Класифікація джерел трудового права України

Класифікація джерел трудового права України

Джерела трудового права численні і різноманітні, їх можна класифікувати:

1)
Залежно від органу який прийняв нормативно правовий акт (НПА), джерела трудового права поділяються на:

· НПА прийняті законодавчим органом влади. “Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України". Верховна Рада приймає такі нормативні акти в галузі трудового права як закони та постанови.

· НПА прийняті Президентом України. До них відносяться такі нормативні акти як укази та розпорядження. Стаття 75 Конституції України прийнятій на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року.

· НПА видані центральними органами державної влади, такими як Міністерство праці та соціальної політики та іншими.

· НПА прийняті органами державної влади і управління.

· НПА прийняті органами місцевого самоврядування.

2) За степенем важливості та субординації усі джерела трудового права поділяються на:

· Закони. Закони є кодифіковані такі як Кодекс Законів про працю України, та поточні за окремими галузями права.

· Підзаконні акти.

3) За формою акта джерела трудового права поділяються на:

· Закони

· Укази Президента України

· Розпорядження Президента України

· Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України,

· Правила

· Положення

· Інструкції

· Накази

· Рекомендації і т.і.

4) За степенем узагальнення акти є:

· Поточні

· Кодифіковані

· Комплексні.

5) За сферою діяльності джерела трудового права поділяються на:

· Загальнодержавні - ті НПА, дія яких поширюється на всю територію України.

· Галузеві - це накази, розпорядження, положення галузевих міністерств, що містять приписи з окремих питань регулювання трудової дисципліни на підприємствах певної галузі.

· Міжгалузеві.

· Муніципальні.

· Локальні - акти, що видаються в межах певного підприємства.