РефератыИностранный языкСкСкладні питання культури мови

Складні питання культури мови

План



Координація підмета і присудка


Складні випадки керування в українській мові


Норми вживання прийменників у словосполученнях. Особливості використання прийменника по


Синтаксичні норми побудови складних речень


Література




Координація підмета і присудка

Конкретна форма дієслова-присудка зумовлюється конкретною граматичною формою підмета. Таке співвідношення форм головних членів речення відповідає підрядному зв’язку узгодження. І тому традиційні граматики, класифікують підмет і присудок як предикативне словосполучення, вбачали між ними зв'язок узгодження.


Але останнім часом у вітчизняному мовознавстві внаслідок глибшого вивчення типів підрядних зв’язків між компонентами словосполучень побутує інша думка про зв'язок між підметом і присудком. У сучасних наукових працях із синтаксису простого речення та в спеціальних дослідженнях, присвячених підрядним зв’язкам у словосполученнях, розмежовується узгодження, яке буває між означуваним словом (іменником) і означенням (прикметником, займенником, дієприкметником), та зв'язок, що існує між головними членами речення. Підмет і присудок перебувають у предикативному зв’язку, який не ототожнюється ні з сурядним, ні з підрядним. Не розглядається він і в словосполученнях, бо на основі головних членів речення формується речення, а не словосполучення. Дослідники вважають, що між ними існує к о р е л я ц і я, тобто уподібнення граматичних форм.


Координація форм підмета і присудка зумовлюється різними причинами. На граматичну форму присудка насамперед може впливати граматична форма підмета (рід, число), характер лексичних значень іменників-підметів (істота / неістота), позиція присудка щодо підмета (особливо при однорідних підметах) тощо.


Особливості узгодження підмета з присудком:


1)

підмет, виражений іменником + числівником


а)
якщо числівник, закінчується на одиницю
(31, 151 і т.д.), то форма присудка виражається в однині (Двадцять один комп’ютер придбав банк)
;


б)
якщо числівник закінчується на два, три, чотири
, то форма присудка виражається у множині (однина - у безособовому реченні): Чотири студенти пропустили заняття
, Чотири студенти було відзначено на святі
;


в)
якщо підмет виражений збірним
числівником, то форма присудка може бути або в однині, або в множині: Семеро студентів з’явилося (або з’явилися) на консультації
;


г)
якщо підмет виражений іншими числівниками, то присудок - в однині або в множині: Сімнадцять агрегатів списали (або списано) у зв’язку з їхньою якістю.


2)
якщо підмет виражений словами більшість, меншість, багато, мало, ряд, частина, кілька, декілька + іменник
, то присудок має форму однини (Більшість абітурієнтів буде зарахована на стипендію та забезпечення гуртожитком
) або у множині, коли головні члени речення розділені підрядним реченням, коли головні члени є однорідними (Ряд питань, які внесені до іспиту, будуть поставлені в письмовій формі
);


3)
якщо підмет виражений займенниками хто, дехто, ніхто, ніщо
та ін., то форма присудка - в однині: Усі, хто прийшов реєстрацію, повинні з’явитися вчасно
;


4)
якщо підмет виражений іменник + прикладка
:


а)
виставка-продаж, музей-садиба
, де підмет - родове поняття, ширше, а прикладка - видове, вужче, то присудок узгоджується із підметом, а не з прикладкою: Школа-інтернат має всі зручності
;


б) родова назва + символічна назва
(фабрика "Боженківець", кінотеатр "Україна"
і под.), то присудок узгоджується із загальною, родовою назвою: Об’єднання "Світило" уклало угоду на постачу друкарського паперу
;


5)
якщо однорідні підмети розділені протиставними сполучниками не - а, не лише - а й
, то присудок виражається в однині: Не лише економічного, а й юридичного обґрунтування потребує ця проблема
;


6)
однорідні підмети із значенням, наприклад значна частина, велика кількість, цілий ряд, деяка сума
, присудок - в однині: Значна частина верстатів і механізмів відповідає сучасним вимогам деревообробки
;


7)
якщо підмет виражений абревіатурою
, то присудок узгоджується у роді, числі, що й головне слово у словосполученні, від якого утворено абревіатуру: УАН (Українська академія наук) була заснована в 1918 році
.


Отже, координація форм простого присудка і підмета, вираженого називним відмінком іменника (субстантивованого слова), позбавлена варіантності у формі числа. При підметах, виражених словосполученням, та при однорідних підметах координація форм присудка з підметами зумовлюється кількома як граматичними, так і смисловими факторами, тому й допускаються варіативність числової форми присудка.


Складні випадки керування в українській мові


Керуванням
називається такий тип підрядного зв’язку, за якого головне слово потребує від залежного певної відмінкової форми, що залишається постійною за будь-якої зміни головного слова.


Керувати можуть усі повнозначні слова, а бути керованими - тільки ті з них, що змінюються за відмінками.


Розглянемо нормативні залежні слова у конструкціях з керуванням, які виражені:


а) формою родового відмінка (кого, чого) - навчитися цього, виявляти його;


б) формою родового відмінка з прийменником у (у кого) - навчитися у кого;


в) формою родового відмінка з прийменником до (до кого, до чого) - звернулися до неї, ставитися до них;


г) формою знахідного відмінка (кого, що) - вкладати почуття, виховувати цю рису;


ґ) формою знахідного відмінка з прийменником у (у кого, у що) - вкладати у слова, викликати у відповідь;


д) формою знахідного відмінка з прийменником за (за що) - поважати за що;


е) формою знахідного відмінка з прийменником про - про неї знаєте;


є) формою орудного відмінка (ким, чим) - стане звичкою;


ж) формою орудного відмінка з прийменником з (з ким, з чим) - вітатися з людьми;


з) формою орудного відмінка з прийменником над (над ким, над чим) - подумайте над цим;


и) формою місцевого відмінка з прийменником у (у кому, у чому) - виховувати у собі.


Потрібно запам’ятати складні випадки правильного поєднання слів (керування) в українській мові, особливо це є важливим при перекладі з російської мови:


адресувати
кому


аналогія
з чим, до чого, між


чим


багатий / бідний
на що


болить
кому що


вживати
чого, що


вибачати
кому


вибачатися
перед ким


відповідно
до чого


вчитися
чого


глумитися
з кого-чого


ґрунтуватися
на чому


дбати
про кого-що, за кого-що


додержувати
чого


докоряти
кому


дорівнювати
чому


досягати
кого, чого


дякувати
кому-чому


ждати
кого-чого


заввишки
з кого, як хто-що


завдавати
чого


завдяки
чому


завідувач
чого


завідуючий
чим


заздрити
кому-чому, на кого-


що


запобігати
чому


заслуговувати
на кого-що,


кого-чого


заснований
ким-чим


застерігати
від чого


захворіти
на що


зачекати
на кого-що


згідно
з чим


здатний
на що, до чого


зневажати
кого-що


знущатися
з кого


ігнорувати
кого-що


командувач
кого-чого


командуючий
ким-чим


корисний
кому, для кого-чого


личити
кому-чому


милуватися
ким-чим, з кого


набувати
чого


навчатися
чого


наголошувати
що, на чому


надихати
на що


наповнений
чим


наражатися
на що


нарікати
на кого-що


насміхатися
з кого-чого


наштовхуватися
на кого-що


несила
кому


нехтувати
ким-чим


обертати
на кого-що, ким-чим,


рідше в кого-що


оволодіти
ким-чим


одружуватися
з ким


оженитися
на кому


опанувати
кого-що


опікувати
кого-що


опікуватися
ким-чим


освоїти
що


оснований
на чому


остерігатися
кого-чого
, рідше


від кого-чого


очікувати
кого-чого, на кого-що


панувати
над ким-чим


паралельно
до кого-чого


перевага
над ким-чим


переважати
над ким-чим


перейматися
чим


підлягати
чому


підпадати
під що


під силу
кому


піклуватися
про кого-що,


рідше за кого-що


побратися
з ким


повідомляти
кого,
рідше кому


поводитися
з ким-чим


подібний
до кого-чого


позбуватися
кого-чого


покласти початок
чому, у


чому


поступатися
ким-чим


потерпати
від чого


потребувати
чого


приглядати
за ким-чим


придатний
до чого, для чого


призводити
до чого


призначений
для кого-чого,


кому


припускатися
чого


присвячувати
кому-чому


пробачати
кому


протилежний
чому


прощати
кому


радіти
з чого, кому-чому


слідкувати
за ким-чим


сміятися
з кого-чого


співзвучни
й з чим, чому


сповнений
чого


сподіватися
кого-чого, на


кого-що


спричинити
що


стежити
за ким-чим


стосовно
чого, до чого


стосуватися
кого-чого


страждати
від чого


сумувати
за ким-чим, без


кого-чого


схожий
на кого-що, з ким-чим


тішитися
ким-чим, з кого-чого


торкатися
кого-чого


тотожний
чому, з чим


тужити
за ким-чим, рідше по


кому-чому


турбуватися
за кого-що, про


кого-що


тяжіти
до кого-чого


уболівати
за кого-чого


уникати
кого-чого


учитися
чого


упадати
за ким, біля (коло)


кого


хворий
на що


цуратися
кого-чого
, рідше


ким-чим


чекати
кого-що, на кого-що.



Норми вживання прийменників у словосполученнях. Особливості використання прийменника
по


Прийменник
- незмінне службове слово, яке вказує на синтаксичне підпорядкування іменника (або його еквівалентів) іншим словам у реченні або словосполученні.


Кожна мова має свої специфічні особливості у вживанні прийменників. Традиційно закріпленими значеннями в українській мові для прийменників є такі:


























Прийменник


Значення


Приклади


В (у), на, з, над, перед, при, до, уздовж та ін.


>

просторове


спати у гамаку, їхати на коні (їхати конем), прийти з лісу, будинок над морем, стояти перед дзеркалом, рости при дорозі, усміхнутися до мами.


За, у, до, о, через, над та ін.


часове


за звітний період, до сьомої години, через п’ять хвилин, за сім тижнів.


Від, через, з, в силу, з нагоди, завдяки, всупереч та ін.


причинове


ліки від ангіни, піти через хворобу, в силу обставин, з нагоди ювілею, завдяки дружбі, всупереч обставинам.


Для, на, заради


мети


для загального добра, заради миру.


Проти


порівняння


проти минулого року.



Між собою прийменники можуть вступати в антонімічні (на столі - під столом), омонімічні (за столом - відношення, за годину - часове), синонімічні відношення (біля дороги - коло дороги). Вибір прийменника при спілкуванні зумовлюється стилем мовлення, ситуацією комунікації, контекстом.


Прийменники можуть виступати у різних варіантах: це зумовлюється закономірностями милозвучності української мови. Зокрема, для прийменника з
характерні такі варіанти:





































Прийменник


Правило


Приклад


з


1. Перед словом, що починається голосним, незалежно від паузи або закінчення попереднього слова


Вітер з України.


2. Перед приголосним, (окрім с, ш
) або сполученням приголосних, якщо попереднє слово закінчується на голосний


Я пізнаю твою душу з тисяч інших.


Плугатарі з плугами йдуть (Т. Шевченко).


3. Часто на початку речення


З роси і сонця зіткана іде до нас весна.


із


1. Між словами, перше з яких закінчується на приголосний, а друге починається приголосним


Раз у раз із сходу країни приходили різні чутки.


2. На початку речення


Із глибоким сумом він згадував минуле


3. Перед словом, що починається глухим або сполученням двох приголосних


Вирізнятися із сотень інших людей - ознака індивідуальності.


зі


1. Перед сполученням приголосних, коли початковими виступають літери з, с, ц, ч, ш
, незалежно від закінчення попереднього слова


Серед пустелі зі страшною силою пронісся вихор.


зо


1. Завжди при числівниках два, три


Зо три години пацієнти чекали на лікаря.


2. Перед займенником мною (
можлива також форма зі
)


Зо мною він розмовляв тихим, спокійним голосом.



Для прийменників характерним явищем є міжмовне контактування. Навіть у таких близьких мовах, як українська та російська, прийменники використовуються по-різному, при чому значення прийменника виявляється лише в контексті: один і той же прийменник може перекладатися по-іншому. Прийменник "по"
займає серед них особливе місце, бо викликає найбільше труднощів при перекладі та вживанні.


Наведемо приклади перекладу найпоширеніших прийменників:
































































































Прийменник у російській мові


приклади


Прийменник в українській мові


приклади


по


а) дежурный по школе, гулять по городу


по


Черговий по школі


б) идти по берегу (Тв. падеж без предлога)


-


Іти берегом


(Ор. в. одн.)


в) пособие по литературе


з


Посібник з літератури


г) по собственному желанию, по поручению


за


За власним бажанням, за дорученням, за моїми даними


д) по адресу, по виду, по заказу, по требованию


на


На адресу, на вигляд (із вигляду), на замовлення, на вимогу


е) отпуск по болезни, по ошибке


через


Відпустка через хворобу, через помилку (і помилково)


є) коса по пояс, с 1937 по 1942 год, прийтись по вкусу


до


Коса до пояса, з 1937 до 1942 року, припасти до смаку


ж) по получении, смотря по погоде, комиссия по составлению резолюций, мероприятие по…, по обыкновению


інші (після, залежно, для, щодо, як)


Після одержання, залежно від погоди, комісія для складання резолюцій, заходи щодо…, як звичайно


в


а) завернуть в бумагу


у, в


Загорнути в папір, зошит у клітинку


б) ходить в школу, поступать в институт, принять во внимание


до


Ходити до школи, вступати до інституту, взяти до уваги


в) в пользу, в рассрочку


на


На користь, на виплат


г) в один день, щель в ладонь, в пять часов, сказать в двух словах, в последнее время


інші засоби


За один день, щілина з долоню, о п’ятій годині, сказати двома словами, останнім часом


при


а) при свидетелях, при скорости


при


При свідках, при швидкості


б) при входе, при мне


біля, коло, поруч


Біля входу, коло


в) при условии, при выполнении


за, під час


За умови, під час виконання


г) при сем пилагается, при одном воспоминании, при помощи скальпеля


інші засоби


До цього додається, від самої згадки, за допомогою скальпеля


на


а) на окне, перевести на украинский язык


на


На вікні, перекласти на українську мову (української мовою)


б) на днях, приехать на пароходе, обучаться на родном языке


Ор. в. без прийменника


Днями, приїхати пароплавом, навчатися рідною мовою


в) на следующий день, на всякий случай


інші засоби


Наступного дня, про (на) всякий (всяк) випадок


из-за


а) из-за границы, из-за облаков


З-за, із-за


З-за кордону, із-за хмар


б) из-за вас, из-за неосторожности


через


Через вас, через необережність



Синтаксичні норми побудови складних речень

Залежно від засобів зв’язку частин (сполучники, інтонація), складні речення поділяються на складносурядні, складнопідрядні та безсполучникові. Крім того, на конструювання речення впливає:


Порядок розташування складових частин стосовно одна одної в реченні. Наприклад, якщо частина починається сполучником бо
, вона буде обов’язково стояти тільки після іншої складової частини:


Мріяв Лука Митрофанович і про свій колбуд з кінозалом, бо одного театру для району мало.


Часові форми присудків частин складного речення. Якщо, наприклад, присудок першої частини виражений дієсловом майбутнього часу, то присудок другої частини можна вживати в теперішньому, майбутньому або минулому часі:


Сміх лунатиме усюди, якщо цього бажатимете ви (якщо цього бажали ви, якщо цього бажаєте ви).


Лексичні засоби.


Де господар не ходить, там нивка не родить. -
обидві предикативні частини зв’язані між собою такими лексичними засобами:


1) прислівниками місця там - де
;


2) заперечною часткою не
, яка стоїть перед дієсловами ходить, робить
.


Складносурядним
називається таке складне речення, частини якого пов’язуються сполучниками сурядності (єднальними, протиставними, розділовими, градаційними, пояснювальними). Найчастіше складносурядні речення вживаються в описових текстах.


Розмаїті відтінки в смислових та синтаксичних відношеннях між частинами складного речення особливо виразно виявляються в структурі складнопідрядного
речення (таке, частини якого пов’язуються між собою сполучниками підрядності або сполучними словами).


Підрядні речення залежно від мети автора та функціонально-стилістичної спрямованості висловлювання можуть виражати найрізноманітніші відношення: означальні, з’ясувальні, обставинні. Іноді в складнопідрядних реченнях відбувається нашарування одних відношень на інші.


Часто прості речення можна перебудувати на складні, складносурядні - на складнопідрядні і навпаки. Наприклад:






















Прості речення


Складносурядне речення


Складнопідрядне речення


У небі, незважаючи на спеку, вилися жайворонки.


Була спека, але жайворонки все одно вилися у небі.


Хоча була спека, жайворонки все одно вилися у небі.


Під час туристського походу хлопці й дівчата значно здружилися.


Був туристський похід, і під час нього хлопці й дівчата значно здружилися.


Коли був туристський похід, хлопці і дівчата значно здружилися.


Через розмиті дороги будівництво мосту тимчасово припинено.


Дороги розмило, і будівництво мосту тимчасово припинили.


Будівництво мосту тимчасово припинено, бо дороги розмиті.


Після дощу яскраво зазеленіла озимина.


Пройшов дощ, і озимина яскраво зазеленіла.


Озимина яскраво зазеленіла, бо пройшов дощ.



Однак, слід зазначити, що заміна дієприслівникового звороту, у якому обставинні значення ледь окреслені, підрядним реченням не завжди буває вдалою. Наприклад, у таких реченнях заміна була б абсолютно не доцільною:


Наївшись всмак, напившись вволю, пішов косар траву косить по полю.


Умій дякувати вчителеві, а, вислухавши слова похвали, дякуй за науку.


Найбільш поширеним випадком є заміна дієприслівникового звороту складнопідрядним реченням з підрядною часовою частиною і навпаки.


Необхідно пам’ятати, що відокремлені члени - дієприкметникові та дієприслівникові звороти - набувають більшої семантичної ваги і виразності, підкреслюють той чи інший відтінок зображеного явища, ніж синонімічні ї підрядні речення.


Найчастіше складнопідрядні речення зустрічаються в творах-розповідях і творах-роздумах. Безсполучникові складні речення вживаються в творах-розповідях, творах-описах і творах-роздумах.



Література

1. Бурячок А. Про прийменник "по" / А. Бурячок // Урок української. - 2005. - № 5-6. - С.27.


2. Заболотний О. Особливості узгодження присудка в числі з рядом однорідних підметів / О. Заболотний // Дивослово. - 2003. - № 9. - С.32-33.


3. Козачук Г. Числова відповідність між підметом і простим присудком / Г. Козачук // Мовознавство. - 1984. - № 12. - С.31-35.


4. Косенко Н. Як правильно говорити українською: практичний посібник / Н. Косенко, Т. Вакуленко. - Харків: Книжковий клуб сімейного дозвілля, 2007. - 237 с.


5. Попова О. Працюємо над нормами керування на комунікативній основі / О. Попова // УМЛШ. - 2004. - № 4. - С.59-64.


6. Омельчук С. Формування мовленнєвих умінь при вивченні складнопідрядного речення / С. Омельчук // УМЛШ. - 2002. - № 1. - С.4-5.

Сохранить в соц. сетях:
Обсуждение:
comments powered by Disqus

Название реферата: Складні питання культури мови

Слов:3174
Символов:28541
Размер:55.74 Кб.