235

174

283

3,48

110

8,93

1994

285

293

293

1280

1310

578

270

168

148

155

182

146

426

5,23

165

13,4

1995

188

239

665

787

602

363

221

177

177

224

226

193

339

4,16

131

10,7

1996

147

132

207

592

653

233

145

114

111

143

175

213

239

1997

155

161

353

435

346

228

195

182

138

201

279

298

218

3,05

96

7,82

1998

344

279

642

1060

1040

447

241

256

265

318

427

356

473

5,81

183

14,9

1999

359

370

581

891

1010

540

195

222

217

224

266

254

427

5,25

166

13,5

2000

271

273

486

687

635

279

245

262

232

270

305

339

357

4,39

139

11,3

2001

392

424

606

841

633

343

311

201

195

214

248

222

386

4,74

150

12,2

2002

213

444

632

562

342

212

138

107

108

208

304

214

290

9,15

2003

159

158

199

573

902

411

188

182

226

253

327

294

323

10,1

2004

301

345

591

993

715

437

298

245

174

199

227

233

398

12,6

2005

339

254

287

590

717

467

415

272

178

179

236

321

355

11,2

2006

252

204

234

888

1040

587

294

230

324

363

420

414

438

13,8

2007

399

428

612

728

488

239

186

179

167

205

238

294

347

10,9

2008

250

220

474

523

420

252

173

143

120

145

166

233

260

8,22

де: Qср - середнє місячні витрати води у куб.м/с;


М - показник водозбору л/с з кожного квадратного км;


Н - показник площинного стоку за винятком поглинання, мм;


W - сумарні річні витрати води у куб. км.


Таблиця 3.2.2.


Середні рівні води у річки Десна у місті Чернігів (Відмітка нуля поста 102.44 м. Балтійський футшток)

















































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































Рік

01

02

03

04

05

06

07

08

09

10

11

12

За рік

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

1884

583

370

219

177

184

178

205

240

292

1885

319

232

277

554

465

275

194

181

199

178

205

237

292

1886

288

257

224

625

565

278

285

218

179

166

189

233

292

1887

261

224

249

550

551

228

194

167

196

247

286

359

293

1888

261

224

249

550

657

362

269

302

231

192

230

359

292

1889

261

224

249

550

658

300

197

190

206

323

406

359

292

1890

261

224

249

647

388

227

292

195

161

172

291

359

292

1891

261

224

249

655

435

215

166

136

127

130

291

359

292

1892

261

224

249

601

534

248

162

151

139

147

291

359

292

1893

261

224

249

550

666

413

244

270

232

243

291

359

292

1894

261

224

249

497

521

280

265

217

257

287

376

391

292

1895

352

354

358

727

743

393

278

232

210

209

305

331

374

1896

273

285

278

555

736

552

295

296

296

231

218

264

356

1897

260

295

527

717

526

258

198

173

155

164

167

205

304

1898

209

236

235

514

558

303

258

213

165

178

204

208

273

1899

250

298

317

506

534

232

224

177

200

252

281

278

296

1900

254

252

284

630

668

299

237

179

149

162

206

231

296

1901

282

255

331

723

650

330

224

177

172

184

196

228

315

1902

341

427

444

662

534

384

313

309

263

272

332

265

378

1903

255

332

565

603

408

324

320

322

228

214

311

364

354

1904

296

289

403

511

550

286

220

182

173

176

211

252

296

1905

283

242

247

634

689

311

215

178

186

318

464

464

353

1906

406

345

555

717

507

275

249

279

237

274

320

395

380

1907

408

359

344

641

707

360

311

376

320

237

228

288

382

1908

308

296

332

611

769

468

319

261

211

216

224

243

355

1909

246

252

264

525

683

499

437

338

220

201

226

261

346

1910

289

322

342

567

493

270

196

234

292

230

248

290

314

1911

338

309

307

559

570

286

271

210

191

188

198

205

303

1912

209

211

288

601

591

437

277

225

231

275

285

277

325

1913

289

277

399

619

331

238

269

342

301

249

282

356

330

1914

372

405

572

638

457

251

220

203

198

211

231

278

336

1915

288

340

609

776

630

313

210

258

242

236

254

383

378

1916

396

362

410

767

593

334

262

279

248

272

395

403

393

1917

382

331

303

762

685

349

252

266

288

274

291

335

377

1918

343

340

385

525

513

269

234

278

284

282

267

272

333

1919

343

340

357

619

676

381

307

297

297

259

290

373

333

1920

423

351

566

692

492

2273

224

186

182

181

188

212

331

1921

224

242

311

547

324

201

188

158

145

154

172

170

236

1922

170

189

376

705

517

247

226

180

162

184

242

285

290

1923

398

344

448

523

574

320

216

196

183

190

244

286

327

1924

290

276

290

688

662

286

183

174

163

166

190

205

298

1925

211

242

378

396

227

179

211

206

233

252

313

358

267

1926

385

344

327

641

702

332

206

186

204

266

380

344

360

1927

284

257

399

659

649

463

360

266

213

209

257

285

358

1928

287

287

281

592

740

488

331

241

269

280

320

385

392

1929

346

274

260

497

783

489

303

284

198

200

228

228

341

1930

239

234

378

625

420

254

223

223

227

250

318

346

312

1931

305

254

266

550

789

473

276

223

225

249

295

279

349

1932

294

294

265

711

720

440

363

287

232

233

302

384

377

1933

375

284

345

686

601

598

700

457

511

599

556

547

513

1934

406

354

487

730

457

275

266

350

261

230

279

346

370

1935

279

279

445

690

579

325

229

236

217

226

285

324

343

1936

382

533

578

649

540

274

202

172

191

241

284

341

366

1937

313

257

484

770

505

274

198

205

226

226

258

382

342

1938

435

356

444

701

520

303

204

173

161

174

206

206

324

1939

206

315

435

500

434

247

178

158

135

147

182

222

263

1940

224

214

241

682

643

275

179

182

177

204

228

259

292

1941

234

231

258

634

703

477

316

296

307

317

398

358

377

1942

328

278

290

594

770

567

364

261

214

208

225

236

361

1943

254

242

312

524

499

312

227

219

193

210

214

258

289

1944

264

345

409

548

569

375

312

296

213

195

231

285

337

1945

253

242

298

665

548

346

260

255

315

309

368

328

349

1946

319

345

357

699

614

277

196

183

183

202

209

233

318

1947

223

228

295

765

565

275

217

188

228

220

239

349

316

1948

432

526

409

566

539

265

215

190

185

195

214

227

330

1949

227

223

262

493

501

222

226

238

218

191

199

244

270

1950

247

230

397

458

367

200

191

201

206

199

254

260

268

1951

257

228

331

742

523

339

224

191

203

204

195

231

306

1952

278

307

297

445

665

323

264

221

217

245

402

507

348

1953

521

356

339

731

666

446

304

256

238

277

252

276

391

1954

270

246

249

494

539

325

210

185

184

219

231

239

284

1955

260

315

387

701

605

351

227

201

170

178

197

217

317

1956

224

218

221

535

679

368

255

270

304

249

259

315

325

1957

346

374

534

591

603

340

245

239

238

279

260

264

359

1958

285

313

444

603

716

392

301

275

297

280

339

306

379

1959

432

418

417

583

544

297

227

200

185

214

234

237

332

1960

275

263

304

660

585

251

192

184

211

224

305

376

319

1961

438

380

395

523

416

301

204

182

196

201

206

244

307

1962

275

290

338

601

562

331

299

303

307

279

289

325

350

1963

296

268

284

485

731

325

212

176

169

1722

197

205

293

1964

206

203

208

500

657

308

201

187

177

180

191

228

270

1965

269

233

237

487

434

290

272

276

234

215

218

294

288

1966

448

420

673

698

489

267

240

209

175

183

220

275

358

1967

298

295

316

682

656

301

226

188

191

196

211

228

316

1968

268

260

293

661

556

253

194

202

220

253

238

232

302

1969

296

232

225

565

668

366

283

234

240

219

260

308

325

1970

348

327

361

806

700

396

259

224

236

283

385

339

389

1971

385

514

422

700

576

312

308

281

240

302

349

419

401

1972

429

291

270

457

414

246

259

215

158

190

233

252

284

1973

238

229

333

468

436

288

233

264

258

244

340

369

308

1974

379

404

518

448

368

364

422

353

370

206

264

301

366

1975

359

349

375

461

317

211

165

151

142

148

147

175

250

1976

202

193

199

476

431

244

187

176

175

176

190

204

238

1977

234

208

373

526

426

287

266

245

264

243

289

358

310

1978

334

274

387

665

581

350

297

300

241

290

307

281

359

1979

286

382

413

731

597

242

200

238

207

222

269

325

343

1980

378

342

305

530

691

503

386

364

355

325

340

409

411

1981

470

556

530

654

592

327

261

204

231

287

369

401

407

1982

535

501

445

576

638

405

344

325

280

259

307

345

413

1983

379

444

497

661

568

309

238

213

196

211

221

284

352

1984

329

303

318

456

402

268

353

332

228

272

266

289

318

1985

302

300

299

606

654

317

317

272

273

347

337

374

367

1986

359

338

309

655

622

295

255

213

266

251

277

237

340

1987

275

239

249

478

638

471

283

222

238

267

234

264

322

1988

330

343

349

682

610

374

306

259

256

245

237

276

356

1989

344

388

502

498

378

225

241

200

159

188

204

222

296

1990

350

372

465

495

394

278

244

224

220

294

338

402

340

1991

409

390

370

539

464

381

271

202

180

216

305

316

337

1992

333

332

374

470

407

213

153

117

113

160

238

276

266

1993

286

347

310

445

387

194

208

235

231

249

271

255

285

1994

388

410

346

599

679

444

272

166

155

164

193

206

334

1995

261

280

494

548

463

326

224

184

184

228

241

300

311

1996

267

234

320

471

505

261

178

143

137

173

208

247

262

1997

234

233

328

379

326

229

198

183

148

209

282

306

255

1998

381

329

450

623

635

379

239

253

259

301

382

431

389

1999

426

436

498

583

614

431

210

223

227

242

272

303

372

2000

367

378

453

505

497

278

247

273

245

263

302

338

346

2001

383

430

483

569

483

321

296

209

200

224

257

285

345

2002

299

405

510

475

324

224

153

128

122

218

293

275

286

2003

237

245

276

448

596

371

198

192

232

249

314

285

304

2004

326

383

439

619

529

381

289

247

182

207

232

263

345

2005

331

361

391

453

512

394

363

257

180

181

229

317

331

2006

375

316

308

550

627

468

270

219

294

324

367

362

373

2007

349

413

494

542

403

225

180

174

158

197

227

284

304

2008

304

280

425

483

407

274

202

171

146

173

195

279

278

2009

2010


Рисунок 3.2.2. Оцінка кореляції між рівнем та стоком води у р. Десна за 124 року.



Рисунок 3.2.3. Оцінка кореляції між найвищим та найнижчим рівнем води у р. Десна у кожному окремому році за 124 року


Здійснена математична обробка результатів спостережень дає змогу стверджувати:


1. На території Чернігівської області діють загальнопланетарні закономірності.


2. Взаємозв’язок між середнє місячними опадами і середнє місячною температурою має місто, але на відмінність від температури опади мають більшу непередбаченість.


3. Оскільки у минулому рівень Десни ніколи не опускався нижче 113 см по мірному футштоку, у найближчі 50 років рівень не впаде менш 100 см по точки виміру, тобто стік може змінюватися, але річка Десна, як водна артерія, буде існувати ще довго.


Розділ 4. Організаційний, та виробничий базис для екологічно-безпечного користування природними здібностями річки
Десна


4.1 Основні положення Водного Кодексу України


Всі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.


Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об'єктами.


В умовах нарощування антропогенних навантажень на природне середовище, розвитку суспільного виробництва і зростання матеріальних потреб виникає необхідність розробки і додержання особливих правил користування водними ресурсами, раціонального їх використання та екологічно спрямованого захисту [1].


Водний кодекс, в комплексі з заходами організаційного, правового, економічного і виховного впливу, сприятиме формуванню водно-екологічного правопорядку і забезпеченню екологічної безпеки населення України, а також більш ефективному, науково обґрунтованому використанню вод та їх охороні від забруднення, засмічення та вичерпання.


Завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.


Водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ) та іншими актами законодавства.


Земельні, гірничі, лісові відносини, а також відносини щодо використання та охорони рослинного і тваринного світу, територій та об'єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря, виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу України, що виникають під час користування водними об'єктами, регулюються відповідним законодавством України [12].


Усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд.


До водного фонду України належать:


1) поверхневі води:


природні водойми (озера);


водотоки (річки, струмки);


штучні водойми (водосховища, ставки) і канали;


інші водні об'єкти;


2) підземні води та джерела;


3) внутрішні морські води та територіальне море.


До земель водного фонду належать землі, зайняті:


морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами;


прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм;


гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;


береговими смугами водних шляхів.


До водних об'єктів загальнодержавного значення належать:


1) внутрішні морські води та територіальне море;


2) підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання;


3) поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків;


4) водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних [11].


До водних об'єктів місцевого значення належать:


1) поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення;


2) підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.


Води (водні об'єкти) є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування.


Народ України здійснює право власності на води (водні об'єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві Ради.


Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об'єктами) можуть надаватися відповідним органам державної виконавчої влади.


4.2 Загальні положення про екологічне безпечну організаційну форму виробничої діяльності річкового транспорту України


До складу річкового транспорту входять підприємства річкового транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, порти і пристані, судна, суднобудівно-судноремонтні заводи, ремонтно-експлуатаційні бази, підприємства шляхового господарства, а також підприємства зв'язку, промислові, торговельні, будівельні та постачальницькі підприємства, навчальні заклади, заклади охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, культури, проектно-конструкторські організації та інші підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу річкового транспорту.


До земель річкового транспорту належать землі, надані в користування під:


- порти, спеціалізовані причали, пристані і затони з усіма технічними спорудами та устаткуванням, що обслуговують річковий транспорт;


- пасажирські вокзали, павільйони і причали;


- судноплавні канали, судноплавні, енергетичні та гідротехнічні споруди, службово-технічні будівлі;


- берегоукріплювальні споруди і спеціальні насадження для вирощування деревини, в тому числі ділової;


- вузли зв'язку, радіоцентри і радіостанції;


- будівлі, берегові навігаційні знаки та інші споруди для обслуговування водних шляхів, судноремонтні заводи, ремонтно-експлуатаційні бази, майстерні, судноверфі, відстійно-ремонтні пункти, склади, матеріально-технічні бази, інженерні мережі, службові та культурно-побутові приміщення, інші об'єкти, що забезпечують роботу річкового транспорту [10].


Для робіт, пов'язаних із судноплавством і сплавом на внутрішніх водних шляхах, поза населеними пунктами виділяється у встановленому порядку берегова смуга. Землі берегової смуги не вилучаються у землекористувачів і використовуються відповідно до чинного законодавства України.


Технічний, класифікаційний і судноплавний нагляд за річковими суднами здійснюється Українською державною інспекцією Регістру та безпеки судноплавства у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.


Внутрішній (річковий) транспорт, як галузь народного господарства, є одним із найважливіших видів транспорту, що у взаємодії з залізничним і іншими видами транспорту сприяє забезпеченню нормального виробництва й обігу продукції промисловості і сільського господарства і задовольняє потреби населення в пересуванні по внутрішніх водних шляхах. Основним обов'язком органів річкового транспорту України є виконання вантажних і пасажирських перевезень.


Органи річкового транспорту, а також підприємства й організації - вантажовідправники і вантажоодержувачі зобов'язані при перевезеннях вантажів суворо дотримуватись інтересів держави і забезпечувати повне і ритмічне виконання плану перевезень у цілому, по кожному виду вантажів і по кожному пароплавству, порту або пристані, цілість і своєчасну доставку вантажів, раціональне використання флоту, безпеку прямування флоту і максимальної економії транспортних витрат у народному господарстві.


Плавання судів по річкових шляхах України припускається під прапором України.


Виключення з цього правила для судів, що належать іноземним дипломатичним і консульським представництвам, припускаються в відповідності з чинними міжнародними угодами і звичаями.


Перелік рік, в устя яких вирішується захід морських судів, що плавають під іноземними прапорами, встановлюється відповідними державними органами.


Плавати під прапорами України можуть судна: які є державною власністю і, що знаходяться у веденні, організацій, підприємств.


Основними органами, у веденні яких знаходиться приналежний українській державі флот на річкових шляхах, є підвідомчі Міністерству транспорту, а також органи головних управлінь річкового транспорту [10].


Інші державні органи, а також кооперативні й інші громадські організації можуть мати судна й експлуатувати їх для своїх виробничих потреб, а також для перевезень вантажів, що не перевозяться пароплавствами річкового флоту або управліннями річкового транспорту.


Порядок перевезення вантажів зазначеними судами встановлюється відповідними органами річкового флоту або управліннями річкового транспорту. Органи Міністерства зв'язку України мають свої судна для перевезення пошти й обслуговування кабельних переходів.


Перевезення пасажирів на судах цих організацій припускаються лише з дотриманням правил, установлених органами річкового флоту, і з дозволу органів нагляду за судноплавством. Під найменуванням "пароплавство" розуміються судноплавні організації.


Перевезення військових частин, команд, бойової техніки, військового майна і вантажів із військових складів і баз у пункти споживання, палива і будівельних вантажів власної заготівлі, а також буксирування судів і інших об'єктів Міністерства оборони України здійснюються на підставі особливих положень про військові перевезення.


Необхідне відзначити, що всі пересування водного транспорту здійснюються на підставі дозволів „Укрречьпуть”. Тобто при будь-якому екологічному забрудненню навколишнього природного середовища водним транспортом, це буде з’ясовано, винні будуть покарані, а наслідки ліквідовані за рахунок винної сторони.


4.3 Загальні відомості про технічну оснащеність ВАТ „Чернігівський річковий порт” та пропозиції про більш вигідне застосування його можливостей в умовах фінансової кризи


ВАТ "Чернігівський річковий порт" розташований на річки Десна і є основним перевізником навалювальних і генеральних вантажів.


Адреса: м.Чернігів, вул.Підвальна, 23


Пропускна здатність порту в період навігації 25 тис.тонн за добу.


Вiдкрите акцiонерне товариство "Чернiгiвський рiчковий порт" - акцiонерне товариство по перевезенню вантажiв та пасажирiв, переробцi вантажiв, виконанню ремонтних робiт власного флоту. Починаючи з ХIХ столiття перевезення на річки Деснi здiйснював приватний флот. В 1919 роцi флот було нацiоналiзовано та створено РЕБ i пристань, як державнi пiдприємства, що входили до складу єдиного на Українi об'єднання "Укррiчфлоту". В 1959 роцi об'єднали РЕБ i пристань пiд назвою "Чернiгiвська пристань". З серпня 1964 року "Пристань" у складi "Укррiчфлоту" було переiменовано в "Чернiгiвський рiчковий порт". 10.11.1992 року був наказ Фонду державного майна України № 477 "Про перетворення пiдприємств i органiзацiй Українського державного мiжгалузевого об'єднання рiчкового флоту "Укррiчфлот" в акцiонернi товариства". На базi майна державного пiдприємства в процесi приватизацiї державне пiдприємство "Чернiгiвський рiчковий порт" було перетворене у вiдкрите акцiонерне товариство. Зареєстровано його 17 травня 1993 року рiшенням мiськвиконкому № 95.


ВАТ "Чернiгiвський рiчковий порт" - органiзацiя, яка не має дочiрнiх пiдприємств та фiлiй, представникiв у iнших галузях. Органiзацiя складається з таких структурних пiдроздiлiв: - вантажна дiльниця, яка виконує перевантажувальнi роботи; - служба експлуатацiї флоту, яка органiзує перевезення вантажiв та пасажирiв; - портовi майстернi; - пристань Новгород-Сiверський [10].


Наявні потужності:


1. 8 механізованих причалів загальною довжиною 808 м. До вантажних причалів ведуть залізничні колії, є контейнерний майданчик.


2. Портові крани "ГАНЦ" в/п 5 тн - 3 од., в/п 10 тн. - 3 од.;


3. Плавкрани: в/п 5 тн - 3 од.; в/п 16 тн - 1 од.;


4. Роторний навантажувач для перевантаження піску на автотранспорт продуктивністю 250 т/годин. - 1 од.;


5. Екскаватори - 2 од., навантажувачі, бульдозери та інша техніка;


6. Несамохідні судна вантажопідйомністю 1130 тн - 14 од.;


7. Буксирні теплоходи прічки Р-33Б потужністю 600 к. с. - 4 од.;


8. Суховантажні теплоходи в/п 600 тн - 2 од.;


9. Буксирні теплоходи прічки Р-96 потужністю 150 к. с. - 3 од.;


10. Буксирні теплоходи прічки 570 потужністю 300 к. с. - 11 од.;


11. Буксирні теплоходи прічки 730 потужністю 300 к. с. - 3 од.;


12. Несамохідні судна загальної вантажопідйомністю 33894 тн. - 30 од.


З 1996 річки порт здійснює вантажоперевезення по річки Дунай своїм буксирним і несамохідним флотом у порти Румунії, Болгарії, Сербії, Угорщини, Хорватії.


Вартiсть незавершеного виробництва включає прямi витрати та виробничi накладнi витрати. Готова продукцiя вiдображається за виробничою собiвартiстю. МШП списуються на собiвартiсть 100% в момент передачi зi складу в експлуатацію. Основнi засоби вiдображенi в облiку за фактичними витратами на їх придбання, доставку, встановлення, з урахуванням сум декiлькох обов'язкових дооцiнок, якi були проведенi у зв'язку з iнфляцiєю, починаючи з 1992 року, за рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв України. Одиницею облiку основних засобiв є об'єкт основних засобiв. Пiдприємство застосовує норми i методи нарахування амортизацiї основних засобiв, передбаченi податковим законодавством. Нарахування амортизацiї проводиться щомiсячно. Придбанi нематерiальнi активи (НА) нараховуються на баланс пiдприємства за первiсною вартiстю. Нарахування амортизацiї на здiйснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється пiдприємством. грошовi кошти. Грошовi кошти включають суму грошей в касi. Загальна сума грошових коштiв на кiнець року становить 1646,0 тис.грн. визначення доходу. Доход вiд реалiзацiї продукцiї визначається у вiдповiдностi з методом нарахувань при вiдвантаженнi товарiв. Доход вiд надання послуг (перевезення вантажiв, оренда примiщень, теплоходiв, кранiв) вiдображаються в облiку, коли надання послуг здiйснено. дебiторська заборгованiсть. Дебiторська заборгованiсть за товари, послуги, роботи включає заборгованiсть за реалiзованi в кредит товари, наданi послуги, роботи. Iнша дебiторська заборгованiсть складається iз заборгованостi, що не пов'язана з продажем продукцiї та наданням послуг. Курсовi рiзницi, якi виникають у зв'язку iз здiйсненням операцiй в iноземнiй валютi, визначаються як дохiд або витрати у вiдповiдному звiтному перiодi [12].


Основнi види дiяльностi товариства це:


1) Виконання всiх видiв перевезень вантажiв i пасажирiв рiчковим транспортом;


2) Виконання перевантажувальних робiт на вантажних дiльницях порту, пристанях i клiєнтурських причалах;


3) Надання транспортних послуг. Пiдприємство має на балансi портовi та плавучi крани, буксирний флот потужнiстю 150,300 i 600 к.с., маневрений i пристосований для судноплавства на річки Десна, Днiпро, Дунай.


Найбiльший об'єм перевезень здiйснюються на річки Днiпро - 68,6% та на річки Дунай - 29,5%, на річки Десна лише 1,9%. Перевантажувальнi роботи також в основному проводились на річки Днiпро i складали 98,5%. Основною причиною скорочення об’ємів перевезень на річки Десна є неплатоспроможнiсть ВАТ "Чернiгiвського заводу будiвельних матерiалiв", а також конкуренцiя на перевезення пiску з iнших районiв Чернiгiвської областi. ВАТ "Чернiгiвський рiчковий порт" має на балансi гiдротехнiчнi споруди (причали, набережнi), якi не ввiйшли до статутного фонду i є власнiстю держави. Права розпоряджатися державним майном порт не має, але витрати на утримання несе акцiонерне товариство. В цьому роцi їх передали державному пiдприємству "Адмiнiстрацiя рiчкових портiв України" 14.07.2008 року. Така ж ситуацiя з житловим фондом. На фiнансове становище пiдприємства також впливає дебiторська заборгованiсть, яка на протязi 2008 року склала 1356,1 тис. грн. Конкуренцiї на перевезення вантажiв по річки Десна немає, але вiдсутнi замовлення на цi послуги. На річки Дунай нашому флоту велику конкуренцiю складають судноплавнi компанiї України та їнших країн, якi мають бiльш сучасний флот [10].


Дiяльнiсть порту має сезонний характер i крiм того повнiстю залежить вiд рiвнiв води на річки Десна. Перевезення здiйснюються тiльки весною та восени. У липнi-серпнi рiчка мiлiє i перевезення стають не рентабельними. Крiм того, враховуючи недостатнє фiнансування держпiдприємства "Укрводшлях", рiчка Десна не чиститься, пiдмитi течiєю зваленi дерева засмiчують рiчку, одночасно створюючи небезпеку для судноплавства.


Вантажообіг Чернігівського річкового порту за підсумками 3-х кварталів 2007 річки склав 619 тис. т, що на 2,2% менше, ніж за аналогічний період минулого року. За даними адміністрації підприємства, за відсутності перевалки зовнішньоторговельних вантажів, весь вантажообіг склав каботаж.


На долю Чернігівського порту припадає близько 5% всього сумарного вантажообігу українських річкових портів, який за 9 міс. 2007 річки збільшився на 16,6% - до 13,3 млн т.


В 2009 річки ВАТ "Чернiгiвський рiчковий порт" планує виконання об’ємних показникiв майже на рiвнi 2008 року. Доходи за 2008 рiк склали 22729,5 тис.грн., витрати - 21105,1 тис.грн. План по доходам на 2009 річки планується в розмiрi 18134,3 тис.грн., по витратам - 17749,5 тис.грн. Прибуток складає 504,9 тис.грн. Зниження запланованих доходiв в 2009 роцi пояснюється тим, що в 2008 річки перевезення i перевантаження пiску проводилось повнiстю на річки Днiпро в Київському регiонi, з отриманням доходів кожний місяць. В 2009 річки 150 тис. тон піску планується перевезти i 300 тис. тон пiску переробити на річки Десна з надходженням доходiв по мiрi його реалізації. Зниження витрат на 2009 річки планується на 15,9 % вiд витрат 2008 річки


Річковим транспортом здійснювалися перевезення вантажів у внутрішньому та закордонному сполученнях. Питома вага перевезень у закордонному сполученні становила 58,9%.


У порівнянні з І півріччям 2008 річки обсяги вантажних перевезень річковим транспортом зменшилися майже на чверть (24,2%), вантажообороту - на 4%. Послугами річкового транспорту скористалося на 12,3% пасажирів менше, ніж рік тому, а пасажирооборот скоротився на 12,6%.


Це спонукає пошуку інших варіантів діяльності, з метою отримання доходу. Екологічний туризм швидко розвивається у Африці, Нової Зеландії, Австралії, Молдавії, Росії, Болгарії та багатьох інших державах. На Україні екологічний туризм активно розвивається у Закарпатті, Львівської області, гірському Криму. Але у Чернігівської області справа не вирішується, хоча „Зачарована Десна” один з найкращих туристичних об’єктів України. Чернігівський річковий порт має всі можливості створити мережу готельних комплексів від устя Десни до Новгород – Сіверського, з центральним комплексом у м.Чернігів, де вже існує ресторан та складські приміщення. Необхідне відзначити, що досвід міжнародної співпраці у галузі екологічного туризму вже є.



Висновки


Отримані дані дозволили не тільки дати об'єктивну оцінку змінам норм стоку річки Десна, але і оцінити зміни його статистичних характеристик. Виконані розрахунки показали, що в цілому стік води річки Десна змінюється синхронно загальної ситуації, але поки ще зміни річного стоку не виходять за межі історично зареєстрованих змін. Таким чином, можна зробити висновок про те, що господарська діяльність в басейні річки Десна привела до зниження стоку, але не вплинула на розмах його природних коливань, і не має катастрофічного характеру. Фактично зменшення інтенсівності паводку привело до збільшення стоку у літній період (що і потрібне для екологічного туризму).


Необхідно відзначити, що в зв'язку зі складним характером кліматичних і погодних процесів прямий зв'язок між сонячною активністю і водністю річки Десна однозначно не встановлена. Однак збіг піків сонячної активності і піків водності говорить про те, що такий зв'язок все-таки є. Десна сама могутня дренажна система Чернігівської області, що виносить за її межі поверхневі забруднення у вигляді пестицидів, солей важких металів, радіонукліди та інші наслідки антропогенного впливу. В області немає іншої виробничої структури, що також як Чернігівський річковий порт була зацікавлена в рішенні екологічних і гідродинамічних проблем річки Десна, як водної артерії. Області екологія Десни перебуває під контролем екологічної служби області, є державні програми і джерела фінансування, вони спрямовані в Чернігівський річковий порт для проведення глибинних робіт, очищення фарватеру, відновлення екосистеми річки Десна.


Україна граничить з багатьма Європейськими державами, тому трансграничний перенос має певний вплив на стан водозбірних площ і поверхневих вод у басейні річки Дніпро. В Україні переважає західний перенос повітряних мас, тому шкідливі викиди в атмосферу в державах Західної і Центральної Європи переносяться на території Західних і Північних областей України, включаючи і верхню частину басейну Дніпра і Десни. Більше всього двоокису азоту (NO2) надходить в Україну з Польщі (450 т), Німеччини (305 т), Словаччини (196 т). Сполуки сірки в складі забруднених атмосферних мас надходять з території Польщі (153 т) і Румунії (115 т). Однак оплату за отримане забруднення Україна поки не одержує і відповідні заходи щодо поновлення флори і фауни не проводяться, що в перспективі завдасть шкоди екологічному туризму.


Питання про одержання компенсацій від наших фінансово благополучних Західних сусідів необхідно ставити вже сьогодні, у тому числі через украй повільно функціонуючий Гаазький суд.


Головними згідно поставленої мети були вирішені такі окремі завдання, які відображені у відповідних розділах дипломної роботи. Поставлену мету досягнуто вирішенням таких завдань:


– здійснено аналіз загально-планетарних тенденцій зміни клімату на підставі узагальнення як з першоджерел всесвітнього рівня, так і за даними системи метеостанцій України, Росії та Білорусі, що здійснюють спостереження за станом басейну річки Дніпро;


– сформована та оброблена база даних по параметрах температури, опадів та річкового стоку у Чернігівський області за даними метеостанція Семенівка та водомірний пункт м.Чернігів;


– здійснено математичний аналіз та побудовані графічні матеріали які ґрунтовно підтверджують отримані наукові висновки;


– з’ясовано можливості судноплавства водною артерією річки Десна на найближчі 50 – 75 років як задовільні, у тому числі з метою забезпечення потреб екологічного туризму, який потребує суден вже встановленої судноплавної характеристики;


– обґрунтовано конкретні пропозиції на користь конкретної виробничої структури – ВАТ “Чернігівський річковий порт”.


Таким чином проектне завдання виконано у повному обсязі за допомогою обраних методів досліджень.



Список використаних джерел


1. Водний Кодекс України. // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995, N 24, ст.189


2. Банников А.Г., Рустамов А.К., Вакулин А.А. Охрана природы. - М.: Агропромиздат, 1987 – 245 с.


3. Беспамятов Г.П., Кротов Ю.А. Предельнодопустимые концентрации химических веществ в окружающей среде: Справочник: Л: Химия, 1985. – 528 с.


4. Білявський Г.О. та інші. Основи екологічних знань: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2002. – 346 с.


5. Боков ВЛ., Лущик А.В. Основы экологической безопасности. - Симферополь: Сонат, 1998. - 224 с.


6. Вредные вещества в промышленности / Под ред. Э.Н. Левиной / -Л.: Химия, 1985. – 464 с.


7. Гінсірук С.А. Регіональне природокористування: Навч. посібник. – К., 1990.


8. Голубець М.А., Кучерявий В.П., Генсірук С.А. та ін. Конспект лекцій з курсу "Екологія і охорона природи". К., 1990. – 179 с.


9. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2000. – 203 с.


10. Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській області за 2008 рік. – Чернігів, 2009. – 186 с.


11. Екологія і закон: Екологічне законодавство України. Книга 1. /За ред. В.І.Андрейцева. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – 704 с.


12. Екологія і закон: Екологічне законодавство України. Книга 2. /За ред. В.І.Андрейцева. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – 576 с.


13. Евилович А.З. Утилизация осадков сточных вод. - М.: Стройиздат 1989


14. Екологічний моніторинг. Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни “Основи екології” для самостійної роботи студентів механічних та технологічних спеціальностей /Укл.: Старчак В.Г., Костенко І. А., Цибуля С, Д., Мартинюк О. Г., Буяльська Н. П.– Чернігів: ЧДТУ, 2004.– 129 с.


15. Жуков А.И., Монгайт И.Л., Родзиллер И.Д. Методы очистки производственных сточных вод. - М.: Стройиздат, 1985. – 298 с.


16. Загальна гідрологія. / За ред. Лисогора С.М. – К.: Фітосоціоцентр, 2000. – 264 с.


17. Злобін Ю.А. Основи екології. – К.: Лібра, 1998. – 246 с.


18. Злобін Ю.А. Основи екології. – К.: Лібра, 1998. – 246 с.


19. Капинос П.И., Панесенко Н.А. Охрана природы. - Киев: “Вища школа”, 1991. – 210 с.


20. Каракаша ИМ. Экологическое право Украины. - Одесса: Латстар, 2001. - 478 с.


21. Комплексное использование и охрана водных ресурсов. / Под редакцией О.А. Юшманова. - М.: Агропромиздат, 1985 – 234 с.


22. Крисаченко В.С. Екологічна культура: теорія і практика. - К.: Заповіт, 1996. - 108 с.


23. Кучерявий В.П. Екологія. – Львів: Світ, 2001. – 500 с.


24. Мазур И.И., Молдованов О.И. Курс инженерной экологии. - М.: Высшая школа, 1999. - 447 с.


25. Масюк Н.Т. Введение в сельскохозяйственную экологию. - Днепропетровск, 1989. - 192 с.


26. Методы охраны внутренних вод от загрязнения и истощения. / Под редакцией И.К. Гавич. - М.: Агропромиздат, 1985. – 320 с.


27. Миркин Б.М., Наумова Л.Г. Экология. - Уфа: Восточный университет, 1998. - 256 с.


28. Никаноров А.М., Хоружая Т.А. Экология. – М.: ПРИОР, 2000. – 304 с.


29. Охрана окружающей природной среды. / Под редакцией Г.В. Дуганова. - Киев: “Выща школа”, 1990. – 300 с.


30. Охрана окружающей среды /Под ред. С.В.Белова. – М.: Высшая школа, 1991. – 319 с.


31. Охрана производственных сточных вод и утилизация осадков. / Под редакцией В.Н. Соколова. - М.: Стройиздат, 1992. – 260 с.


32. Романенко В.Д. Основи гідроекології. – К.: Обереги, 2001. – 728 с.


33. Справочник по охране окружающей среды /В.С. Сахаев, Б.В. Щербицкий. – К.: Будівельник, 1986. – 152 с.


34. Степановских А.С. Экология. - М.: ЮНИТИ, 2001. - 703 с.


35. Туровский И.С. Обработка осадков сточных вод. - М.: Стройиздат, 1984. – 120 с.


36. Экология города: Учебник. / Под ред. Ф.В.Стромберга. – К.: Либра, 2000. – 464 с.
Сохранить в соц. сетях:
Обсуждение:
comments powered by Disqus

Название реферата: Вплив антропогенного забруднення р Десна на втрату ролі судноплавної артерії

Слов:26953
Символов:267363
Размер:522.19 Кб.